Наукові праці. Кафедра інфекційних хвороб, дитячих інфекційних хвороб, фтизіатрії та пульмонології

Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/31837

Browse

Now showing 1 - 20 of 70

Пост-COVID-19 інтерстиційні захворювання легень як прояв постковідного синдрому
(2023) Ходош, Едуард Михайлович; Яковенко, Олег Костянтинович; Дзюблик, Ярослав Олександрович; Ханін, Олександр Григорович; Khodosh, Eduard; Yakovenko, Oleh; Dziybluk, Yaroslav; Khanin, Oleksandr
Мета дослідження – вивчити клінічні особливості пост-COVID-19 інтерстиційних захворювань легень (ІЗЛ) та визначити перспективи застосування протифібротичного препарату нінтеданібу у пацієнтів з середньотяжким та тяжким перебігом COVID-19. Матеріал та методи. Проведено проспективне когортне дослідження 266 пацієнтів (≥ 18 років) із середньотяжким та тяжким COVID19, які були госпіталізовані та виписані після лікування в стаціонарі КП «Волинська обласна клінічна лікарня» в період з вересня по листопад 2021 року. Дизайн дослідження передбачав телефонний контакт з пацієнтами через рік після виписки зі стаціонару, під час якого здійснювали збір скарг та анамнестичних даних по персистуючим пост-COVID-19 симптомам з метою виявлення та деталізації постковідного синдрому. Частина опитаних пацієнтів з персистуючою респіраторною симптоматикою була викликана на огляд та обстежена шляхом анкетування, оцінки об’єктивного статусу, лабораторних та функціональних методів дослідження. В дослідження увійшла група пацієнтів (n = 25) з пост-COVID-19 інтерстиційним захворюванням легень після перенесення тяжкої форми коронавірусної інфекції. У всіх випадках за допомогою комп›ютерної томографії була встановлена інтерстиційна пневмонія з радіологічним патерном хронічної організуючої пневмонії. Всі пацієнти з постковідним ІЗЛ в гострому та затяжному періодах COVID-19 отримували протягом 3–6 місяців глюкокортикостероїдну (ГКС) терапію метилпреднизолоном 16 мг/добу з поступовим зниженням дози до повної відміни. Крім того, частині пацієнтів (n = 9) з пост-COVID-19 ІЗЛ в затяжному періоді захворювання призначалася протягом 3-х місяців протифібротична терапія препаратом нінтеданібом по 300 мг/добу. Статистичний аналіз здійснювали у програмі SPSS Statistics 26 за допомогою біноміального тесту, асимптотичного T-тесту для ймовірностей успіху в двох незалежних схемах випробувань Бернуллі та непараметричних критеріїв Колмогорова-Смірнова, U Манна-Уітні та медіанного критерія. Результати та обговорення. У 9,4 % (n = 25) встановлено діагноз пост-COVID-19 ІЗЛ. У 76 % (n = 19) пост-COVID-19 ІЗЛ представлено як окрема респіраторна патологія у вигляді постковидного синдрому після перенесеного тяжкого COVID-19, 16 % (n = 4) — як дебют системного захворювання сполучної тканини (СЗСТ) внаслідок COVID-19 і у 8 % ( n = 2) пост-COVID-19 хронічні ІЗЛ (ХІЗЛ), які були вчасно діагностовані до появи пандемії COVID-19. При пост-COVID-19 ІЗЛ був встановлений радіологічний патерн фіброзоподібних змін у 64 % (n = 16) та у 36 % відзначено формування радіологічного патерну легеневого фіброзу (ЛФ), який у частині випадків був пов’язаний із СЗСТ (n = 4) або іншим хронічним ІЗЛ (n = 2). Виявлено, що респіраторна підтримка СІРАР значно не вплинула на наявність радіологічного патерну ЛФ (p = 0,774) та прогресування пост-COVID-19 ІЗЛ (p = 0,146). Не було виявлено значного зв’язку між наявністю радіологічного патерну ЛФ та статтю пацієнтів (p = 1,000 і p = 0,146, відповідно), а також не встановлено значної залежності між наявністю радіологічного патерну ЛФ та віком (p = 0,881 або р = 0,885). Незважаючи на виявлені в частині випадків аутоімунні маркери та встановлений діагноз СЗСТ, значної залежності радіологічного патерну ЛФ від аутоімунного процесу при постковидном синдромі у пацієнтів з пост-COVID-19 ІЗЛ не спостерігається (р = 0,146 та р = 1,000). Застосування нінтеданібу (n = 9) протягом 3-х місяців у затяжному періоді захворювання тяжкого COVID-19 не вплинуло на радіологічний патерн ЛФ (p = 1,000) та прогресування пост-COVID-19 ІЗЛ (p = 0,180), а також виявлено відсутність значних впливів цього препарату на зниження показника насичення крові киснем після тесту з 6 хв. ходьбою (p = 0,411 за медіанним критерієм та p = 0,329 за критерієм U Манна–Уітні) з відсутністю значного впливу на показник задишки після тесту з 6 хв. ходьбою (p = 0,451 або р = 0,422). На наш погляд, ПФТ при пост-COVID-19 ІЗЛ повинна носити лише персоніфікований підхід з використанням схеми ПФТ більше 3 місяців при наявності клінічно значущого радіологічного патерну ЛФ у пацієнтів з пост-COVID-19 ІЗЛ, але це питання потребує додаткового вивчення на основі проведення нових клінічних досліджень.
Туберкульоз в умовах війни. Чи загрожує новий спалах?
(2023-03-25) Рогожин, Антон Вікторович
Війна продукує додаткові фактори розповсюдження інфекційних захворювань і туберкульозу, зокрема. Великі переміщення біженців, скупченість у тісних приміщеннях, стреси, зниження рівня життя та бідність, обмежений доступ до медичної допомоги сприяють поширенню туберкульозу в Україні.
Conditions for the expansion of СOVID-19 in the regions of the Northern part of Ukraine Conditions for the expansion of СOVID-19 in Ukraine
(2023-09-07) Korzh, Alexei; Georgiyants, Marine; Podavalenko, Alla; Nessonova, Tetyana; Maslova, Valentyna; Bereznyakov, Vladislav; Asoyan, Irina
Background: The intensity of the COVID-19 epidemic process in the administrative territories of Ukraine differs. Risk factors for the spread of this infection have not been sufficiently studied, which prevents the development of adequate preventive and anti-epidemic measures at the local level. Objectives: Conduct an epidemiological analysis of the incidence of COVID-19 in the regions of the Northern part of Ukraine and identify the leading risk factors for spread. Material and Methods: The incidence of COVID-19 was analyzed for 73 weeks and 28 predictors. Fourier’s spectral analysis, Feature Selection and Variable Filtering method of the Data mining module, Irwin’s method, integral visual coefficient was used. Results. There were two rises in the incidence of COVID-19, the cyclicity was 18 - 24 weeks. The conditions for the spread of COVID-19 cases in the regions of the Northern part have been established, namely: the number of people and the elderly in the family, demographic and migration processes. Violation of regime-restrictive measures leads to abnormal rises in morbidity. Conclusions. The epidemic situation in the Northern part remains volatile, as there are conditions for the spread of COVID-19 that cannot be eliminated, as well as some, that need to be developed (tourism, demographic processes, financing, etc.). Therefore, compliance with restrictive measures and vaccination of the population of the region remain the main preventive measures.
The Role of Microbiological and Radiological Tests in the Diagnosis of Pulmonary Tuberculosis in the Conditions of the Pandemic COVID-19
(2024) Lesnic, E.; Todoriko, L.; Yeremenchuk, I.; Shevchenko, O.; Slyvka, V.
The impact of the methods for diagnosis of pulmonary tuberculosis is perceived in the fastness in setting up the actions aiming to isolate the source infection and to treat it in due time. Objective - to establish the role of microbiological and radiological tests in diagnosis of pulmonary tuberculosis in actual epidemiological context of tuberculosis associated to the COVID-19 pandemics (2020—2022). Materials and methods. It was conducted a case-control study which included 172 patients diagnosed with pulmonary tuberculosis, as new case, distributed in two groups, the 1st group - 116 patients diagnosed through the radiological methods and the 2nd group — 56 patients, diagnosed through microbiological methods. Results and discussion. The main peculiarities of patients diagnosed with tuberculosis regardless of methods of investigation were male gender, low social and economic state and high prevalence of the harmful habits with impact on the health state. Patients diagnosed through the microbiological methods were residing more frequently in rural areas, with low accessibility to healthcare services, identified through a long-evolving symptomatology, late detection, expressiveness of the clinical symptomatology and a high rate of poor treatment outcome. Recommendations were established that systematic screening for tuberculosis should be performed in all social-vulnerable groups, fortified by the individualised therapeutic approach. Conclusions. The case-control study identified that the main peculiarities of patients diagnosed with tuberculosis regardless of methods of investigation were male gender, low social and economic state and high prevalence of harmful habits such as smoking and alcohol consumption. Patients diagnosed through the microbiological methods were residing more frequently in rural areas, with low accessibility to healthcare services, concluded through a long-lasting symptomatology, late detected forms of tuberculosis, high expressiveness of the clinical symptomatology and severe evolution, followed by a high rate of poor treatment outcomes, including death. Patients diagnosed through the radiological methods were more frequently from urban sectors, from tuberculosis clusters, with comorbidities with high risk for tuberculosis sickness, such as HIV infection, diabetes and mental disorders which constituted included in active screening programs. The lack of positive microbiological assay results was the consequence of the unilateral and limited forms of pulmonary and determined a higher rate of treatment success rate.
Correction: The role of centre and country factors on process and outcome indicators in critically ill patients with hospital-acquired bloodstream infections
(Springer Verlag, 2024) Buetti, Niccolò; Tabah, Alexis; Setti, Nour; Ruckly, Stéphane; Barbier, François; Akova, Murat; Aslan, Abdullah Tarik; Leone, Marc; Bassetti, Matteo; Morris, Andrew Conway; Arvaniti, Kostoula; Paiva, José‑Artur; Ferrer, Ricard; Qiu, Haibo; Montrucchio, Giorgia; Cortegiani, Andrea; Kayaaslan, Bircan; De Bus, Liesbet; De Waele, Jan J.; Timsit, Jean‑François; Sokhan, Anton
Psychological features of rehabilitation of HIV-infected patients
(Georgian Association of Business Press, 2024) Lantukh, I.; Kucheriavchenko, V.; Yurko, K.; Bondarenko, A.; Merkulova, N.; Mohylenets, O.; Gradil, G.; Bondar, O.; Bodnia, I.; Burma, Ya.; Tsyko, O.; Tkachenko, V.
The human immunodeficiency virus (HIV) is one of the major medical problems in the world. For almost forty years, it has had catastrophic effects on the body of infected people with variable pathogenesis of mortality. The purpose of the work is to analyse the importance of psychological assistance for the social adaptation of HIV-infected patients. Materials and methods: The empirical basis of the study was the analysis of 30 medical records of inpatients. The majority were patients of working age, namely 25 people (83.3%), while the average age of the patients was (28.5±5.5) years old. During the study, patients were divided into groups depending on the receipt of psychological help, psychoemotional disorders, and signs of social maladjustment. Results: The first group of patients consisted of 10 (33.3%) patients who refused psychological help. The second group, namely 20 (66.7%) patients, consisted of patients who received psychological help immediately after the diagnosis of HIV infection and had milder disorders. During the research, a set of methods was used: clinical and anamnestic method; to assess the presence of depression in patients, the Montgomery-Asberg Depression Rating Scale (MADRS) was used; the Spielberger-Khanin anxiety questionnaire was used to determine the level of anxiety in patients; patients' adherence to treatment was determined using the Morisky-Goin compliance assessment scale. Conclusions: The issue of adaptation of HIV-infected patients in society is a significant problem caused by the low level of awareness of HIV infection and the ways of its transmission. The obtained results indicate the need for psychological assistance to HIV-infected persons at every stage, both at the time of the announcement of the diagnosis (prevention of the development of depression, suicidal intentions), and during drug treatment (debriefing of the methodology, creation of peer-to-peer support groups), thanks to which the social adaptation of patients and the effectiveness of medical treatment are accelerated.
Epidemiological characteristics and impact of sepsis on survival after osteoporotic pelvic fracture in Austria
(Nature Publishing Group, 2024) Sokhan, Anton; Haschka, Judith; Reichardt, Berthold; Zwerina, Jochen; Kocijan, Roland; Behanova, Martina
We performed a retrospective nationwide register-based cohort study which included all in-hospital patients aged≥ 50 with pelvic fracture (PF) between 2010 and 2018 inAustria. We identified patients who were hospitalized with sepsis within 180 days following a PF event.Aetiology of sepsis was divided by unspecified, gram positive, gram negative and other. Among 59,081 patients hospitalized with PF between 2010 and 2018 we identified 619 (1.05%) patients who were hospitalized with sepsis within 180 days following PF.The cumulative incidence risk of sepsis within 180 days after PF was significantly higher in males (1.4%, 95% CI 1.2%-1.5%) as compared to females (0.92%, 95% CI 0.83%-1.0%), p< 0.001. In the cohort of patients with sepsis, the one-year mortality was 50.4%. Mortality risk was greater for patients who developed sepsis, independently of age, sex and comorbidity status (HR 3.12, 95% CI 2.83–3.44, p< 0.001) as compared to patients without sepsis.With a very high one year mortality risk among those who develop sepsis, our study emphasizes the substantial impact of sepsis on long term survival in fractured patients.These findings underscore the critical need for sepsis prevention and early detection and management to mitigate its detrimental effects on patient outcomes.
Human chemerin induces eryptosis at concentrations exceeding circulating levels
(Tech Science Press, 2024) Tkachenko, Maryna; Onishchenko, Anatolii; Tryfonyuk, Liliya; Butov, Dmytro; Kot, Kateryna; Novikova, Viktoriia; Fan, Liwei; Prokopiuk, Volodymyr; Kot, Yurii; Anton Tkachenko
Introduction: Human chemerin is an adipokine that regulates chemotaxis, inflammation, and glucose metabolism. In addition, accumulating evidence suggests that chemerin promotes apoptosis, autophagy, and pyroptosis. However, there are no data on its impact on eryptosis. The current study aimed to analyze the effects of human active Glu21-Ser157 chemerin on eryptosis in vitro. Materials and Methods: Human chemerin 0-2-10-50 µg/mL was incubated for 24 h with human erythrocytes (hematocrit 0.4%) obtained from eight healthy individuals. Flow cytometry-based determination of phospholipid scrambling, reactive oxygen species (ROS) production, and intracellular Ca2+ levels was performed. To supplement data on ROS and Ca2+ signaling in chemerin-mediated eryptosis, incubation in the presence or absence of antioxidants vitamin C and N-acetylcysteine and Ca2+-binding agent EGTA was carried out, respectively. Confocal microscopy-based techniques were used to detect reactive nitrogen species (RNS) generation, involvement of caspase-3 and caspase-8, as well as the state of lipid order in cell membranes of erythrocytes exposed to human Glu21-Ser157 chemerin. Results: Our observations suggest that human Glu21-Ser157 chemerin had no impact on eryptosis parameters at 2 µg/mL. However, chemerin stimulated phosphatidylserine externalization, ROS production, and Ca2+ accumulation at higher concentrations suggesting activation of eryptosis. Ca2+ uptake turned out to be at least partly required for chemerin-mediated eryptosis. Chemerin-mediated erythrotoxicity was additionally mediated by RNS, caspase-3, and caspase-8. Moreover, Glu21-Ser157 chemerin promoted reduction in the liquid-ordered phase of cell membranes in erythrocytes. Conclusions: The present study first discloses that human chemerin can induce eryptosis via Ca2+-dependent mechanisms at concentrations noticeably exceeding circulating levels. Thus, chemerin-induced eryptosis can hardly contribute to eryptosis-mediated anemia in diseases associated with enhanced levels of chemerin in blood.
Морфофункціональний стан гематоальвеолярного бар’єру легень хворих на СОVID-19 у порівнянні з пандемічним грипом
(2024) Лукaшовa, О.П.; Граділь, Григорій Іванович; Старенький, В.П.; Насонова, А.М.; Закрутько, А.О.; Тесленко, І.М.
Актуальність. Відомо, що при таких вірусних інфекціях, як пандемічний грип А(H1N1) та COVID-19 відзначаються прояви гострого респіраторного дистрессиндрому, який в окремих випадках супроводжується високою смертністю. Встановлено також, що як для грипу А, так і для COVID-19, загальним є виразне дифузне альвеолярне пошкодження (ДАП). Проте між цими інфекціями виявляються певні розбіжності. На відміну від пандемічного грипу найбільш частим симптомом для COVID-19 є тромбоемболічні ускладнення. Дослідження аутопсійного матеріалу показало, що, незважаючи на велику кількість проведених досліджень, морфофункціональний стан гематоальвеолярного бар’єру легень вивчений недостатньо, нез’ясованими залишаються деякі механізми розвитку патологічних реакцій організму у відповідь на дію вірусів грипу A(H1N1) pdm09 та SARS-CoV-2. Проте посмертна картина гемато-львеолярного бар’єру може дозволити уявити усі попередні ланки процесів вірусного ураження легень. Це у свою чергу допоможе вирішити проблеми своєчасної діагностики тяжкості захворювання, прогнозу, попередження подальшого розвитку хвороби та відповідних засобів терапії. Мета роботи – вивчення особливостей дії вірусу SARS-CoV-2 на морфофункціональний стан гематоальвеолярного відділу легень при аутопсії, що дозволяє уточнити патогенез COVID-19, встановити критичні механізми, розвиток яких призводить до фатальних наслідків та запропонувати стратегію терапії. Матеріали та методи. Досліджено 8 зразків аутопсійного матеріалу легень хворих на COVID-19. Групами порівняння були хворі на пандемічний грип А, викликаний вірусом H1N1 (3 аутопсії) та зразки легень, одержаних при операції у пацієнта з травматичним пневмотораксом у віддаленні від основного вогнища. Зразки легень обробляли за стандартними методами підготовки біологічного матеріалу для електронної мікроскопії. З одержаних блоків виготовляли напівтонкі зрізи товщиною 1 мкм, забарвлювали їх метиленовим синім, вивчали під світловиммікроскопом при збільшенні у 500 разів. З найбільш інформативних ділянок одержували цифрові фотографії. Ультратонкі зрізи після контрастування у солях урану та свинцю аналізували в електронному мікроскопі. Обчислювали частість випадків тромбозу у досліджених групах. Статистичну обробку проводили за допомогою непараметричного точного критерію Фішера із застосуванням пакета програм для ПК «Biostat». Результати та їх обговорення. Проведені дослідження показали, що у хворих на пандемічний грип А спостерігається виражене ураження альвеолярного відділу легень з пошкодженням альвеолярних перетинок легень та появою у них гіалінових мембран. У заповнених серозною рідиною альвеолах виявляються дескавмовані пневмоцити, еритроцити, нейтрофільні лейкоцити, макрофаги та згустки фібрину. З особливостей дії вірусу грипу слід відзначити збереженість в альвеолярних стінках клітинних елементів, зближення альвеолярних перетинок і утворення з них великих ділянок, у яких відзначається високий рівень нейтрофільної та макрофагальної інвазії. Макрофаги патрулюють поля пошкоджених альвеолярних перетинок, відокремлюючи їх від оточуючої тканини. Наступна фібротизація свідчить про заміщення зруйнованої тканини легень. У групі хворих на COVID-19, на відміну від хворих на пандемічний грип, достовірно вища частість випадків тромбозу судин різного калібру. Це є наслідком дисемінованої інтраваскулярної коагуляції, яка часто призводить до фатальних наслідків. Еритроцити у судинних тромбах мають тенденцію до аглютинації, що більш виражено для онкологічних хворих. Для усіх досліджених випадків руйнування епітеліальних перетинок характеризується майже повним загубленням епітеліальних клітин, що супроводжується оголенням капілярів, у яких виявляється накопичення еритроцитів, що надає їм вигляду «кров’яних ковбасок». Іноді такі судини приєднані до гіалінових мембран, іноді розташовуються ланцюжками або групами. Не спостерігається помітної нейтрофільної інвазії та гранульозного запалення. Висновки. Проведені дослідження показали, що у хворих на пандемічний грип А спостерігається виражене ураження альвеолярного відділу легень з високим рівнем нейтрофільної та макрофагальної інвазії. Механізми патогенезу COVID-19 полягають у безпосередній руйнівній дії вірусу на епітеліальнільні клітини гематоальвеолярного бар’єру, що, очевидно, призводить до вивільнення запальних цитокінів, які стимулюють системну реакцію внутрішньосудинного згортання крові. Встановлено, що для онкологічних хворих, в анамнезі яких було проведення хіміотерапії, процеси тромбозу та руйнування альвеолярних перетинок при COVID-19 були одними з виразніших уражень, порівнено з іншими хворими. Одержані результати дозволяють припустити, що фатальні наслідки COVID-19, очевидно, можна попередити, якщо відразу після одержання позитивного діагнозу на COVID-19, та проведення комплексу лабораторних аналізів для оцінки тяжкості захворювання, застосовувати терапевтичнї заходи, спрямовані на знищення вірусу, блокування мішеней для його проникнення до клітин, розриву ланцюга внутрішньосудинного згортанні крові із застосуванням кортикостероїдів, антикоагулянтів, інгібіторов цитокінів тощо.
The influence of the demodex mite on the morphological picture of eyelid papilloma
(Georgian Association of Business Press, 2024) Artemov, О.; Lytvynenko, М.; Chumachenko, I.; Bondarenko, A.; Dotsenko, N.; Ostapchuk, K.; Koshelnyk, O.; Gargin, V.
Aim: The aim of work is description of new observations related to the participation of demodex in tumor morphogenesis with goal to study the example of eyelid papilloma, imagine the connection between the presence of the demodex mite and certain changes in the typical histomorphological picture of the neoplasm. Materials and methods: Histomorphological examination covers biopsy and operative material of eye pathology with diagnosis of neoplasm (eyelid papilloma and actinic keratosis (senile keratosis, senile keratoma, solar keratosis)) were selected, with special attention paid to the presence of horn cysts. Agile methodologies were employed to manage the research workflow effectively. Results: As a result of the conducted histomorphological examination, in 24 cases (48%), patterns pathognomonic for demodectic infection were found. Such patterns, which could indicate the presence of a demodex mite, were cystic formations, as well as fragments of a dead parasite. We noted their presence not only in the tumor tissue, but also in the adjacent hair follicles, sebaceous glands, and subepidermal stroma. It is no coincidence that the authors who previously noted the presence of pigmented elements in keratopapillomas or seborrheic keratomas could not explain their origin, resorting to putting forward such fantastic assumptions as the presence of "symbiosis of melanoblasts and epithelial cells, which ensures the transfer of pigment from the first to the second". Conclusions: Histomorphological study of serial sections allows us to see the successive stages of transformation of cavity intratissue defects created by the activity of the mite into horn cysts. Cavity defects are the main evidence of demodectic infestation. They occur in basal cell and squamous cell carcinomas, xanthomas, sebaceous adenomas, etc. tumors of the eyelids, but only in keratoacanthomas and senile keratomas they can turn into corneal cysts, which can be assumed to be due to the differentiating potential of these neoplasms.
Коагулопатичні прояви інфекції COVID-19
(BoScience Publisher, 2024) Адрусович, Інна Володимирівна; Аndrusovych, Inna
Інфекція COVID-19 є гострим комплексним системним захворюванням, яке в найбільш тяжкому своєму прояві призводить до таких ускладнень, як інтерстиціальна пневмонія, що прогресує до гострого респіраторного дистрес-синдрому, сепсису та значної поліорганної недостатності. Хоча на сьогодні вже й визначені основні патофізіологічні механізми розвитку коронавірусної інфекції COVID-19 та розроблені протоколи її лікування, точні механізми її розвитку та найбільш дієві методи боротьби з цією глобальною пандемією ще й досі повністю не доведені. Тому, визначення основних патофізіологічних механізмів розвитку найбільш тяжких ускладнень даної інфекції (таких, як гострий респіраторний дистрес-синдром) є досить актуальним питанням сучасної світової медицини.
Damage to the respiratory system of patients SARS-CoV-2 associated with COVID-19 infection
(Міжнародний центр наукових досліджень, 2024) Andrusovych, Inna
Corona virus disease (COVID-19) is associated with a number of clinical conditions mainly of the respiratory system, including both mild lesions of the upper respiratory tract and severe viral pneumonia. Manifestations of interstitial pneumonia are determined among at least 14.0% of infected patients, which has a significant chance of developing into a severe acute respiratory syndrome with subsequent need for intensive therapy. In addition, damage to peripheral pulmonary vessels and vessels involved in gas exchange significantly affects the balance of ventilation and perfusion, which causes the development of hypoxemia and requires a change in the patient's position during oxygenation.
Lesions in the functional state of the cardiovascular system of patients with COVID-19 infection
(MDPC Publishing, 2024) Andrusovych, Inna
The coronavirus family has been known since the 20th century, but until the outbreak of severe acute respiratory syndrome coronavirus disease (COVID-19) and Middle East respiratory syndrome (MERS-CoV), they were not given appropriate clinical and epidemiological significance. Thus, the most severe respiratory diseases were caused by 3 beta coronaviruses, in particular SARS-CoV, SARS-CoV-2 and MERS-CoV. Although most patients with COVID-19 have a predominantly respiratory tract involvement, a certain cohort has a more severe course of the disease with the development of systemic involvement characterized by resistant fever, acute lung injury and severe acute respiratory syndrome, shock and subsequent multiorgan failure. The combination of diffuse intravascular coagulation with the formation of large-caliber vascular thrombosis is also associated with the development of multiple organ failure. Mortality rates from COVID-19 reach at least 10.0%.
The Impact of External Migration on the Epidemiology of Tuberculosis in Eastern Europe
(2024) Todoriko, L.; Lesnik, E.; Shevchenko, O.; Slyvka, V.
Розробка й апробація багатовимірної моделі клінічної ефективності технологій лікування пацієнтів із легким перебігом COVID-19, асоційованого із супутніми захворюваннями
(2024) Яковенко, Олег Костянтинович; Соловйов, С.О.; Сметюх, М.П.; Ханін, Олександр Григорович; Ходош, Эдуард Михайлович; Дзюблик, Ярослав Олександрович; Суртаєва, Н.В.
Сьогодні коронавірусна хвороба (COVID-19) залишається актуальною проблемою системи охорони здоров’я України, що вимагає подальших зусиль для розробки ефективних підходів до лікування, особливо в пацієнтів із наявністю супутньої (коморбідної) патології.
Тадеуш Рейхштейн: від погромів – до кортизону, вітаміну С і відкриття глюкокортикоїдів
(2024) Ходош, Эдуард Михайлович; Яковенко, Олег Костянтинович; Сирота, Владислав Валерійович; Khodosh, Eduard; Yakovenko, Oleh; Sirota, Vladislav
The article presents modern information about the synthesis of glucocorticoids, their mechanisms of action, features of pharmacokinetics and pharmacodynamics. Particular attention is paid to the discoverers of glucocorticoids and steroid hormones in general. Increasing knowledge of the biology of glucocorticoids and glucocorticoid receptors is associated with a better understanding of the molecular mechanisms underlying their clinical applications. A historical analysis of modern ideas about the biology of glucocorticoids is presented, with an emphasis on synthesis, regulation and physiology.
Пам'яті Путіліної Н.Т., першовідкривача еволюційної теорії мікробного методу знефенолювання стічних вод
(Експериментальна і клінічна медицина, 2024) Ходош, Эдуард Михайлович; Щербань, Микола Григорович; Яковенко О.К.; Безродна, Анастасія Ігорівна; Шмуліч, Олеся Вадімівна; Khodosh, Eduard; Scherban, Mykola; Yakovenko, O; Bezrodna, Anastasiya; Shmulich, Olesiya
Фенолвмісні стічні води характеризуються надзвичайно різноманітною сумішшю органічних речовин, в окисленні яких має брати участь не окрема чиста культура мезофільних бактерій, а комплекс мікроорганізмів, спільна діяльність яких забезпечує повне біологічне очищення стічних вод. Біохімічний (мікробний) метод Путіліної Н.Т. задовольняє вимогам очищення водних стоків від фенолу без попереднього розведення. Використання в роботі вченої методів спрямованої мінливості мікроорганізмів дало можливість виростити високоактивні, стійкі, непатогенні чисті культури мезофільних фенолруйнівних мікробів, здатних руйнувати фенол у стічних водах до концентрацій, що не викликають хлорфенольний запах після хлорування при початковій кількості фенолу 200–1000 мг/л. Однак методом очищення стічних вод може бути не тільки мікробним, але і активним мулом. Обидва метода являються біологічними, але способи застосування біології відповідно різні і значно протилежні. У процесі обговорення мікробного методу, на шляху його становлення, було достатньо критики, яка залежала від неякісної роботи аеротенків, проте, як підкреслювала Путіліна Н.Т., «погана експлуатація загально не може попирати метод».
Роль фенотипових факторів у прогнозі ефективності хіміопрофілактики у дітей
(2024) Бодня, Катерина Ігорівна; Зосімов, Анатолій Миколайович; Рогожин, Антон Вікторович; Асоян, Ірина Миколаївна; Кондратюк, Вадим Валентинович; Bodnia, Kateryna; Zosimov, Anatoly; Asoyan, Irina; Rohozhyn, Anton; Kondratiuk, Vadim
Метою дослідження було вивчити прогностичну значущість деяких фенотипових факторів щодо ефективності хіміопрофілактики туберкульозу у дітей на сучасному етапі. Для вивчення ролі фенотипових факторів у прогнозі ефективності хіміопрофілактики туберкульозу проведено аналіз показників дерматогліфіки, статі та фенотипу інактивації гідразиду ізонікотинової кислоти (ГІНК) у 76 дітей з віражем туберкулінових реакцій, яким проводився 3-місячний курс хіміопрофілактики ізоніазидом. Дерматогліфіка пальців рук і долонь визначалася за стандартною методикою. Як критерій ефективності хіміопрофілактики використовувалася динаміка чутливості шкіри до туберкуліну ППД-Л за пробою Манту з 2 ТО. Згідно з ефективністю хіміопрофілактики обстежуваних розподілили на дві групи: першу становили діти (52 особи), у яких розміри папули після закінчення курсу зменшилися на 4 мм і більше (ефективна хіміопрофілактика), а другу — 24 дитини, у яких чутливість шкіри до туберкуліну наростала чи залишалася на тому самому рівні або знизилась за величиною папули на 3 мм і менше (неефективна хіміопрофілактика). Проведений статистичний аналіз встановив суттєву різницю між групами (р < 0,05) щодо 7 показників. Визначення їх прогностичної інформативності дозволило скласти рейтинг прогностичної значущості фенотипових ознак, а саме: величина кута atd на лівій долоні (J = 1,7), число ульнарних петель на правій кисті (J = 1,4), тип інактивації ГІНК (J = 1,3), кількість завитків на правій кисті (J = 1,2), загальна кількість завитків (J = 1,1), величина кута аtd на правій долоні (J = 0,7), число завитків на лівій кисті (J = 0,5). Проведений кореляційний аналіз між показниками дерматогліфіки і типом інактивації ГІНК показав, що між ними існують вірогідні зв’язки (р < 0,05), але їх кількість суттєво відрізняється в групах. У групі з неефективною хіміопрофілактикою кількість кореляцій (n = 13) більше ніж у 6 разів перевищила таку альтернативної групи (n = 2), що свідчить про значні структурні фенотипові відмінності в групах. Висновки. Між типом інактивації ГІНК і показниками дерматогліфіки виявлені суттєві кореляції, але у дітей з неефективною хіміопрофілактикою таких зв’язків у 6 разів більше, ніж в альтернативній групі. Це свідчить про те, що більш виражена інтеграція дерматогліфічних генів і здатність нейтралізувати ГІНК є в цілому сприятливим моментом, але негативним щодо ефективності профілактики туберкульозу.
Correlations between clinical, laboratory and instrumental characteristics of patients with COVID-19 infection
(2024) Andrusovych, Inna
COVID-19 is a leading disease in terms of prevalence (more than 100 million cases) and mortality (more than 10.0%). Most often, COVID-19 is accompanied by hemostatic disorders (manifestations of COVID-19-associated coagulopathy) and blood coagulation.
Treatment outcomes and risk factors for an unsuccessful outcome among patients with highly drug-resistant tuberculosis in Ukraine
(Elsevier B.V., 2024) Pedersen, Ole Skouvig; Butova, Tetiana; Kapustnyk, Valeriy; Miasoiedov, Valerii; Kuzhko, Mykhailo; Hryshchuk, Leonid; Kornaha, Svitlana; Borovok, Natalia; Raznatovska, Olena; Fedorec, Andrii; Bogomolov, Artemii; Tkhorovskiy, Mykhaylo; Akymenko, Oleksandra; Klymenko, Iurii; Kulykova, Olena; Karpenko, Zhanna; Shapoval, Tetiana; Chursina, Nataliia; Kondratyuk, Natalia; Parkhomenko, Olha; Sazonenko, Inna; Ostrovskyy, Mykola; Makoida, Iryna; Markovtsiy, Lyubov; Skryp, Vasyl; Lubenko, Victoriya; Hrankina, Nataliia; Bondarenko, Leonid; Hlynenko, Valentyna; Dahl, Victor Næstholt; Butov, Dmytro
Objectives: To describe demographics, clinical features, and treatment outcomes of patients with highly drug-resistant tuberculosis (TB) in Ukraine, and to evaluate risk factors for an unsuccessful outcome. Methods: Data from patients with multi-, pre-extensively, or extensively drug-resistant TB were collected prospectively from TB dispensaries in 15 out of 24 Ukrainian oblasts (regions) from 2020 to 2021. Treatment outcomes were evaluated using WHO definitions. Risk factors for an unsuccessful outcome were identified using a multivariable logistic regression model. Results: Among 1748 patients, the overall proportion of successful outcomes was 58% (95% confidence interval [95% CI] 56e60) (n ¼ 1015/1748), ranging from 65% (95% CI: 62e69) (n ¼ 531/814) for multidrug resistant TB to 54% (95% CI: 49e58) (n ¼ 301/563) for pre-extensively drug-resistant TB and 49% (95% CI: 44e55) (n ¼ 183/371) for extensively drug-resistant TB. Results were similar across oblasts, with few exceptions. The strongest risk factors for an unsuccessful outcome were extensively drug-resistant TB (adjusted OR [aOR] 3.23; 95% CI: 1.88e5.53), total serum protein below 62 g/L in adults and below 57 g/L for children and adolescents (aOR 2.79; 95% CI: 1.93e4.04), psychiatric illness (aOR 2.79; 95% CI: 1.46 e5.33), age at TB diagnosis >65 years (aOR 2.50; 95% CI: 1.42e4.42), and alcohol misuse (aOR 2.48; 95% CI: 1.89e3.26). Discussion: The overall proportion of successful outcomes among Ukrainians treated for highly drug resistant TB was 58%, notably better compared with previous years, but still low for extensively drug resistant TB. Risk factors for unsuccessful outcomes highlight that addressing socioeconomic factors in TB management is crucial. Efforts in maintaining TB dispensaries during and following the ongoing war are highly warranted.