Пост-COVID-19 інтерстиційні захворювання легень як прояв постковідного синдрому

Thumbnail Image

Date

2023

Authors

Ходош, Едуард Михайлович
Яковенко, Олег Костянтинович
Дзюблик, Ярослав Олександрович
Ханін, Олександр Григорович
Khodosh, Eduard
Yakovenko, Oleh
Dziybluk, Yaroslav
Khanin, Oleksandr

Journal Title

Journal ISSN

Volume Title

Publisher

Abstract

Мета дослідження – вивчити клінічні особливості пост-COVID-19 інтерстиційних захворювань легень (ІЗЛ) та визначити перспективи застосування протифібротичного препарату нінтеданібу у пацієнтів з середньотяжким та тяжким перебігом COVID-19. Матеріал та методи. Проведено проспективне когортне дослідження 266 пацієнтів (≥ 18 років) із середньотяжким та тяжким COVID19, які були госпіталізовані та виписані після лікування в стаціонарі КП «Волинська обласна клінічна лікарня» в період з вересня по листопад 2021 року. Дизайн дослідження передбачав телефонний контакт з пацієнтами через рік після виписки зі стаціонару, під час якого здійснювали збір скарг та анамнестичних даних по персистуючим пост-COVID-19 симптомам з метою виявлення та деталізації постковідного синдрому. Частина опитаних пацієнтів з персистуючою респіраторною симптоматикою була викликана на огляд та обстежена шляхом анкетування, оцінки об’єктивного статусу, лабораторних та функціональних методів дослідження. В дослідження увійшла група пацієнтів (n = 25) з пост-COVID-19 інтерстиційним захворюванням легень після перенесення тяжкої форми коронавірусної інфекції. У всіх випадках за допомогою комп›ютерної томографії була встановлена інтерстиційна пневмонія з радіологічним патерном хронічної організуючої пневмонії. Всі пацієнти з постковідним ІЗЛ в гострому та затяжному періодах COVID-19 отримували протягом 3–6 місяців глюкокортикостероїдну (ГКС) терапію метилпреднизолоном 16 мг/добу з поступовим зниженням дози до повної відміни. Крім того, частині пацієнтів (n = 9) з пост-COVID-19 ІЗЛ в затяжному періоді захворювання призначалася протягом 3-х місяців протифібротична терапія препаратом нінтеданібом по 300 мг/добу. Статистичний аналіз здійснювали у програмі SPSS Statistics 26 за допомогою біноміального тесту, асимптотичного T-тесту для ймовірностей успіху в двох незалежних схемах випробувань Бернуллі та непараметричних критеріїв Колмогорова-Смірнова, U Манна-Уітні та медіанного критерія. Результати та обговорення. У 9,4 % (n = 25) встановлено діагноз пост-COVID-19 ІЗЛ. У 76 % (n = 19) пост-COVID-19 ІЗЛ представлено як окрема респіраторна патологія у вигляді постковидного синдрому після перенесеного тяжкого COVID-19, 16 % (n = 4) — як дебют системного захворювання сполучної тканини (СЗСТ) внаслідок COVID-19 і у 8 % ( n = 2) пост-COVID-19 хронічні ІЗЛ (ХІЗЛ), які були вчасно діагностовані до появи пандемії COVID-19. При пост-COVID-19 ІЗЛ був встановлений радіологічний патерн фіброзоподібних змін у 64 % (n = 16) та у 36 % відзначено формування радіологічного патерну легеневого фіброзу (ЛФ), який у частині випадків був пов’язаний із СЗСТ (n = 4) або іншим хронічним ІЗЛ (n = 2). Виявлено, що респіраторна підтримка СІРАР значно не вплинула на наявність радіологічного патерну ЛФ (p = 0,774) та прогресування пост-COVID-19 ІЗЛ (p = 0,146). Не було виявлено значного зв’язку між наявністю радіологічного патерну ЛФ та статтю пацієнтів (p = 1,000 і p = 0,146, відповідно), а також не встановлено значної залежності між наявністю радіологічного патерну ЛФ та віком (p = 0,881 або р = 0,885). Незважаючи на виявлені в частині випадків аутоімунні маркери та встановлений діагноз СЗСТ, значної залежності радіологічного патерну ЛФ від аутоімунного процесу при постковидном синдромі у пацієнтів з пост-COVID-19 ІЗЛ не спостерігається (р = 0,146 та р = 1,000). Застосування нінтеданібу (n = 9) протягом 3-х місяців у затяжному періоді захворювання тяжкого COVID-19 не вплинуло на радіологічний патерн ЛФ (p = 1,000) та прогресування пост-COVID-19 ІЗЛ (p = 0,180), а також виявлено відсутність значних впливів цього препарату на зниження показника насичення крові киснем після тесту з 6 хв. ходьбою (p = 0,411 за медіанним критерієм та p = 0,329 за критерієм U Манна–Уітні) з відсутністю значного впливу на показник задишки після тесту з 6 хв. ходьбою (p = 0,451 або р = 0,422). На наш погляд, ПФТ при пост-COVID-19 ІЗЛ повинна носити лише персоніфікований підхід з використанням схеми ПФТ більше 3 місяців при наявності клінічно значущого радіологічного патерну ЛФ у пацієнтів з пост-COVID-19 ІЗЛ, але це питання потребує додаткового вивчення на основі проведення нових клінічних досліджень.

Description

Keywords

пост-COVID-19, інтерстиційні захворювання легень, постковідний синдром, легеневий фіброз, нінтеданіб, 2024у/2023

Citation

Яковенко О. К. Пост-COVID-19 інтерстиційні захворювання легень як прояв постковідного синдрому / О. К. Яковенко, Я. О. Дзюблик, О. Г. Ханін, Е. М. Ходош // Український пульмонологічний журнал. – 2023. – № 31 (2). – С. 39–43.

Endorsement

Review

Supplemented By

Referenced By