Кафедра гістології, цитології та ембріології
Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/146
Browse
73 results
Search Results
Item Фрактальный анализ белого вещества мозжечка человека по данным исследования магнитно-резонансных томограмм(ВГМУ, республика Беларусь, 2020) Мар’єнко, Наталія Іванівна; Марьенко, Наталия Ивановна; Maryenko, Nataliia; Степаненко, Олександр Юрійович; Степаненко, Александр Юрьевич; Stepanenko, OleksandrItem The value of fractal analysis of retinal vessels in medicine(2020) Орлова, Тетяна Андріївна; Орлова, Татьяна Андреевна; Orlova, Tetiana; Степаненко, Олександр Юрійович; Степаненко, Александр Юрьевич; Stepanenko, OleksandrItem Integrated approach at the related disciplines at the KNMU(2020) Erokhina, Victoriia; Єрохіна, Вікторія Валеріївна; Ерохина, Виктория Валерьевна; Stepanenko, Oleksandr; Степаненко, Олександр Юрійович; Степаненко, Александр ЮрьевичItem Fractal analysis of human cerebellum based on magnetic resonance imaging data: pixel dilating method(ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», 2020) Maryenko, Nataliia; Мар’єнко, Наталія Іванівна; Марьенко, Наталия Ивановна; Stepanenko, Oleksandr; Степаненко, Олександр Юрійович; Степаненко, Александр ЮрьевичItem Листок як структурна одиниця мозочка людини(2020) Maryenko, Nataliia; Мар’єнко, Наталія Іванівна; Марьенко, Наталия Ивановна; Stepanenko, Oleksandr; Степаненко, Олександр Юрійович; Степаненко, Александр ЮрьевичКора мозжечка является четко структурированной частью нервной системы. Сейчас структурно-функциональной единицей коры мозжечка считают модуль, который не может исчерпывающе описать принцип его структурно-функциональной организации на разных уровнях: от макроскопического до микроскопического. Одной из структур, которую можно рассматривать как структурную единицу мозжечка, является листок. Цель исследования – провести морфометрические исследования листков коры мозжечка человека, выявить границы и закономерности индивидуальной изменчивости количественных параметров коры мозжечка в филогенетически различных его отделах. Морфологическое исследование проведено на 50 мозжечках людей, умерших от причин, не связанных с патологией центральной нервной системы. Проводили морфометрические исследования с помощью компьютерной программы «Image Tool». На каждом отдельном листке мозжечка определяли высоту, максимальную и минимальную ширину и разницу между ними, длину ганглионарного слоя, количество клеток Пуркинье, плотность клеток Пуркинье (количество клеток в 1 мм ганглионарного слоя), среднее расстояние между центрами клеток Пуркинье. Подсчитывались показатели на 100-150 листках серого вещества в каждом мозжечке. В результате морфометрического исследования листков выяснено, что средняя высота листка составляет 1727,94 ± 55,94 мкм, минимальная ширина листка – 1514,64 ± 49,04 мкм, максимальная ширина листа – 1794,94 ± 58,10 мкм, соотношение «высота / максимальная ширина» - 1,009 ± 0,03, длина ганглионарного слоя – 3992,52 ± 129,26 мкм, разница максимальной и минимальной ширины листа – 25,09 ± 0,81%. Количество КП может варьировать от 1 до 55, gреобладают листки с малым количеством клеток Пуркинье (от 3 до 16). Итак, листок является постоянной структурой мозжечка, которую можно рассматривать как структурную или как структурно-функциональную единицу мозжечка. Листок всегда включает серое вещество – складку коры и иногда имеет собственный центральный стержень белого вещества. Однако строение листков может существенно отличаться, что отображается в высокой вариабельности морфометрических параметров листков.Item Фрактальний аналіз мозочка людини за даними магнітно-резонансної томографії: метод дилатації пікселів(2020) Maryenko, Nataliia; Мар’єнко, Наталія Іванівна; Марьенко, Наталия Ивановна; Stepanenko, Oleksandr; Степаненко, Олександр Юрійович; Степаненко, Александр ЮрьевичАктуальність. Застосування фрактального аналізу в якості морфометричного методу дозволяє кількісно охарактеризувати біологічні структури, що мають властивості фракталів, у тому числі й мозочок людини. Адаптація методик фрактального аналізу для оцінки стану структур головного мозку на магнітно-резонансних томограмах є актуальним напрямком сучасної морфології. Мета: визначити значення фрактальної розмірності (ФІ) тканини мозочка за даними магнітно-резонансної томографії за допомогою методу дилатації пікселів. Методи. Дослідження проведене на магнітно-резонансних томограмах головного мозку 120 умовно здорових пацієнтів. Був проведений фрактальний аналіз цифрових зображень магнітно-резонансних томограм мозочка за допомогою методу дилатації пікселів у авторській модифікації. Результати. Встановлено, що середнє значення ФІ тканини черв’яка мозочка в цілому на серединному сагітальному зрізі у режимі Т2 із пороговим значенням яскравості 100 складає 1,691±0,01. Значення ФІ тканини півкуль мозочка складають у паравермальній зоні ліворуч 1,683±0,01, праворуч 1,685±0,01; центральній зоні півкулі ліворуч 1,679±0,01, праворуч 1,672±0,01; крайовій зоні півкулі ліворуч 1,665±0,01, праворуч 1,682±0,01. Ці значення статистично значуще не відрізняються у симетричних ділянках правої та лівої півкуль та не відрізняються від значення ФІ черв’яка мозочка. Підсумок. Фрактальний аналіз за допомогою методу дилатації пікселів може бути використаний для морфометричного дослідження магнітно-резонансних томограм головного мозку. Фрактальний аналіз дозволяє провести об’єктивну оцінку морфофункціонального стану мозочка, що може бути використане для діагностики різних захворювань мозочка та інших структур ЦНС.Item Застосування методик фрактального аналізу у морфологічних дослідженнях мозочка(Видавництво ВДНЗ України "БДМУ", 2019) Мар’єнко, Наталія Іванівна; Марьенко, Наталия Ивановна; Степаненко, Олександр Юрійович; Степаненко, Александр ЮрьевичItem Закономірності будови індивідуальної анатомічної мінливості arbor vitae мозочка людини(Видавництво ОНМедУ, м. Одеса, 2018) Мар’єнко, Наталія Іванівна; Марьенко, Наталия Ивановна; Степаненко, Олександр Юрійович; Степаненко, Александр ЮрьевичItem Формування особистісних компетенцій у студентів та викладачів у процесі навчання(2016) Степаненко, Олександр Юрійович; Степаненко, Александр Юрьевич; Stepanenko, Oleksandr; Карамишев, Василь Дмитрович; Карамышев, Василий Дмитриевич; Karamyshev, Vasiliy; Деєва, Тетяна Володимирівна; Деева, Татьяна Владимировна; Deieva, Tetiana; Панасенко, В'ячеслав Олексійович; Панасенко, Вячеслав Алексеевич; Panasenko, Viacheslav; Клочко, Наталія Іванівна; Клочко, Наталия Ивановна; Klochko, NataliyaItem Будова та індивідуальна анатомічна мінливість верхньої півмісяцевої часточки півкуль мозочка людини(2016) Мар’єнко, Наталія Іванівна; Марьенко, Наталия Ивановна; Maryenko, Nataliia; Степаненко, Олександр Юрійович; Степаненко, Александр Юрьевич; Stepanenko, OleksandrДосліджена будова та описані 10 варіантів розгалуження білої речовини верхньої півмісяцевої часточки півкуль мозочка людини. Найчастіше зустрічаються 1, 2, 3 та 5 варіанти форми, які можна вважати анатомічним стандартом. Отримані дані можуть бути використані в якості критеріїв норми для діагностичних методів нейровізуалізації. Исследовано строение и описаны 10 вариантов ветвления белого вещества верхней полулунной дольки полушарий мозжечка человека.Чаще всего встречаются 1, 2, 3 и 5 варианты формы, которые можно считать анатомическим стандартом. Полученные данные могут быть использованы в качестве критериев нормы для диагностических методов нейровизуализации. Cerebellum has the most complex spatial configuration which is associated with the organization of the arbor vitae («Tree of Life”) – tree-like branched white matter, which is structural basis of its cortex. Morphological changes of cerebellar lobules are found in many congenital and acquired diseases of the cerebellum. In recent years, thanks to modern imaging techniques (MRI, fMRI, CT, SPECT, PET) morphological changes of the hemispheric and vermal lobules that occur in these diseases can be detected in vivo, which is essential for early and accurate diagnosis. However, criteria of imaging diagnostic methods which are based on information about normal structure of the cerebellum, do not take into account the features of individual anatomical variability, gender and age characteristics. Objective – to investigate individual variability and features of variant anatomy of the superior semilunar lobule of the human cerebellar hemispheres. Research was conducted at the Kharkiv regional bureau of forensic medicine on 100 cerebellums of people of both sexes, who died of causes unrelated to brain pathology, 20-99 years old. During the forensic autopsy the cerebellum and brain stem were separated and fixed during one month in 10% formalin solution. Parasagittal sections of cerebellar hemispheres were investigated. Superior semilunar lobule of the human cerebellar hemispheres is formed by fifth branch of central white matter of the cerebellum. This lobule has pyramidal shape; the apex of pyramid is located in medial part of the hemisphere, the basis is located in lateral part of the hemisphere. The main trunk of white matter is the basis of this lobule. Main trunk divides into 2-3 branches which forms visible surface of the lobule. The shape of the superior semilunar lobule of the human cerebellar hemispheres is quite varied. Differences of the structure of this lobule depend on the characteristics of the branching of the white matter, the number and location of the secondary branches. We described 10 variants of the shape of the superior semilunar lobule of the human cerebellar hemispheres. The most common variants are 1st, 2nd, 3rd and 5th. That variants can be used as anatomical standard of the lobule. There are different number of little secondary branches on superior and inferior surfaces of the main trunk of white matter; 1, 2 or 3 branches can be found on superior surface, 1-4 branches can be found on inferior surface of the main trunk of white matter.Described variants of the shape of the cerebellar lobules can be used as criteria standards of modern diagnostic imaging techniques for the diagnosis of various diseases of the CNS.The data can be used as the basis for creation of the atlases of serial sections of the cerebellum, which are based on features of the individual anatomical variability of the cerebellum.