Кафедра гістології, цитології та ембріології
Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/146
Browse
84 results
Search Results
Item Фрактальний аналіз як метод кількісного дослідження лінійних контурів та поверхонь у морфології на прикладі морфометричного дослідження мозочка людини(Дніпровський державний медичний університет, 2024) Мар’єнко, Наталія Іванівна; Maryenko, N.Багато біологічних структур мають складну просторову конфігурацію, а їх поверхня може бути не гладенькою, а складчастою, зигзагоподібною, мати випини чи протрузії. У деяких випадках особливо важливим є оцінювання складності конфігурації («складчастості», «хвилястості») поверхні певної структури. Однак більшість методів кількісного аналізу зображень, що використовуються у морфології, виявляються неспроможними кількісно оцінити особливості конфігурації іррегулярних поверхонь. Перспективним та обіцяючим методом математичного аналізу зображень є фрактальний аналіз (ФА). Основною величиною є фрактальна розмірність (ФР) – міра заповнення простору та складності просторової конфігурації певної структури. Існує велика кількість методів ФА. У даній роботі було обрано авторський метод згладжування контуру, а у якості об’єкта дослідження було обрано мозочок людини через складність просторової конфігурації його піальної поверхні та організації мозочка в цілому.Publication Дослідження скелетонованих зображень поверхневих артерій мозочка людини(Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, 2024) Калініченко, Михайло Олександрович; Kalinichenko, Mykhailo; Мар’єнко, Наталія Іванівна; Maryenko, Nataliia; Степаненко, Олександр Юрійович; Stepanenko, OleksandrПри морфометрії у морфології часто використовують такі методи, як вимірювання лінійних розмірів, площі поверхні або обсягу нормальних та патологічних структур, а також розрахунку різних параметрів на їх основі. Більшість таких методів є інформативними при дослідженні структур, форма яких подібна до геометрично простих фігур. Проте судинне русло поверхневих артерій мозочка людини має складну просторову організацію і потребує розробки нових, нестандартних методів його дослідження. Перспективним методом є аналіз скелетонованих зображень. Даний метод вперше був розроблений для дослідження дендритного дерева нейронів, проте може бути використаний для подібних деревоподібних структур, таких як біла речовина мозочка та судини внутрішніх органів, у тому числі поверхнева судинна мережа мозочка. Мета. Встановити закономірності індивідуальної мінливості мозочка за допомогою аналізу скелетонованих зображень поверхневих артерій мозочка людини. Матеріали та методи. Було досліджено 15 препаратів мозочка разом зі стовбуром мозку. Препарати були отримані від трупів дорослих людей (10 – чоловічої та 5 – жіночої статі), які померли від причин, не пов’язаних з патологією мозку, у віці від 30 до 92 років. Процедура скелетонування зображення дозволяє провести аналіз судин без врахування їх діаметру, і, таким чином, уніфікувати параметри судинної мережі при її оцінюванні. Складність структури поверхневої судинної мережі мозочка збільшується зі збільшенням кількості гілок, кількості з’єднань гілок, кількості кінцевих точок гілок, проте зменшується зі збільшенням середньої довжини гілки. Кількісні параметри скелетонованих зображень є репрезентативними для оцінки структури поверхневих артерій мозочка.Item Ілюстративні матеріали у викладанні гістології, цитології та ембріології: досвід розробки та використання авторських ілюстрацій(Дніпровський ДМУ, 2021) Степаненко, Олександр Юрійович; Мар’єнко, Наталія ІванівнаItem Фрактальний аналіз зображень у медицині та морфології: базові принципи та основні методики(Дніпровський державний медичний університет, 2021) Мар’єнко, Наталія Іванівна; Степаненко, Олександр ЮрійовичАктуальність. Фрактальний аналіз є інформативним та об’єктивним способом математичного аналізу, що може якісно доповнити існуючі методи морфометрії та дозволить проводити комплексне кількісне оцінювання просторової конфігурації іррегулярних анатомічних структур. Мета: провести порівняльний аналіз методик фрактального аналізу, що використовуються для морфометрії у медико-біологічних дослідженнях. Методи. Проведено комплексний аналіз морфологічних досліджень, у основі яких лежить фрактальний аналіз. Результати. Для фрактального аналізу можуть бути використані різні типи медичних зображень із різними алгоритмами попередньої підготовки. Показником, що визначається за допомогою фрактального аналізу, є фрактальна розмірність, яка є мірою складності просторової конфігурації та ступеня заповнення простору певним геометричним об’єктом. Для фрактального аналізу найчастіше використовують способи підрахунку квадратів, caliper, дилатації пікселів, «маса-радіус», накопичувальних перетинів, grid intercept. Спосіб підрахунку квадратів та його модифікації використовується найчастіше через його простоту та універсальність. Різні способи фрактального аналізу мають подібний принцип: на зображення накладають фрактальні міри (різні геометричні фігури) певного розміру, який ітераційно змінюють, та підраховують мінімальну кількість фрактальних мір, що дозволяють повністю покрити структуру на зображенні. Способи фрактального аналізу відрізняються типом фрактальної міри, якою може бути лінійний відрізок, квадрат фрактальної сітки, куб, коло, сфера тощо. Підсумок. Вибір способу фрактального аналізу та попередньої підготовки зображення залежить від досліджуваної структури, особливостей її просторової конфігурації, типу зображення, використаного для аналізу, та поставленої мети.Item Фрактальный анализ белого вещества мозжечка человека по данным исследования магнитно-резонансных томограмм(ВГМУ, республика Беларусь, 2020) Мар’єнко, Наталія Іванівна; Марьенко, Наталия Ивановна; Maryenko, Nataliia; Степаненко, Олександр Юрійович; Степаненко, Александр Юрьевич; Stepanenko, OleksandrItem Fractal analysis of the human cerebellum (magnetic resonance imaging study)(ХНМУ, 2020) Мар’єнко, Наталія Іванівна; Марьенко, Наталия Ивановна; Maryenko, NataliiaItem Clusters of fractal dimension of the human cerebellum (magnetic resonance imaging study)(2020) Мар’єнко, Наталія Іванівна; Марьенко, Наталия Ивановна; Maryenko, NataliiaItem Fractal analysis of human cerebellum based on magnetic resonance imaging data: pixel dilating method(ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», 2020) Maryenko, Nataliia; Мар’єнко, Наталія Іванівна; Марьенко, Наталия Ивановна; Stepanenko, Oleksandr; Степаненко, Олександр Юрійович; Степаненко, Александр ЮрьевичItem Листок як структурна одиниця мозочка людини(2020) Maryenko, Nataliia; Мар’єнко, Наталія Іванівна; Марьенко, Наталия Ивановна; Stepanenko, Oleksandr; Степаненко, Олександр Юрійович; Степаненко, Александр ЮрьевичКора мозжечка является четко структурированной частью нервной системы. Сейчас структурно-функциональной единицей коры мозжечка считают модуль, который не может исчерпывающе описать принцип его структурно-функциональной организации на разных уровнях: от макроскопического до микроскопического. Одной из структур, которую можно рассматривать как структурную единицу мозжечка, является листок. Цель исследования – провести морфометрические исследования листков коры мозжечка человека, выявить границы и закономерности индивидуальной изменчивости количественных параметров коры мозжечка в филогенетически различных его отделах. Морфологическое исследование проведено на 50 мозжечках людей, умерших от причин, не связанных с патологией центральной нервной системы. Проводили морфометрические исследования с помощью компьютерной программы «Image Tool». На каждом отдельном листке мозжечка определяли высоту, максимальную и минимальную ширину и разницу между ними, длину ганглионарного слоя, количество клеток Пуркинье, плотность клеток Пуркинье (количество клеток в 1 мм ганглионарного слоя), среднее расстояние между центрами клеток Пуркинье. Подсчитывались показатели на 100-150 листках серого вещества в каждом мозжечке. В результате морфометрического исследования листков выяснено, что средняя высота листка составляет 1727,94 ± 55,94 мкм, минимальная ширина листка – 1514,64 ± 49,04 мкм, максимальная ширина листа – 1794,94 ± 58,10 мкм, соотношение «высота / максимальная ширина» - 1,009 ± 0,03, длина ганглионарного слоя – 3992,52 ± 129,26 мкм, разница максимальной и минимальной ширины листа – 25,09 ± 0,81%. Количество КП может варьировать от 1 до 55, gреобладают листки с малым количеством клеток Пуркинье (от 3 до 16). Итак, листок является постоянной структурой мозжечка, которую можно рассматривать как структурную или как структурно-функциональную единицу мозжечка. Листок всегда включает серое вещество – складку коры и иногда имеет собственный центральный стержень белого вещества. Однако строение листков может существенно отличаться, что отображается в высокой вариабельности морфометрических параметров листков.Item Фрактальний аналіз мозочка людини за даними магнітно-резонансної томографії: метод дилатації пікселів(2020) Maryenko, Nataliia; Мар’єнко, Наталія Іванівна; Марьенко, Наталия Ивановна; Stepanenko, Oleksandr; Степаненко, Олександр Юрійович; Степаненко, Александр ЮрьевичАктуальність. Застосування фрактального аналізу в якості морфометричного методу дозволяє кількісно охарактеризувати біологічні структури, що мають властивості фракталів, у тому числі й мозочок людини. Адаптація методик фрактального аналізу для оцінки стану структур головного мозку на магнітно-резонансних томограмах є актуальним напрямком сучасної морфології. Мета: визначити значення фрактальної розмірності (ФІ) тканини мозочка за даними магнітно-резонансної томографії за допомогою методу дилатації пікселів. Методи. Дослідження проведене на магнітно-резонансних томограмах головного мозку 120 умовно здорових пацієнтів. Був проведений фрактальний аналіз цифрових зображень магнітно-резонансних томограм мозочка за допомогою методу дилатації пікселів у авторській модифікації. Результати. Встановлено, що середнє значення ФІ тканини черв’яка мозочка в цілому на серединному сагітальному зрізі у режимі Т2 із пороговим значенням яскравості 100 складає 1,691±0,01. Значення ФІ тканини півкуль мозочка складають у паравермальній зоні ліворуч 1,683±0,01, праворуч 1,685±0,01; центральній зоні півкулі ліворуч 1,679±0,01, праворуч 1,672±0,01; крайовій зоні півкулі ліворуч 1,665±0,01, праворуч 1,682±0,01. Ці значення статистично значуще не відрізняються у симетричних ділянках правої та лівої півкуль та не відрізняються від значення ФІ черв’яка мозочка. Підсумок. Фрактальний аналіз за допомогою методу дилатації пікселів може бути використаний для морфометричного дослідження магнітно-резонансних томограм головного мозку. Фрактальний аналіз дозволяє провести об’єктивну оцінку морфофункціонального стану мозочка, що може бути використане для діагностики різних захворювань мозочка та інших структур ЦНС.