Кафедра хірургії № 4

Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/152

Browse

Now showing 1 - 14 of 14

Migration of foreign bodies of fi rearms origin
(2023) Lurin, I.A.; Khoroshun, E.M.; Negoduyko, V.V.; Makarov, V.V.; Klapchuk, Y.V.; Buchneva, O.V. ; Verevkin, I.V.; Salyutin, R.V.
Objective. To analyse the results of diagnosis and treatment of wounded with gunshot combat trauma, in which foreign body migration was recorded, and to determine their optimal algorithm. Materials and methods. The data of anamnesis, objective clinical and general clinical and laboratory studies, as well as the results of instrumental diagnostics (radiological, endoscopic, ultrasound examinations) of 67 wounded with blind gunshot wounds of various localisations were analysed. Thoracic, laparoscopic and arthroscopic surgical interventions were performed on a video endoscopic stand, and surgical magnetic instruments were used to diagnose and remove ferromagnetic foreign bodies. Results. The main directions of foreign body migration are the respiratory tract, gastrointestinal tract, vascular bed, cavities (pleural, abdominal, joints) and soft tissues in case of suppuration. Foreign body fixation occurs in the place of narrowing of an artery or vein, distal parts of the respiratory tract, gentle parts of the pleural or abdominal cavity, in organs with structural features (heart, intestine, joint). Conclusions. Although the migration of foreign bodies of gunshot origin is rare, it requires appropriate attention and response. In case of gunshot penetrating wounds of cavities (thoracic, abdominal, large joints), to which foreign bodies may migrate, preference should be given to minimally invasive endoscopic methods of their removal using modern magnetic instruments.
Антибіотикорезистентність мікрофлори за перфоративного холецистита й абсцеса печінки
(2023) Євтушенко, О.В.; Сипливий, В.О.; Мішина, М.М.; Криворучко, І.А.; Євтушенко, Д.В.
Випадок хірургічного лікування флегмони шиї після вогнепального поранення, ускладненої тотальним заднім медіастинітом, з використанням лапароскопічних хірургічних технологій
(2024-02-21) Макаров, Віталій Володимирович; Шипілов, Сергій Анатолійович; В’юн, Ірина Анатолійовна; Негодуйко, Володимир Володимирович
Метою цієї статті є демонстрація особливостей діагностики та етапного хірургічного лікування флегмони шиї після вогнепального поранення, ускладненої тотальним заднім медіастинітом, з використанням лапароскопічних хірургічних технологій. Запальні ускладнення поранень шиї є грізними та мають стрімкий перебіг. Важливим методом діагностики є мультиспіральна комп’ютерна томографія. Використання мультиспіральної комп’ютерної томографії в динаміці післяопераційного періоду дозволяє своєчасно виявити подальше поширення запального процесу середостіння. При оперативному лікуванні флегмони шиї необхідно широко розкривати всі фасціальні простори, виконувати дренування верхнього середостіння. Лапароскопічний доступ — це мінімальна травма при хорошій візуалізації заднього середостіння (середнього та нижнього), що дозволяє провести повну ревізію, санацію та дренування заднього середостіння. Для запобігання затіканню гнійного вмісту з порожнини середостіння в черевну порожнину у піддіафрагмальні простори до отвору стравоходу встановлюються страхові дренажі в обох підребер’ях.
Вплив експлантації на гемоциркуляцію яєчка у чоловіків фертильного віку: віддалені результати, попередні висновки
(2023) Макаров, Віталій Володимирович; Федоренко, Еміль Костянтинович; Феськов, Володимир Михайлович
Впровадження в клінічну практику методик експлантації дозволило знизити відсоток рецидивів пахових гриж до рівня менше 1%. Але є дані, що вказують на негативний вплив на репродуктивну функцію чоловіків. З іншого боку, ряд дослідників заперечують негативні наслідки експлантації. Мета даного дослідження — оцінити вплив поліпропіленового протеза на тестикулярну гемоциркуляцію у чоловіків дітородного віку. Матеріали та методи. У 30 чоловіків віком 20-45 років, які перенесли оперативне втручання – герніотомія, герніопластика за Ліхтенштейном при односторонній пахова грижа. Отримані результати порівнювали за даними контралатеральної сторони. Дослідження проводили через 6 і 12 місяців після операції. Результати і обговорення. Жоден із прикладних показників тестикулярної гемоциркуляції в артеріях, які досліджували протягом періоду спостереження, статистично достовірно не відрізнявся від контролю. Висновки: протягом 6-12 місяців після герніопластики синтетичний експлант не робить негативного впливу на стан тестикулярної гемодинаміки
Військово-польова неврологія
(2023) Дарій, В.; Товажнянська, Олена Леонідівна; Хорошун, Едуард Миколайович; Кириченко, І.; Кузів, Р.; Пилипенко, Н.; Рудківська, Н.; Дарій, І.; Лисенко, А.; Запара, Я.
Навчальний посібник складений відповідно до «Освітньо-професійної програми вищої освіти». Автори виходили із сучасних вимог до викладання, контролю теоретичних знань, умінь і практичних навичок в умовах модульної системи оцінки навчання. Матеріали навчального посібника є керівництвом для проведення занять з неврології для військових лікарів, лікарів-інтернів спеціальності «Неврологія», лікарів-неврологів, медичних психологів, сімейних лікарів і розроблені вперше. З огляду на прогресивний розвиток неврології, зміни вимог до фахівців, даний посібник надалі буде вдосконалюватися і доповнюватися відповідно до педагогічних і професійних потреб.
Змiни в ендокриннiй системi чоловiкiв з посттравматичним стресовим розладом, отриманим внаслiдок бойової травми
(2023) Лурін, І.А.; Селюкова, Н.Ю.; Коренєва, Є.М.; Бойко, М.О.; Місюра, К.В.; Негодуйко, Володимир Володимирович
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це розлад психічного здоров’я, що розвивається внаслідок пережитої або побаченої травматичної події, бойової травми. Людина відчуває сильний страх, що викликає зміни у внутрішньому середовищі особини. Наше тіло реагує вивільненням певних гормонів. На сьогодні вже доведено, що нервова та ендокринна системи першими реагують на гострий стрес, який у подальшому віддзеркалюється у вигляді ПТСР. У нашому огляді літератури ми досліджували дві бази даних: PubMed та Google Scholar. Включали статті за такими термінами: «чоловіки», «війна», «ветерани», «ПТСР», «психологічні втручання», «черепно-мозкова травма», «бойова травма», «терапія», «бойові розлади/діагностика», «стрес», «гострий стрес», «ендокринні розлади». У цьому огляді обговорюється шляхи відповіді на стрес гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі і симпатичної нервової системи, які активуються і призводять до аномального вивільнення гормонів стресу у чоловіків при ПТСР. Встановлено, що чоловіки з ПТСР мають також зміни гормонального фону гіпоталамо-гіпофізарно-щитовидної осі та гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної осі, аномалії норадренергічних, дофамінергічних і серотонінергічних шляхів. Вважається, що ці зміни сприяють різноманітній симптоматиці ПТСР: підвищення пильності, артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, дихання, включаючи емоційну дизрегуляцію, страх, сексуальну дисфункцію та ін. Крім того, ПТСР є складним розладом, який включає дизрегуляцію багатьох нейроендокринних систем, а не пов’язаний виключно з дисфункцією гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі. Такі унікальні зміни свідчать про те, що особи, у яких розвивається ПТСР, мають чіткі патофізіологічні зміни. Загалом, складна взаємодія між гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковою та гіпоталамо-гіпофізарно-гонадною осями підкреслює важливість подальших досліджень для кращого розуміння основних механізмів ПТСР та потенціалу для цілеспрямованих втручань. Таким чином, одним із головних пріоритетів майбутніх клінічних і доклінічних досліджень розвитку ПТСР у чоловіків-військовослужбовців, які зазнали бойової травми, є критичне зосередження на ролі різних гормонів. Це допоможе зрозуміти роль цих гормонів у патофізіології ПТСР і може відкрити нові шляхи для розробки нових лікарських засобів і методів лікування цього стану. Крім того, важливо відзначити, що під час лікування пацієнтів з ПТСР увага не повинна бути зосереджена виключно на гормонах стресу.
Клінічний випадок використання концепції моніторингу при лікуванні вогнепального дефекту м’яких тканин колінного суглоба
(2023) Лурін, І.; Хоменко, І.; Хорошун, Едуард Миколайович; Негодуйко, Володимир Володимирович; Тертишний, С.; Косинський, О.; Бузмаков, Д.; Вайс, Б.
Швидка реабілітація та відновлення функції ушкоджених анатомічних ділянок у військових є основною метою військової медицини. При вогнепальних пораненнях колінного суглоба з дефектами покривних тканин однією з оптимальних методик реконструктивно-пластичного закриття є використання пропелерного клаптя. Представленим у роботі клінічним випадком є мінно-вибухове поранення нижніх кінцівок з дефектом м’яких тканин зовнішньої поверхні правого колінного суглоба у військовослужбовця Збройних Сил України під час артилерійського обстрілу на сході України в листопаді 2022 року. Мало місце ізольоване вогнепальне уламкове дотичне непроникаюче поранення зовнішньої поверхні правого колінного суглоба з дефектом м’яких тканин розмірами 7,2×3,2-1,0 см. Метою роботи було вивчення термографічних та сонографічних особливостей перфузії м’яких тканин після вогнепальних ушкоджень нижніх кінцівок, та на підставі даних динаміки температури з ранової поверхні в поєднанніз сонографічним обстеженням судин визначали доцільність та актуальність цих даних при реконструкції дефектів нижніх кінцівок пропелерною тактикою. Проведена реконструкція клаптем з перфорантною судиною в якості «ключа» LSGA (lateral superior genicular artery) та динамічна мультимодальна концепція з використанням аудіодоплера в перед-, інтра- та післяопераційному періоді із закриттям дефекту за рахунок ротаційного перфорантного клаптя з основою живлення. За весь період лікування в пораненого в динаміці спостерігали температурний фон з поверхні клаптя за допомогою FLIR C2 та відстежували сонографічні зміни кровотоку в проєкції розташування LSGA. Дійшли висновку, що при застосуванні методики клаптів на перфорантних судинах тактично досягається декілька цілей: відновлення цілісності та функції ушкодженої ділянки, зменшення ускладнень з боку післяопераційної та донорської зон. Так, propeller flap можливо віднести до першочергового варіанта заміни тканин серед відновлювальних тактик ушкодженої ділянки нижніх кінцівок вогнепального походження.
Лікування поранених з бойовими ушкодженнями грудей
(Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, 2023) Лурін, Ігор Анатолійович; Хорошун, Едуард Анатолійович; Гуменюк, Костянтин Віталійович; Макаров, Віталій Володимирович; Негодуйко, Володимир Володимирович
Монографія є узагальненням досвіду медичного забезпечення Збройних сил України під час бойових дій, яке підготували відомі практичні фахівці, науковці військової медицини, Національної академії медичних наук України, Міністерства охорони здоров’я України. Головна мета авторів цієї праці – підвищення якості надання медичної допомоги даній категорії поранених. Книга буде корисною для широкого кола медиків різних спеціальностей, студентів, закладів вищої та післядипломної освіти.
Медицина невідкладних станів (бойова травма та токсикологія). Вибрані клінічні лекції. Том. 10
(ФОП Звягінцев І. Ф., 2023) Багрій, О.Ю.; Бібіченко, С.І.; Бородай, В.О.; Вербицький, І.В.; Забашта, В.Ф.; Загуровський, В.М.; Іващенко, О.В.; Клапчук, Ю.В.; Крамарева, О.Г.; Купріянчук, В.В.; Курділь, Н.В.; Курсов, С.В.; Лизогуб, К.І.; Лизогуб, М.В.; Льовкін, О.А.; Мальцев, І.А.; Мальцєва, Л.А.; Марданян, К.В.; Михневич, К.Г.; Міщенко, Є.В.; Мосенцев, Н.Ф.; Огієнко, Н.Ф.; Пеньков, В.М.; Савічан, К.В.; Сітченко, Д.О.; Скоропліт, С.М.; Сухова, С.В.; Тітов, О.П.; Троханчук, В.М.; Феськов, О.Е.; Хорошун, Едуард Миколайович; Целуйко, В.Й.; Чернов, О.Л.; Чупрун, В.С.; Шейман, Б.С.; Яковлева, Л.М.
У десятому томі вибраних клінічних лекцій розглянуті питання діагностики та лікування постраждалих з бойовою травмою та її ускладненнями та окремі питання токсикології з точки зору практикуючих військових лікарів та науковців.
Надання першої медичної допомоги при пораненнях великих судин кінцівок в умовах бойових дій. Турнікетний синдром та його профілактика
(2023) Самарський, І.; Хорошун, Едуард Анатолійович
Метою дослідження була оцінка поточної практики застосування кровоспинних турнікетів в умовах широкомасштабного російського вторгнення. Матеріал та методи. Проаналізовані результати госпіталізацій поранених у кінцівки під час бойових дій російсько-української війни (2014-2022), в тому числі дані щодо типу накладених турнікетів, клінічний перебіг поранення в залежності від тривалості накладання турнікету, клінічні висліди після реконструктивних втручань, кількість ампутацій, функціональний стан кінцівок впродовж 24 місячного періоду катамнестичного спостереження. Додатково проведений аналіз клінічних наслідків 12 випадків, коли турнікет знаходився на ураженій кінцівці більше ніж 6 годин. Статистична обробка проведена методами частотного та дисперсійного аналізу із застосуванням програмного забезпечення Statistica 13.0 (TIBCO, США). Результати. За період активних бойових дій до медичних підрозділів Південного оперативного командування надійшло 2496 хворих із пораненнями кінцівок, які потребували накладання турнікетів. Встановлено структуру поранення у кінцівки в залежності від кількості накладених турнікетів Термін знаходження турнікета на кінцівці коливався від 50 до 380 хвилин. У 92 (3,7%) випадках були виконані ампутації кінцівок. Кількість летальних випадків склала 101 (4,0%) випадків. За час активних бойових дій ми зіткнулися з 11 випадками тяжкого турнікетного синдрому, у 9 (81,8%) випадках вдалося врятувати кінцівку. Основною причиною ампутацій після тривалого знаходження турнікету була наявність обширних некрозів. Висновки. При коректному накладанні турнікету час його знаходження на кінцівці не має перевищувати двох годин. За період активних бойових дій до медичних підрозділів Південного оперативного командування надійшло майже 2,5 тисяч хворих із пораненнями кінцівок, які потребували накладання турнікетів. Найбільш часто спостерігалися поранення нижніх кінцівок – 84,4%. Відповідно, ураження верхніх кінцівок зустрічалися у 15,6%. Як правило, поранений мав один накладений турнікет –61,6%, два турнікети було – 21,4%, три турнікети – у 17,0% випадках. Термін знаходження турнікета на кінцівці коливався в середньому 205,9±8,1 хвилин, тобто у значної кількості випадків мала місце тривала ішемізація тканин. Дотримання правил використання кровоспинного турнікету дозволяє уникнути виникнення турнікетного синдрома. Своєчасне виконання вимог сучасної тактичної медицини щодо тріажу та евакуаційного забезпечення дозволяє в деяких випадках зберегти уражену кінцівку, навіть коли термін накладання турнікету перевищує регламентний.
Особливості хірургічного лікування пошкоджень органів грудної порожнини внаслідок вибухової травми
(2023) Бойко, Валерій Володимирович; Шипілов, Сергій Анатолійович; Кріцак, Василь Васильович; Замятін, П.М.; Негодуйко, Володимир Володимирович
Розглянуто деякі особливості хірургічного лікування пошкоджень органів грудної порожнини на тлі вибухової травми. Представлено принципи надання догоспітальної та госпітальної допомоги пораненим з вибуховими пораненнями. Значну увагу приділено життєвим, абсолютним та відносним показанням щодо видалення сторонніх тіл з ретельним описом технологій їх видалення. Зроблено висновки про те, що терміни виконання оперативних утручань при вибуховій травмі з переважним пошкодженням органів грудної клітки визначають з урахуванням типу пошкоджень, локалізації та кількості ушкоджень, загального стану хворого, наявності тих чи інших ускладнень, що погрожують життю. Оперативні утручання можуть бути як реанімаційними, спрямованими на усунення станів, що погрожують життю, так і відтермінованими, тобто спрямованими на попередження важких вторинних ускладнень поранених
Проблеми діагностики та лікування турнікетного синдрому при вогнепальних пораненнях верхніх і нижніх кінцівок
(2023) Хорошун, Едуард Миколайович; Макаров, Віталій Володимирович; Негодуйко, Володимир Володимирович; Шипілов, Сергій Анатолійович; Клапчук, Ю.В.; Тертишний, С.В.
Мета – проаналізувати проблемні питання діагностики та лікування турнікетного синдрому при вогнепальних пораненнях кінцівок для зменшення кількості організаційних і технічних помилок при пораненнях кінцівок, де використовувався турнікет. Матеріали та методи. За 16 місяців широкомасштабної агресії росії проти України в умовах Військовомедичного клінічного центру Північного регіону (ВМКЦ ПнР) проліковано 28 поранених із турнікетним синдромом кінцівок. Усі поранені були чоловічої статі, середній вік становив 34,2±0,6 року. Проаналізовано такі показники: термін накладення турнікета до прибуття на ROLE 2, локалізація турнікета, обсяг оперативного втручання на ROLE 2, термін перебування на ROLE 2, обсяг передопераційного обстеження у ВМКЦ ПнР, обсяг оперативних втручань в умовах ВМКЦ ПнР, кількість випадків гострого ушкодження нирок, потреба в замісній нирковій терапії, середній ліжко-день на ROLE 3, рівень летальності. Проведено класичні загальноклінічні дослідження в поєднанні з термографічним і гістологічним дослідженням. Результати. За локалізацією при вогнепальних пораненнях із турнікетним синдромом переважали поранення нижніх кінцівок (28 (82,4%) випадків) над верхніми кінцівками 6 (17,6%) випадків). Усього вогнепальних переломів при турнікетному синдромі було 12 (35,3%) випадків. Усі (28) поранені надходили з накладеними турнікетами на кінцівках. Термін накладення турнікета до госпіталізації на ROLE 3 становив від 3 годин 10 хвилин до 11 годин 25 хвилин, у середньому – 5 годин 35 хвилин ±20 хвилин. У 5 (14,7%) випадках були проби зняти турнікет при термінах його накладення понад 3 години на рівні ROLE 1. У 6 (21,4%) поранених на одній анатомо-функціональній ділянці було 2 турнікети, що призвело до ампутації на проксимальному рівні. Середній термін перебування на ROLE 2 з турнікетним синдромом дорівнював 60±10 годин. Усім пораненим (28 пацієнтів) із турнікетним синдромом виконали 34 ампутації. 16 (57,1%) поранених із турнікетним синдромом мали гостре ушкодження нирок і отримували пролонговану замісну ниркову терапію. Ця категорія поранених мала турнікетний синдром на рівні стегна. Для діагностики турнікетного синдрому використали поліфокусну експрес-біопсію м’язів та динамічну цифрову термографію. Висновки. Поліпшення підготовки бойових медиків сприятиме зменшенню кількості організаційних і технічних помилок при пораненнях кінцівок, де використовується турнікет. Тривало накладений турнікет призводить до високого рівня ампутації кінцівки в разі непоправних змін у м’язах. Існує потреба в подальшому розробленні об’єктивних методів діагностики турнікетного синдрому. Запропоновані додаткові методи діагностики у вигляді поліфокусної експрес-біопсії та термографії дадуть змогу об’єктивізувати обсяг ушкодження внаслідок стояння турнікета. Дослідження проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено локальними етичними комісіями всіх установ, що брали участь у дослідженні. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Прогностичне значення панелі імуногістохімічних маркерів для визначення ризику рецидиву та прогресування неінвазивного раку сечового міхура
(2023) Титов, Є.В.; Яковцова, І.І.; Івахно, І.В.; Негодуйко, Володимир Володимирович; Макаров, Віталій Володимирович; Панасенко, С.І.
Актуальність. Для діагностики та прогнозу клінічного перебігу неінвазивного уротеліального раку сечового міхура (НУРСМ) існує величезна кількість алгоритмів, заснованих як на клініко-морфологічних ознаках, так і на даних імуногістохімічних (ІГХ) досліджень з використанням великої кількості маркерів, зокрема p53, Ki-67, VEGF, E-кадгерин, MMP, bcl та ін. Науковий та практичний інтерес представляє комплексна оцінка прогностичного значення ряду основних маркерів ІГХ, які використовуються для діагностики та прогнозування раку сечового міхура, впливу процесів епітеліально-мезенхімальної трансформації (ЕМТ) та імунної відповіді на ризик рецидиву та пухлинної прогресії. Мета роботи – вивчити прогностичне значення панелі маркерів ІГХ для визначення ризику рецидиву, прогресування НУРСМ. Матеріали і методи. Матеріал був представлений хірургічно видаленими уротеліальними раками сечового міхура ступеня інвазії Т1 (проростання пухлини у підслизовий шар без інвазії у м’язовий) у 42 хворих. Під рецидивом передбачалося виникнення пухлини протягом 5 років після оперативного лікування. Термін «прогресія» означав проростання пухлини в м’язовий шар, тобто перехід пухлини з м’язово-неінвазивного в м’язово-інвазивний, що має велике прогностичне значення для даного виду раку. Дослідження ІГХ проводили з використанням первинних моноклональних антитіл (МСАТ) виробництва DAKO (Данія), готових до використання до p53, p63, Ki67, E-кадгерину, N-кадгерину, CK7, CK20, віментину (VimentinV9), MMP-9, TGF-β1, VEGF, CD34+, CD3+, CD4+, CD8+, CD20+, CD68+, колагену IV. Для вивчення процесів ЕМТ використовували епітеліальні маркери (Е-кадгерин, цитокератини 20 (СК20) та 7 (СК7) та мезенхімальні маркери (N-кадгерин і віментин). Статистичну обробку результатів дослідження проводили за допомогою пакета Statistica 6.0. Результати та їх обговорення. Виявлено, що прогностичне значення рецидиву НУРСМ мають такі маркери: р53, CD3+, CD8+, CD68+; рецидиву з прогресуванням: Ki-67 та MMP-9. У міру зниження диференціювання НУРСМ ми спостерігали збільшення експресії віментину, Ki-67, MMP-9, VEGF, CD3+, CD8+, CD68+, p53, CD34 та зниження експресії E-кадгерину, CK20, колагену IV, р63. Ми встановили взаємозв’язок між клінічною поведінкою процесів НУРСМ та ЕMT. Так, для раку з рецидивами, але без прогресування характерна 1 стадія ЕМТ (р < 0,05), а для НУРСМ з рецидивами та прогресуванням – 2 стадія ЕМТ (р < 0,05). Доведено асоціацію ЕМТ з імуноклітинною інфільтрацією НУРСМ. Поява ЕМТ при НУРСМ асоційована з наростанням вираженості інфільтрації CD68+-макрофагами (p < 0,01), CD3+T-лімфоцитами (p < 0,05), у тому числі як CD8+ (p < 0,01), так і CD4+ (p < 0,05) клітинами. Висновки. Для раку з рецидивом без прогресування характерна ЕМТ 1-ї стадії пухлинних клітин (р < 0,05), а для НУРСМ з рецидивом та прогресуванням – ЕМТ 2-ї стадії (р < 0,05). Доведено асоціацію ЕМТ з імуноклітинною інфільтрацією НУРСМ. Поява ЕМТ при НУРСМ асоційована з наростанням вираженості інфільтрації CD68+ макрофагами (p < 0,01), CD3+T-лімфоцитами (p < 0,05), у тому числі як CD8+ (p < 0,01), так і CD4+ (p < 0,05) клітинами.
Ушкодження червоподібного відростка і дивертикула Меккеля при вогнепальних пораненнях живота
(2023) Лурін, I.; Хорошун, Едуард Анатолійович; Воровський, О.; Негодуйко, Володимир Володимирович; Макаров, Віталій Володимирович; Панасенко, С.; Гуменюк, К.; Оссовський, О.; Якімова, Тамара Петрівна; Салютін, Р.
Мета. Визначення особливостей ушкоджень червоподібного відростка і дивертикула Меккеля при вогнепальних поранен-нях живота та тактики їх хірургічного лікування.Матеріали і методи. Проведений аналіз вогнепальних поранень живота засвідчив наявність ізольованих та поєднаних ушкоджень червоподібного відростка і дивертикула Меккеля у 0,18 і 0,06% пацієнтів відповідно. Всі поранені – чоловіки, їх середній вік становив (32 ± 0,3) року. Осколкові поранення були у 92,4% пацієнтів, кульові – у 7,6%. Переважали ушкоджен-ня основи червоподібного відростка при його низхідному положенні, ушкодження червоподібного відростка і диверти-кула Меккеля поєднувалися з ушкодженням тонкої та/або товстої кишки.Результати. Всі ушкодження дивертикула Меккеля і червоподібного відростка були виявлені під час операції. Всі госпіталі-зовані пацієнти мали больовий синдром, ознаки перитоніту та вільну рідину в малому тазу. Хірургічна тактика полягала у видаленні червоподібного відростка (у 2 пацієнтів лапароскопічно), а при пораненнях дивертикула Меккеля обсяг опера-тивного втручання включав клиноподібну резекцію ділянки тонкої кишки з дивертикулом або сегментарну резекцію киш-ки з формуванням ілеоілеоанастомоза бік у бік.Висновки. Ушкодження червоподібного відростка і дивертикула Меккеля є рідкою бойовою травмою, яка зустрічається при поєднаному ушкодженні кишечника, що зумовлює необхідність його ретельного інтраопераційного огляду. Опера-тивна тактика при ушкодженнях червоподібного відростка і дивертикула Меккеля полягає в їх видаленні та відновленні цілісності кишечника і може бути реалізована з лапароскопічного доступу.