Кафедра гігієни, епідеміології, дезінфектології та професійних хвороб
Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/31702
Browse
9 results
Search Results
Item Епідеміологія та профілактика правця : навчальний посібник(2023) Подаваленко, Алла Павлівна; Малиш, Ніна Григорівна; Білера, Наталія Владиславівна; Советнікова, Алла ВасилівнаУ навчальному посібнику надано наукову та організаційно-методичну інформацію щодо епідеміології та профілактики правця. Висвітлено сучасне уявлення про закономірності перебігу епідемічного процесу правця та систему епідеміологічного нагляду з урахуванням імунологічного контролю. Представлено загальні принципи профілактики правця та наведено схеми планової та екстреної специфічної його профілактики.Item Досвід викладання гігієнічних дисциплін під час воєнних дій(Харківський національний медичний університет, Бахмутський медичний фаховий коледж, Асоціація медиків України, 2023-03-23) Нікуліна, Галіна Леонідівна; Багмут, Володимир ВасильовичItem Короткий нарис про історію кафедри гігієни праці та професійних хвороб як складової частини кафедри гігієни, епідеміології, дезінфектології та професійних хвороб(Харківський національний медичний університет, 2023-11-02) Нікуліна, Галіна Леонідівна; Боровик, Ігор Григорович; Багмут, Володимир ВасильовичItem Генетичні механізми резистентності мікроорганізмів до дезінфікуючих засобів(2023) Морозова, Неля Сергіївна; Подаваленко, Алла Павлівна; Головчак, Григорій Семенович; Коробкова, Ірина Валенинівна; Попов, Олександр Олександрович; Лях, Сергій ІгоровичItem Доцільність застосування дистанційних технологій у безперервному професійному навчанні лікарів(Харківський національний медичний університет, Бахмутський медичний фаховий коледж, Асоціація медиків України, 2023-03-23) Подаваленко, Алла ПавлівнаItem Дезінфектологічні аспекти неспецифічної профілактики інфекційних захворювань(Український науково-дослідний інститут медицини транспорту Міністерства охорони здоров`я України, Фізико-хімічний інститут ім.О.В. Богатського Національної Академії наук України, 2023) Морозова, Неля Сергіївна; Марієвський, Віктор Федорович; Подаваленко, Алла Павлівна; Рідний, Сергій Володимирович; Головчак, Григорій Семенович; Коробкова, Ірина Валентинівна; Попов, Олександр Олександрович; Лях, Сергій ІгоровичСформульовані актуальні проблеми сучасної дезінфектології як основи неспециф ічної профілактики інфекційних захворювань. Обговорюються дезінфектологічні аспекти антимікробного захисту довкілля с позиції мультидисциплінарного підходу. Розглядаються питання професійної підготовки спеціалістів з профілактики інфекцій (СПІ).Item Досвід підготовки майбутнього лікаря-епідеміолога на циклах спеціалізації(Бердянський державний педагогічний університет, Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, Київський університет ім. Б. Грінченка, Хмельницький національний університет, 2023-10) Подаваленко, Алла Павлівна; Зеленська, Людмила Дмитрівна; Білера, Наталія ВладиславівнаПідготовка професійно-кваліфікованих лікарів на циклах спеціалізація за фахом «епідеміологія» вимагає від викладача творчого підходу. Виконання науково-практичної роботи дозволяє розкрити потенціал у формуванні професійної компетентності лікарів-епідеміологів під час їх навчання. Завдяки такій підготовці лікар-епідеміолог набуває вміння реалізувати на практиці засвоєні фахові знання з епідеміології; здатність до епідеміологічного мислення; спроможність оцінювати показники захворюваності, виявляти фактори ризику розвитку та перебігу інфекційних хвороб, формувати групи ризику; здатність до комунікативних та ораторських здібностей тощо.Item Епідеміологічна ситуація з захворюваності на паразитарні хвороби у Сумській області за 2010-2020 роки(Харківський національний медичний університет, ГО "Всеукраїнська Асоціація інфекціоністів", Харківський благодійний фонд "БЛАГО", 2023-11) Білера, Наталія Владиславівна; Шолохова, Світлана ЄвгенівнаУ Сумській області захворюваність на паразитарні хвороби є досить значимою проблемою, особливо серед дитячого населення, організованих дитячих колективів, що потребує впровадження та реалізації регулярних заходів щодо профілактики паразитарних хвороб.Publication Виявлення впливу забруднювачів атмосферного повітря на тяжкість перебігу COVID-19 в адміністративно-промисловому м. Харкові.(2023-11-14) Подаваленко, А.П.; Георгіянц, М.А.; Висоцька, О.В.; Корж, О.М.; Порван, А.П.; Маслова, В.C.; Березняков, В.І.; Бабаєва, О.І.Актуальність. Незважаючи на офіційну заяву ВООЗ про закінчення пандемії COVID-19, ризик епідемічних підйомів захворюваності залишається через активну циркуляцію збудника інфек-ції та його мутацію. Соціальні, природні, екологічні та інші чинники можуть сприяти поширенню COVID-19. Забруднювачі атмосферного повітря є вкрай небезпечними для людини, а суміш аерозолів та частинки пилу у повітрі можуть слугувати факторами передачі вірусу SARS-CoV-2. Мета до-слідження: виявлення впливу забруднювачів атмосферного повітря на тяжкість перебігу COVID-19 у Харкові. Матеріали та методи. Оцінку впливу екологічних факторів на прояви епідемічного процесу COVID-19 проводили протягом 425 днів. Було вивчено 16 723 випадки госпіталізованих, 1883 леталь-них та 15 146 підтверджених випадків COVID-19 різних вікових груп. Щодня в середньому було 4663 активні випадки. Статистичний аналіз оцінки впливу екологічних факторів на захворюваність на COVID-19 з різним ступенем тяжкості проводили за допомогою непараметричного критерію Крас-кела — Уолліса у програмному пакеті IBM SPSS Statistics, а перевірку нормальності закону розподілу — за критерієм Колмогорова — Смірнова. Для деяких допоміжних обчислень і побудови графіків використовували засоби табличного процесора Microsoft Office Excel 2016. Результати. Встановлено вплив діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду азоту, сірководню, фенолу, сажі та формальдегіду на захворюваність на COVID-19 з різною тяжкістю перебігу інфекції при інкубаційних періодах 3–4 дні, 6–7 днів та 10–14 днів. Найбільш суттєвий вплив високих концентрацій діоксиду азоту, оксиду азоту та формальдегіду виявлено на активні, підтверджені, госпіталізовані та летальні випадки COVID-19. Водночас збільшення активних випадків COVID-19 спостерігалося при зростанні концен-трацій діоксиду сірки та сірководню, а високі концентрації фенолу та сажі чинили вплив на тяжкі форми перебігу. Висновки. Забруднення атмосферного повітря може сприяти поширенню COVID-19 та призводити до тяжких форм перебігу, що необхідно враховувати при прогнозуванні захворюваності на різних рівнях (національному, регіональному, локальному) проведення епідеміологічного нагляду. Для встановлення причинно-наслідкових зв’язків між захворюваністю на COVID-19 та забруднювачами атмосферного повітря необхідно проводити подальші дослідження, беручи до уваги вплив соціальних та природних факторів.