Кафедра гігієни, епідеміології, дезінфектології та професійних хвороб

Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/31702

Browse

Now showing 1 - 20 of 44

Дифтерія: клініко-епідеміологічні аспекти : навчальний посібник для самостійної роботи слухачів
(Харківська медична академія післядипломної освіти, 2019) Подаваленко, Алла Павлівна
У навчальному посібнику надано наукову та організаційно-методичну інформацію щодо епідеміології та профілактики дифтерії. Висвітлено сучасне уявлення про закономірності перебігу епідемічного процесу дифтерії та систему епідеміологічного нагляду. Представлено загальні принципи профілактики дифтерії та наведено особливості проведення специфічної профілактики.
Кашлюк: клініко-епідеміологічні аспекти : навчальний посібник для самостійної роботи слухачів
(Харківська медична академія післядипломної освіти, 2020) Подаваленко, Алла Павлівна
У навчальному посібнику надано наукову та організаційно-методичну інформацію щодо епідеміології та профілактики кашлюка. Висвітлено сучасне уявлення про закономірності перебігу епідемічного процесу кашлюка та систему епідеміологічного нагляду. Представлено загальні принципи профілактики кашлюка та наведено дані щодо специфічної профілактики.
Епідеміологія та профілактика сказу : навчальний посібник
(Харківська медична академія післядипломної освіти, 2022) Подаваленко, Алла Павлівна; Малиш, Ніна Григорівна; Крупініна, Тетяна Михайлівна; Маковська, Ірина Федорівна
У навчальному посібнику надано наукову та організаційно-методичну інформацію щодо епідеміології та профілактики сказу. Висвітлено сучасне уявлення про закономірності перебігу епідемічного процесу сказу та систему епідеміологічного нагляду. Представлена антирабічна допомога, її особливості, в залежності від випадку та схеми.
Генетичні механізми резистентності мікроорганізмів до дезінфікуючих засобів
(2023) Морозова, Неля Сергіївна; Подаваленко, Алла Павлівна; Головчак, Григорій Семенович; Коробкова, Ірина Валенинівна; Попов, Олександр Олександрович; Лях, Сергій Ігорович
Дезінфектологічні аспекти неспецифічної профілактики інфекційних захворювань
(Український науково-дослідний інститут медицини транспорту Міністерства охорони здоров`я України, Фізико-хімічний інститут ім.О.В. Богатського Національної Академії наук України, 2023) Морозова, Неля Сергіївна; Марієвський, Віктор Федорович; Подаваленко, Алла Павлівна; Рідний, Сергій Володимирович; Головчак, Григорій Семенович; Коробкова, Ірина Валентинівна; Попов, Олександр Олександрович; Лях, Сергій Ігорович
Сформульовані актуальні проблеми сучасної дезінфектології як основи неспециф ічної профілактики інфекційних захворювань. Обговорюються дезінфектологічні аспекти антимікробного захисту довкілля с позиції мультидисциплінарного підходу. Розглядаються питання професійної підготовки спеціалістів з профілактики інфекцій (СПІ).
Епідеміологія та профілактика правця : навчальний посібник
(2023) Подаваленко, Алла Павлівна; Малиш, Ніна Григорівна; Білера, Наталія Владиславівна; Советнікова, Алла Василівна
У навчальному посібнику надано наукову та організаційно-методичну інформацію щодо епідеміології та профілактики правця. Висвітлено сучасне уявлення про закономірності перебігу епідемічного процесу правця та систему епідеміологічного нагляду з урахуванням імунологічного контролю. Представлено загальні принципи профілактики правця та наведено схеми планової та екстреної специфічної його профілактики.
Епідеміологічна діагностика – методична основа епідеміологічного нагляду
(2023) Подаваленко, Алла Павлівна; Малиш, Ніна Григорівна
Інфекційна епідеміологія як дисципліна про закономірності розвитку епідемічного процесу інфекційних хвороб складається із загальної (теорія епідеміології) та спеціальної (прикладної) епідеміології, що взаємопов’язані одна з одною через систему епідеміологічного нагляду. Основою епідеміологічного нагляду є теоретичні (вчення про епідемічний процес та природну осередковість, теорія саморегуляції паразитарних систем, соціально-екологічна концепція тощо), методичні (епідеміологічна діагностика) та організаційні (мережа закладів охорони здоров’я, громадське здоров’я, фізичні особи та інші) принципи. Епідеміологічна діагностика є основою моніторингу епідемічного процесу. З позицій епідеміологічного нагляду, епідеміологічна діагностика — це процес постановки епідеміологічного діагнозу, тобто оцінка епідемічної ситуації та її детермінант (причин) на конкретній території серед певних груп населення у час, що вивчається, з метою раціоналізації планування та здійсненняпрофілактичних і протиепідемічних заходів й розробки епідеміологічного прогнозу. За допомогою семіотики, діа гностичної техніки та епідеміолого-діагностичного мислення проводиться епідеміологічна діагностика. Семіотика — розділ вчення про епідемічний процес, що розглядає закономірності його прояву. Діагностична техніка — це сукупність технічних прийомів, що забезпечують розпізнавання проявів епідемічного процесу. Епідеміолого-діагностичне мислення — логічний метод, що використовується в процесі діагностики епідемічної ситуації, зводиться до побудови гіпотез, що пояснюють прояви епідемічного процесу, і перевірки цих гіпотез. Насамперед методологічною основою є професійна підготовка фахівців та прийоми формальної логіки. Основними методами епідеміологічної діагностики є ретроспективний та оперативний епідеміологічний аналіз захворюваності на інфекційні хвороби. Причому ретроспективний аналіз є основою епідеміологічної діагностики, він дозволяє встановити прояви епідемічного процесу в часі, за територіями та групами населення; визначити ступінь впливу на його інтенсивність і динаміку дії різних факторів, скласти якісну і кількісну характеристику їх причинно-наслідкових зв’язків іобґрунтувати головні напрями профілактики окремих захворювань або груп інфекційних хвороб. Отже, в умовах реформування охорони здоров’я важливо та необхідно, впроваджуючи нові підходи щодо визначення випадку інфекційного захворювання та проведення епідеміологічного нагляду за ними, знати роз діли епідеміологічної діагностики і використовувати методи епідеміологічного аналізу для постановки епідеміо логічного діагнозу й прогнозування інфекційної захворюваност
Особливості епідеміологічного процесу під час спалаху на кір у Республіці Таджикистан
(2023-02-23) Усенко, Сергій Анатолійович; Усенко, Світлана Георгіївна; Алієв, Самардин
На підставі лабораторної верифікації 779 зразків сироватки нами було виявлено штам віруса кору Human.GYN.93.7, який зареєстровано у реєстрі ВООЗ під назвою Tajikistan №17031. Даний генетичний варіант активно циркулює у Китаї та Монголії. Аналіз вікової структури хворих свідчить про домінування групи до 14 років (83,8% випадків). Динаміка захворюваності мала виражений сезонний характер із домінуванням у зимово-весняний період (73% dbgflrsd).
Фактори, які впивають на формування повторних епізодів гострих обструктивних бронхітів у дітей
(ХНМУ, АМУ, БМФК, 2023-03-23) Дяченко, Марина Сергіївна; Diachenko, Maryna; Усенко, Світлана Георгіївна; Usenko, Svitlana; Усенко, Сергій Анатолійович; Чубатова, Я.В.; Кравченко, Л.А.; Чубатов, О.Є.
Бронхіти в дітей – одна з п'яти основних причин амбулаторного звернення до педіатра. При цьому пік захворюваності реєструється віком до 3 років, а потім у 9-15 років. У зв’язку з тим, що в останні роки має місце збільшення захворюваності повторними епізодами гострих обструктивних бронхітів (ГОБ), а також те, що останні є суттєвим фактором ризику розвитку бронхіальної астми, нами було проведено визначення факторів, які впливають на формування повторних епізодів ГОБ.
Досвід викладання гігієнічних дисциплін під час воєнних дій
(Харківський національний медичний університет, Бахмутський медичний фаховий коледж, Асоціація медиків України, 2023-03-23) Нікуліна, Галіна Леонідівна; Багмут, Володимир Васильович
Доцільність застосування дистанційних технологій у безперервному професійному навчанні лікарів
(Харківський національний медичний університет, Бахмутський медичний фаховий коледж, Асоціація медиків України, 2023-03-23) Подаваленко, Алла Павлівна
Особливості проведення медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням здобувачів освіти під час воєнного стану
(ХНМУ, АМУ, БМФК, 2023-03-23) Усенко, Сергій Анатолійович; Красножон, Н.М.; Логвінюк, Р.П.; Дяченко, Марина Сергіївна; Усенко, Світлана Георгіївна
На підставі імплементації основних положень Законів України «Про освіту», «Про охорону дитинства», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» визначено, що медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням здобувачів освіти у навчальних закладах передвищої фахової та вищої освіти проводиться регулярно. І він є невід’ємною частиною медичного обслуговування під час навчального процесу. Включає в себе заходи ефективності та безпеки фізичної культури; забезпечує адекватність фізичних навантажень та раннє виявлення ознак хвороб та ушкоджень.
Influence of Meteorological Factors on Covid-19 Incidence in the Conditions of Ukraine
(Bangladesh Journal of Medical Science, 2023-04) Podavalenko, Alla; Malysh, Nina; Kuzmenko, Olga; Zadorozhna, Viktoriya; Kolomiets, Svitlana; Chemych, Oksana
The coronavirus disease (COVID-19) is a problem for the health care systems of many countries around the world. Seasonal nature of influenza and other the respiratory viral diseasesis commonly known. The nature of the relationship between the frequency of registration of cases of COVID-19 and natural factors is still being studied by researchers. The purpose is to determine the influence of air temperature, relative humidity, wind speed, and atmospheric pressure on the incidence of the coronavirus disease COVID-19 in the conditions of Ukraine.
Analysis of the epidemic situation of the COVID-19 coronavirus infection in Ukraine
(2023-04-30) Podavalenko, Alla; Malysh, Nina; Zadorozhna, Viktoriya; Zhuk, Kateryna; Zaitseva, Galina; Chorna, Inna
The epidemic process of COVID-19 in the world developed rapidly. The situation with mor bidity, despite the establishment of quarantine, the introduction of restrictive anti-epidemic measures, and vaccination, remains difficult. The results of research on the influence of meteorological factors on the dynamics of the incidence of COVID-19, hospitalization, and mortality are ambiguous and contradictory. The purpose of this study is to analyze the indicators of morbidity, hospitalization, and mortality from COVID-19 in Ukraine, and to establish the level of influence of meteorological factors on them. A high variation in morbidity, hospitalization, and mortality rates was observed in Ukraine, in 2020‒2021. A total of 3 waves of disease growth were established. The curve of hospitalization indicators of patients with COVID-19 had a correlation dependence on the incidence curve r= 0.766 (р <0.05), the maximum rates of hospitalization and mortality were registered in September–December 2021. A direct strong correlation was established between the frequency of registration of cases of COVID-19 and mortality — r= 0.899 (р <0.05). Most cases of COVID-19 were registered in the cold season, the least in June–August. Inverse correlations of moderate strength were established between the indicators of morbidity, hospitalization, and mortality and air temperature levels (–0.370< r <–0.461). Direct correlations of average strength (0.538< r <0.632) were established with the levels of relative air humidity
Conditions for the expansion of СOVID-19 in the regions of the Northern part of Ukraine Conditions for the expansion of СOVID-19 in Ukraine
(2023-09-07) Korzh, Alexei; Georgiyants, Marine; Podavalenko, Alla; Nessonova, Tetyana; Maslova, Valentyna; Bereznyakov, Vladislav; Asoyan, Irina
Background: The intensity of the COVID-19 epidemic process in the administrative territories of Ukraine differs. Risk factors for the spread of this infection have not been sufficiently studied, which prevents the development of adequate preventive and anti-epidemic measures at the local level. Objectives: Conduct an epidemiological analysis of the incidence of COVID-19 in the regions of the Northern part of Ukraine and identify the leading risk factors for spread. Material and Methods: The incidence of COVID-19 was analyzed for 73 weeks and 28 predictors. Fourier’s spectral analysis, Feature Selection and Variable Filtering method of the Data mining module, Irwin’s method, integral visual coefficient was used. Results. There were two rises in the incidence of COVID-19, the cyclicity was 18 - 24 weeks. The conditions for the spread of COVID-19 cases in the regions of the Northern part have been established, namely: the number of people and the elderly in the family, demographic and migration processes. Violation of regime-restrictive measures leads to abnormal rises in morbidity. Conclusions. The epidemic situation in the Northern part remains volatile, as there are conditions for the spread of COVID-19 that cannot be eliminated, as well as some, that need to be developed (tourism, demographic processes, financing, etc.). Therefore, compliance with restrictive measures and vaccination of the population of the region remain the main preventive measures.
Досвід підготовки майбутнього лікаря-епідеміолога на циклах спеціалізації
(Бердянський державний педагогічний університет, Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, Київський університет ім. Б. Грінченка, Хмельницький національний університет, 2023-10) Подаваленко, Алла Павлівна; Зеленська, Людмила Дмитрівна; Білера, Наталія Владиславівна
Підготовка професійно-кваліфікованих лікарів на циклах спеціалізація за фахом «епідеміологія» вимагає від викладача творчого підходу. Виконання науково-практичної роботи дозволяє розкрити потенціал у формуванні професійної компетентності лікарів-епідеміологів під час їх навчання. Завдяки такій підготовці лікар-епідеміолог набуває вміння реалізувати на практиці засвоєні фахові знання з епідеміології; здатність до епідеміологічного мислення; спроможність оцінювати показники захворюваності, виявляти фактори ризику розвитку та перебігу інфекційних хвороб, формувати групи ризику; здатність до комунікативних та ораторських здібностей тощо.
Епідеміологічна ситуація з захворюваності на паразитарні хвороби у Сумській області за 2010-2020 роки
(Харківський національний медичний університет, ГО "Всеукраїнська Асоціація інфекціоністів", Харківський благодійний фонд "БЛАГО", 2023-11) Білера, Наталія Владиславівна; Шолохова, Світлана Євгенівна
У Сумській області захворюваність на паразитарні хвороби є досить значимою проблемою, особливо серед дитячого населення, організованих дитячих колективів, що потребує впровадження та реалізації регулярних заходів щодо профілактики паразитарних хвороб.
Короткий нарис про історію кафедри гігієни праці та професійних хвороб як складової частини кафедри гігієни, епідеміології, дезінфектології та професійних хвороб
(Харківський національний медичний університет, 2023-11-02) Нікуліна, Галіна Леонідівна; Боровик, Ігор Григорович; Багмут, Володимир Васильович
Виявлення впливу забруднювачів атмосферного повітря на тяжкість перебігу COVID-19 в адміністративно-промисловому м. Харкові.
(2023-11-14) Подаваленко, А.П.; Георгіянц, М.А.; Висоцька, О.В.; Корж, О.М.; Порван, А.П.; Маслова, В.C.; Березняков, В.І.; Бабаєва, О.І.
Актуальність. Незважаючи на офіційну заяву ВООЗ про закінчення пандемії COVID-19, ризик епідемічних підйомів захворюваності залишається через активну циркуляцію збудника інфек-ції та його мутацію. Соціальні, природні, екологічні та інші чинники можуть сприяти поширенню COVID-19. Забруднювачі атмосферного повітря є вкрай небезпечними для людини, а суміш аерозолів та частинки пилу у повітрі можуть слугувати факторами передачі вірусу SARS-CoV-2. Мета до-слідження: виявлення впливу забруднювачів атмосферного повітря на тяжкість перебігу COVID-19 у Харкові. Матеріали та методи. Оцінку впливу екологічних факторів на прояви епідемічного процесу COVID-19 проводили протягом 425 днів. Було вивчено 16 723 випадки госпіталізованих, 1883 леталь-них та 15 146 підтверджених випадків COVID-19 різних вікових груп. Щодня в середньому було 4663 активні випадки. Статистичний аналіз оцінки впливу екологічних факторів на захворюваність на COVID-19 з різним ступенем тяжкості проводили за допомогою непараметричного критерію Крас-кела — Уолліса у програмному пакеті IBM SPSS Statistics, а перевірку нормальності закону розподілу — за критерієм Колмогорова — Смірнова. Для деяких допоміжних обчислень і побудови графіків використовували засоби табличного процесора Microsoft Office Excel 2016. Результати. Встановлено вплив діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду азоту, сірководню, фенолу, сажі та формальдегіду на захворюваність на COVID-19 з різною тяжкістю перебігу інфекції при інкубаційних періодах 3–4 дні, 6–7 днів та 10–14 днів. Найбільш суттєвий вплив високих концентрацій діоксиду азоту, оксиду азоту та формальдегіду виявлено на активні, підтверджені, госпіталізовані та летальні випадки COVID-19. Водночас збільшення активних випадків COVID-19 спостерігалося при зростанні концен-трацій діоксиду сірки та сірководню, а високі концентрації фенолу та сажі чинили вплив на тяжкі форми перебігу. Висновки. Забруднення атмосферного повітря може сприяти поширенню COVID-19 та призводити до тяжких форм перебігу, що необхідно враховувати при прогнозуванні захворюваності на різних рівнях (національному, регіональному, локальному) проведення епідеміологічного нагляду. Для встановлення причинно-наслідкових зв’язків між захворюваністю на COVID-19 та забруднювачами атмосферного повітря необхідно проводити подальші дослідження, беручи до уваги вплив соціальних та природних факторів.
Аналіз обізнаності лікарів із технологією розвитку критичного мислення на заняттях післядипломної освіти
(Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, 2024) Подаваленко, Алла Павлівна; Зеленська, Людмила Дмитрівна; Нессонова, Тетяна Дмитрівна; Білера, Наталія Владиславівна
Успішність безперервного навчання лікарів значною мірою залежить від рівня сформованості їхньої профе сійної компетентності, розвитку критичного мислення, креативності та здатності до професійного саморозвитку. Тож упровадження на циклах підвищення кваліфікації лікарів технологій розвитку критичного мислення є нагальною методичною проблемою сучасної вищої медичної освіти, оскільки дає змогу сформувати висококомпетентного фахівця. Метою роботи є встановлення рівня обізнаності лікарів з технологіями розвитку критичного мислення на заняттях післядипломної підготовки у Харківському національному медичному університеті шляхом анкетування. Опитування проводили за спеціально розробленими анкетами за допомогою Google Forms. В опитуванні взяли участь 194 здобувачі. Статистичну обробку матеріалів проводили в середовищі програм Microsoft Excel 2021 та Statistica 12.0 Trial Version для Windows. Результати опитування показали, що 40,0% респондентів вибрали варіанти відповідей, у яких наводилося визначення критичного мислення, що оцінювалося за найвищим балом. Зв’язку між типом циклу підвищення кваліфікації та кількістю балів, що відповідає вибраному варіанту, не встановлено (p > 0,05). Лікарів, які не знайомі із запропонованими методиками критичного мислення, виявилося 78,3%. Здебільшого лікарі застосовують активне навчання (57,73%) і аналіз наукових досліджень та клінічних доказів (54,64%). Майже всі лікарі вказали на здатність критично оцінювати інформацію. Вони усвідомлюють важливість та необхідність володіння методами критичного аналізу та розвитку критичного мислення у студентів-медиків. Таким чином, проведене дослідження дозволяє констатувати, що лікарі на заняттях післядипломної підготовки недостатньо володіють знаннями щодо технології критичного мислення. Водночас у професійній діяльності більшість лікарів використовує методи активного навчання та аналізу проблемних ситуацій. Лікарі вказують на важливість та необхідність упровадження технології розвитку критичного мислення в освітній процес лікарів на циклах післядипломної підготовки.