Кафедра гігієни, епідеміології, дезінфектології та професійних хвороб
Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/31702
Browse
10 results
Search Results
Item Вивчення зв’язку перебігу пандемії COVID-19 з демографічними процесами в областях України(ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського НАМН України», 2024-10) Подаваленко, Алла Павлівна; Нессонова, Тетяна Дмитрівна; Білера, Наталія ВладиславівнаПандемія COVID-19 тривала в Україні протягом 2020–2023 років, завдала значних соціально-економічних збитків та нанесла великої шкоди здоров’ю населення. До стрімкого розвитку епідемічного процесу COVID-19 та безконтрольного поширення вірусу SARSCoV-2 не була готова система охорони здоров’я та інші інституції держави. Наразі збудник COVID-19 продовжує циркулювати, викликаючи підйоми захворюваності. Це спонукає до осмислення наслідків пандемії COVID-19 на підставі аналізу перебігу коронавірусної інфекції та демографічних показників в Україні для їх мінімізації в майбутньому. Метою роботи стало вивчення зв’язку перебігу пандемії COVID-19 і демографічних показників в областях України за 2020–2023 роки, що дозволило визначити найбільш значимі для оцінки ситуації показники демографічного процесу.Item Дослідження зв’язку перебігу пандемії COVID-19 з економічними показниками областей України(Приватний вищий навчальний заклад «Харківський міжнародний медичний університет», 2024-10) Подаваленко, Алла Павлівна; Нессонова, Тетяна Дмитрівна; Білера, Наталія ВладиславівнаНегативні соціально-економічні наслідки COVID-19, високий ризик епідемічних підйомів захворюваності на цю інфекцію внаслідок активної циркуляції збудника SARS-CoV-2 та появи нових його варіантів із широким спектром мутацій свідчать про актуальність цієї інфекції та потребу серйозного аналізу проблем. Метою роботи стало дослідження зв’язку показників перебігу пандемії COVID-19 за 2020-2023 роки і економічних показників областей України на початку пандемії (2019 р.), що дозволило визначити найбільш значимі для оцінки епідемічної ситуації з COVID-19 економічні показникиItem Аналіз обізнаності лікарів із технологією розвитку критичного мислення на заняттях післядипломної освіти(Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, 2024) Подаваленко, Алла Павлівна; Зеленська, Людмила Дмитрівна; Нессонова, Тетяна Дмитрівна; Білера, Наталія ВладиславівнаУспішність безперервного навчання лікарів значною мірою залежить від рівня сформованості їхньої профе сійної компетентності, розвитку критичного мислення, креативності та здатності до професійного саморозвитку. Тож упровадження на циклах підвищення кваліфікації лікарів технологій розвитку критичного мислення є нагальною методичною проблемою сучасної вищої медичної освіти, оскільки дає змогу сформувати висококомпетентного фахівця. Метою роботи є встановлення рівня обізнаності лікарів з технологіями розвитку критичного мислення на заняттях післядипломної підготовки у Харківському національному медичному університеті шляхом анкетування. Опитування проводили за спеціально розробленими анкетами за допомогою Google Forms. В опитуванні взяли участь 194 здобувачі. Статистичну обробку матеріалів проводили в середовищі програм Microsoft Excel 2021 та Statistica 12.0 Trial Version для Windows. Результати опитування показали, що 40,0% респондентів вибрали варіанти відповідей, у яких наводилося визначення критичного мислення, що оцінювалося за найвищим балом. Зв’язку між типом циклу підвищення кваліфікації та кількістю балів, що відповідає вибраному варіанту, не встановлено (p > 0,05). Лікарів, які не знайомі із запропонованими методиками критичного мислення, виявилося 78,3%. Здебільшого лікарі застосовують активне навчання (57,73%) і аналіз наукових досліджень та клінічних доказів (54,64%). Майже всі лікарі вказали на здатність критично оцінювати інформацію. Вони усвідомлюють важливість та необхідність володіння методами критичного аналізу та розвитку критичного мислення у студентів-медиків. Таким чином, проведене дослідження дозволяє констатувати, що лікарі на заняттях післядипломної підготовки недостатньо володіють знаннями щодо технології критичного мислення. Водночас у професійній діяльності більшість лікарів використовує методи активного навчання та аналізу проблемних ситуацій. Лікарі вказують на важливість та необхідність упровадження технології розвитку критичного мислення в освітній процес лікарів на циклах післядипломної підготовки.Item Характеристика перебігу епідемічного процесу скарлатини у сучасних умовах(ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського НАМН України», ТОВ «НВК «Екофарм», 2024-06) Білера, Наталія Владиславівна; Подаваленко, Алла ПавлівнаСкарлатина — одна із найпоширеніших нозологічних форм стрептококових інфекцій групи А (іСГА). В останні роки відбувалося зростання захворюваності на цю інфекцію у країнах Європи, Азії, США та Канаді. Проведено аналіз фахових видань із різних країн світу щодо проявів епідемічного процесу скарлатини, а також надано інформацію про проведені епідеміологічні дослідження авторами. Встановлено, що провідною групою ризику скарлатини залишаються діти, серед дорослих частіше хворіють чоловіки, але головним джерелом інфекції стають жінки молодого віку, які доглядають за дітьми. Аерозольно-аспіраційний механізм передачі збудника скарлатини реалізується через повітряно-крапельний та контактно-побутовий шляхи. Відбувається інтенсифікація контактно-побутового шляху передачі збудника. Спостерігається атиповий перебіг скарлатини з проявами ко-інфекції, зокрема, гастроентероколіту, вітряної віспи та респіраторних інфекцій. Значна кількість публікацій присвячена впливу факторів навколишнього середовища на перебіг епідемічного процесу скарлатини. Автори зазначають про прямий кореляційний зв'язок між захворюваністю на скарлатину та забруднювачами атмосферного повітря, метеофакторами, а також про вплив соціальних та економічних факторів на епідемічну ситуацію з цієї інфекції. Тривале застосування антибіотиків сприяло розвитку антибіотикорезистентності до найбільш поширених препаратів, що спонукає науковців до розробки вакцин проти іСГА. Отже, скарлатина характеризується повсюдним поширенням, враженням переважно дитячого населення, ко-інфекцією, нетиповим клінічним перебігом, особливо в імунокомпрометованих осіб, та реалізацією контактно-побутового шляху передачі збудника. Встановлено вплив соціальних, природних та екологічних факторів на перебіг епідемічного процесу скарлатини, що важливо враховувати при проведенні епідеміологічного нагляду за цією інфекцією. Впровадження вакцинації проти іСГА сприятиме зниженню антибіотикорезистентності, що наразі є глобальною проблемою для людства. Вважаємо необхідним включення скарлатини та інших іСГА до переліку інфекційних хвороб, що підлягають реєстрації в Україні.Item Розвиток професійної компетентності лікарів на циклах підвищення кваліфікації з використанням методів критичного мислення(Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, Видавничий дім «Гельветика», 2024) Подаваленко, Алла Павлівна; Зеленська, Людмила Дмитрівна; Білера, Наталія ВладиславівнаРозбудова системи громадського здоров’я в Україні направлена на попередження захворювань та зміцнення здоров’я населення. Для виконання поставленого завдання медичній галузі необхідні висококваліфіковані компетентні фахівці різних спеціальностей. У статті проаналізовано підходи до поглиблення професійної компетентності лікарів на циклах спеціалізації за фахом «епідеміо логія» та тематичного удосконалення на підставі використання технології розвитку критичного мислення. Зазначено, що метою навчання на циклі спеціалізації є підготовка лікарів-епідеміологів відповідно до вимог кваліфікаційної характеристики лікаря-спеціаліста за фахом "епідеміологія", а на циклах тематичного удосконалення – поглиблення у здобувачів теоретичних знань та засвоєння практичних навичок з питань епідеміології. Тож, підходи щодо підготовки лікарів на різних циклах підвищення кваліфікації дещо відрізнялися. На циклах спеціалізації акцентували увагу на виконанні науково-практичної роботи, використовуючи комплекс методів критичного мислення, що дозволило підготувати висококваліфікованого лікаря-спеціаліста за фахом епідеміологія, здатного проводити епідеміологічну діагностику, адекватно оцінювати епідемічну ситуацію та приймати обґрунтовані рішення. На циклах тематичного удосконалення в більшій мірі застосовували методи критичного мислення, які були направлені на підвищення рівня професійної компетентності лікарів, забезпечення відповідності сучасним стандартам медичної практики та вдосконалення профілактичних та протиепідемічних заходів. Найбільш ефективними методами розвитку критичного мислення при підготовці лікарів на циклах підвищення кваліфікації виявилися проблемно-орієнтоване навчання, інтерактивні лекції, семінари та дискусії, аналіз наукових статей та досліджень, метод кейсів, рефлексивна практика, тренінги з логіки та аргументації. У статті наголошується на тому, що підвищити рівень сформованості загальних і спеціальних компетентностей з питань епідеміології лікарі можуть за допомогою методів критичного мислення, які активно впроваджуються викладачами Харківського національного медичного університету на циклах спеціалізації та тематичного удосконаленняItem Дослідницькі методи навчання як інструмент розвитку критичного мислення лікарів на циклах тематичного удосконалення(Харківський національний медичний університет, 2024-05) Подаваленко, Алла Павлівна; Зеленська, Людмила Дмитрівна; Білера, Наталія ВладиславівнаВ умовах війни, складного соціально-економічного стану в Україні відбувається реформування вищої медичної освіти. Пріоритетним напрямом є формування загальних і фахових компетентностей як майбутнього лікаря (студента), так і лікаря післядипломної освіти, що передбачає здатність комплексно вирішувати проблеми, критично та креативно мислити, вміти вирішувати складні завдання. Непересічне значення в підготовці лікаря, а також підвищенні його професійного рівня відводиться розвитку критичного мислення. Забезпечити розвиток критичного мислення в процесі навчання можливо за допомогою методів проблемного, дослідницького та евристичного характеру. Отже, дослідницькі методи навчання лікарів у системі післядипломної освіти на циклах тематичного удосконалення сприяють не лише підвищенню їх пізнавальної активності, мотивації до професійного зростання, але й розвитку критичного мислення, самостійності, творчості, що визначені як Топ-10 навичок (soft skills), які будуть затребувані роботодавцями в найближчі 10 років.Item Результати опитування лікарів на циклах підвищення кваліфікації щодо обізнаності з технологією розвитку критичного мислення(Харківський національний медичний університет, Бахмутський медичний фаховий коледж, Асоціація медиків України, 2024-04) Подаваленко, Алла Павлівна; Зеленська, Людмила Дмитрівна; Білера, Наталія ВладиславівнаВ Україні відбувається реформування освітньої галузі, що спонукає до розробки та впровадження інноваційних педагогічних технологій або їх модифікації. До таких технологій належить технологія розвитку критичного мислення, яка не є новим явищем у педагогічній науці, проте стає все більш затребуваною з огляду її застосування в різних сферах життєдіяльності, зокрема медицині. Мета нашої роботи полягала у встановленні рівня обізнаності лікарів з технологією розвитку критичного мислення під час навчання на циклах підвищення кваліфікації у Харківському національному медичному університеті шляхом анкетування. Проведене дослідження дозволяє свідчити про те, що лікарі, які навчаються на циклах підвищення кваліфікації, недостатньо володіють знаннями щодо технології критичного мислення, частково використовують методи критичного мислення у професійній діяльності. Утім майже одностайно лікарі наголошують на важливості оволодіння цією технологією.Item Епідеміологія та профілактика правця : навчальний посібник(2023) Подаваленко, Алла Павлівна; Малиш, Ніна Григорівна; Білера, Наталія Владиславівна; Советнікова, Алла ВасилівнаУ навчальному посібнику надано наукову та організаційно-методичну інформацію щодо епідеміології та профілактики правця. Висвітлено сучасне уявлення про закономірності перебігу епідемічного процесу правця та систему епідеміологічного нагляду з урахуванням імунологічного контролю. Представлено загальні принципи профілактики правця та наведено схеми планової та екстреної специфічної його профілактики.Item Досвід підготовки майбутнього лікаря-епідеміолога на циклах спеціалізації(Бердянський державний педагогічний університет, Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, Київський університет ім. Б. Грінченка, Хмельницький національний університет, 2023-10) Подаваленко, Алла Павлівна; Зеленська, Людмила Дмитрівна; Білера, Наталія ВладиславівнаПідготовка професійно-кваліфікованих лікарів на циклах спеціалізація за фахом «епідеміологія» вимагає від викладача творчого підходу. Виконання науково-практичної роботи дозволяє розкрити потенціал у формуванні професійної компетентності лікарів-епідеміологів під час їх навчання. Завдяки такій підготовці лікар-епідеміолог набуває вміння реалізувати на практиці засвоєні фахові знання з епідеміології; здатність до епідеміологічного мислення; спроможність оцінювати показники захворюваності, виявляти фактори ризику розвитку та перебігу інфекційних хвороб, формувати групи ризику; здатність до комунікативних та ораторських здібностей тощо.Item Епідеміологічна ситуація з захворюваності на паразитарні хвороби у Сумській області за 2010-2020 роки(Харківський національний медичний університет, ГО "Всеукраїнська Асоціація інфекціоністів", Харківський благодійний фонд "БЛАГО", 2023-11) Білера, Наталія Владиславівна; Шолохова, Світлана ЄвгенівнаУ Сумській області захворюваність на паразитарні хвороби є досить значимою проблемою, особливо серед дитячого населення, організованих дитячих колективів, що потребує впровадження та реалізації регулярних заходів щодо профілактики паразитарних хвороб.