Кафедра акушерства та гінекології № 2
Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/136
Browse
10 results
Search Results
Item Перебіг вагітності та пологів у жінок із цукровим діабетом та плацентарною дисфункцією(2022) Лазуренко, Вікторія Валентинівна; Тертишник, Денис Юрійович; Борзенко, Ірина Борисівна; Остапенко, Вікторія Миколаївна; Тіщенко, Олександра МиколаївнаВивчено клінічні особливості цукрового діабету у вагітних, його типів, ступеня тяжкості та стану компенсації, визначено гестаційні й перинатальні ускладнення. Зазначено, що серед жінок із плацентарною дисфункцією, зумовленою цукровим діабетом, найчастіше трапляються супровідна екстрагенітальна патологія, багатоводдя, інфекційні ураження пологових шляхів, макросомія, діабетична фетопатія і спостерігається високий відсоток кесарева розтину. Вказано низьку оцінку стану новонароджених за шкалою Апгар.Item Морфологічна особливості плаценти від вагітних з плацентарною дисфункцією, обумовленою цукровим діабетом(2022) Тертишник, Денис Юрійович; Прокопюк, Ольга Степанівна; Прокопюк, Володимир Юрійович; Лазуренко, Вікторія Валентинівна; Борзенкова, Ірина Василівна; Черняк, Ольга Леонидівна.Метою дослідження було провести порівняльний аналіз морфологічного дослідження плаценти залежно від типу цукрового діабету у вагітних з плацентарною дисфункцією. Матеріали та методи. Проаналізувати морфологічні зміни плаценти у вагітних з різними формами цукрового діабету, Досліджено 50 плацент. Вік хворих коливався від 22 до 39 років. Усіплаценти були розподілені на три групи відповідно до цілей дослідження: I група – 20 плацент, після пологів у жінок з прегестаційним діабетом; ІІ група – 20 плацени, після пологів у жінок з гестаційним діабеомт; ІІІ група (контроль) – 10 плацент, після пологів у жінок з фізіологічним перебігом вагітність. Наявність плацентарної дисфункції у вагітних визначали за допомогою УЗД і допплерівського дослідження плодово-плацентарного комплексу, даних гормонального та імунологічного дослідження. Після пологів проведено зважування плаценти, вимірювання товщини та діаметра, зовнішній огляд проводили, звертали увагу на наявність інфарктів, розвиток сполучної тканини, кількість котиледонів, особливості прикріплення пуповини. У гістологічних препаратах озраховували діаметр ворсинок, кількість капілярів, синцитіальних вузликів, кількість капілярів у ворсинках, зосереджуючись на описаних методах оцінки плацент при цукровому діабеті. Результати і обговорення. Макроскопічне дослідження в контрольній групі показало 90% плацент патологічних змін не має, котиледони чітко відокремлені, пуповинне виділення в 7 плацентах був центральним; в 1 (10%) плаценті візуалізувалися інфаркти та витончення деяких котиледонів Макроскопічне дослідження плаценти жінок з прегестаційним діабетом показало збільшення маси порівняно з контрольною групою (748,8±48,5 г проти 643,2±57,0 г, р<0,05) та діаметра (25,5±2,3 см). проти 22,8±2,1, р>0,05) плаценти, що є характерним проявом діабетичної патології.Середня кількість котиледонів також достовірно відрізнялася від показників контрольної групи (12,8±3,2 та 9,3±1,2 відповідно, р<0,05). Кількість видимих інфарктів і витончення окремих котиледонів плаценти не перевищували 20%. При макроскопічному дослідженні плаценти після пологів у жінок з гестаційним діабетом виявлено зміни подібні до I групи, але менш виражені: маса плаценти була достовірно вищою в порівнянні до контрольної групи (720,2±20,5 та 643,2±57,0 відповідно, p<0,05) кількість котиледонів перевищувала контрольних показників, але ця різниця була незначущою, а кількість інфарктів і потовщень – суттєвою не відрізняються від контрольної групи. Висновок. При морфологічному дослідженні плацент виявлено характерні для цукрового діабету зміни, які є результатом гіпоксії та тривалої дисциркуляції: збільшення ваги, розмірів плаценти, кількості котиледонів на макроскопічному рівні. При мікроскопічному дослідженні виявлено збільшення ворсинок, судин у ворсинках, витончення порушення плацентарного бар'єру, відкладення фібриноїду. Зміни були більш виражені в послідах, отриманих після пологів у жінок із прегестаційним діабетом, який є більш важкою патологією. Стимуляція пологів призводила до незначних дисциркуляторних розладів у деяких плаценток (вазодилатація та повнокров’я).Item Ведення вагітності та пологів у жінок з цукровим діабетом в сучасних умовах(2020) Лазуренко, Вікторія Валентинівна; Тертишник, Денис ЮрійовичМетою роботи стало визначення оптимального та своєчасного розродження вагітних з цукровим діабетом з урахуванням можливих перинатальних ускладнень. Було обстежено 90 вагітних, з них 70 з цукровим діабетом та 20 з фізіологічним перебігом вагітності (контрольна група). В залежності від метода пологозбудження були розподілені на 2 підгрупи - 40 жінок, яким пологозбудження проведено шляхом піхвового введення антигестагена - міфепристону (основна група); 30 вагітних, яким преіндукцію проводили за допомогою ПГЕ2 (група порівняння). Ефективність пологозбудження в основній групі склала 90%, в групі порівняння - 66,7%. В задовільному стані народилося 80% дітей основної групи та 53,3% в групі порівняння. Маса новонароджених у жінок з ЦД дорівнювала 3750±370 г, вірогідно не відрізняючись в основній групі та в групі порівняння, в контрольній групі - 3320±280 г. Респіраторну підтримку отримали 16,5% новонароджених, неврологічні порушення відзначалися у 10% новонароджених з групи порівняння у вигляді м'язового гіпотонусу або гіпертонусу та збудження -30%. Вплив міфепристону на стан вагітної та новонародженого при ЦД є досить актуальним, тому що не дивлячись на наявність наукових досліджень питання преіндукції та індукції пологів у жінок з ЦД залишається дискусійним через відсутність протоколу з рекомендаціями щодо показань до пологозбудження, методам підготовки до нього у вагітних з різними формами цукрового діабету. Інтравагінальне введення міфепристону не підвищує рівень глюкози у жінок з ЦД та не викликає гіперстимуляцію та зміни стану плода та новонародженого. Таким чином, оптимізація індукції пологів у жінок з ЦД обумовлена підготовкою до пологорозродження за допомогою антипрогесторонового препарату інтравагінально, який при такій формі застосування не підвищує цукор в крові та не викликає розвиток кольпіту або хоріоамніоніту.Item Плацентарна дисфункція у вагітних із цукровим діабетом. Сучасні підходи до розродження(2020) Овчаренко, Ольга Борисівна; Тертишник, Денис Юрійович; Борзенко, Ірина Борисівна; Лазуренко, Вікторія Валентинівна; Лященко, Ольга Анатоліївна; Медвєдєва, М.О.Розглянуто вплив антипрогестерону на дозрівання шийки матки та оптимізацію розродження у вагітних із плацентарною дисфункцією, зумовленою цукровим діабетом. Визначено, що останній ускладнює перебіг вагітності плацентарною дисфункцією майже в кожної другої вагітної, що зумовлено ендотеліальними розладами. Підкреслено необхідність у достроковому розродженні таких вагітних через загрозу порушень стану матері та плода. Найбільш ефективний метод преіндукції вагітних із цукровим діабетом — патогенетичний спосіб інтрацервікального введення антипрогестерону, який негативно не впливає на організм матері та дитини.Item Особливості ендотеліальних факторів у вагітних з плацентарною дисфункцією, обумовленою цукровим діабетом(2020) Лазуренко, Вікторія Валентинівна; Тертишник, Денис Юрійович; Борзенко, Ірина Борисівна; Кондратова, Ірина Юріївна; Сафонов, Роман Анатолійович; Овчаренко, Ольга Борисівна; Пасієшвілі, Н.М.Мета — рання діагностика плацентарної дисфункції (ПД) у жінок з цукровим діабетом (ЦД) за даними ендотеліальних факторів для оптимізації розродження. Був проведений аналіз ведення вагітності та пологів у 94 вагітних у віці від 23 до 38 років. Вагітні були розподілені на наступні клінічні групи: 30 вагітних з ЦД (перша група), 34 — з цукровим діабетом та плацентарною дисфункцією (друга група) та 30 практично здорових вагітних (контрольна група). В терміні вагітності 36–38 тижнів відзначалось достовірне зниження (р < 0,05) сироваткових показників СЕФР у пацієнток із ПД, зумовленою ЦД (69,3 ± 2,9 пг/мл) не лише порівняно з показниками у жінок із фізіологічним перебігом вагітності (119,6 ± 5,2 пг/мл), але й у вагітних із ЦД без плацентарної дисфункції (87,4 ± 3,4 пг/мл) (р < 0,05). При дослідженні ЕТ-1 виявлене зниження показників у вагітних з ЦД та ПД майже втричі (0,97 ± 0,18 пг/мл) у порівнянні з жінками контрольної групи (3,12 ± 0,41 пг/мл) та вагітними з діабетом, але без ПД (1,54 ± 0,12 пг/мл), у яких рівень ЕТ-1 був знижений вдвічі в порівнянні з контрольними показниками (р < 0,05). Також спостерігалося зниження показника еNOS при ЦД (від 58 пг/мл у вагітних з ЦД та ПД до 68 пг/мл при ЦД, при нормі 79–82 пг/мл). У жінок з ЦД та ПД переважали індуковані пологи, майже половина з яких закінчилася кесаревим розтином. Серед перинатальних ускладнень зустрічалися дістоція плечиків, обумовлена макросомією (19 %), гіпоглікемія (15 %), жовтяниця (8 %), респіраторний дистрес синдром (5 %). Перинатальна смертність склала 9,4 %. Зміни ендотеліальних факторів в крові вагітних з цукровим діабетом (СЕФР, ЕТ-1, еNOS) можуть вказувати на розвиток плацентарної дисфункції, що потребує негайного обстеження плода та своєчасного розродження з використанням, при необхідності, індукції пологової діяльності для покращення материнських та перинатальних наслідків.Item Ендотеліальна дисфункція у вагітних з плацентарною недостатнісню та цукровим діабетом(2020-04-17) Лазуренко, Вікторія Валентинівна; Тертишник, Денис ЮрійовичЕндотеліальна дисфункція у вагітних з цукровим діабетом може вказувати на розвиток плацентарної недостатності, що потребує доплерометричного обстеження плода та дострокового розродження шляхом ефективної індукціі пологів.Item Сучасні підходи до розродження вагітних із цукровим діабетом та плацентарною дисфункцією(2020-02-27) Овчаренко, Ольга Борисівна; Лазуренко, Вікторія Валентинівна; Тертишник, Денис ЮрійовичВисокий відсоток кесаревого розтину у вагітних із цукровим діабетом спонукає до пошуку ефективних методів індукції пологів в інтересах матері та плода, особливо при наявності плацентарної дисфункції.Item Особливості соматичного анамнезу у вагітних з плацентарною дисфункцією(БДМУ, 2019) Борзенко, Ірина Борисівна; Лазуренко, Вікторія Валентинівна; Кондратова, Ірина ЮріївнаПлацентарна дисфункція частіше розвивається у вагітних з патологією сесцево-судинної системи, варикозною хворобою, захворюваннями органів травлення. Вагітні з такою ЕГП можуть бути внесені до групи ризику по виникненню плацентарної дисфункції.Item Роль маркерів гестаційної ендотеліопатії в розвитку плацентарної дисфункції(2019) Борзенко, Вікторія Валентинівна; Коньков, Дмитро Георгійович; Лазуренко, Вікторія Валентинівна; Білий, Євген ЄвгеновичГестаційна ендотеліопатія призводить до розвитку плацентарної дисфункції та синдрому затримки росту плода у вагітних жінок. Предикторами плацентарної дисфункції можна вважати зміни концентрації молекул клітинної адгезії (sVCAM-1) та тромбоспондину, а зсуви у вмісті sPECAM-1 та тромбомодуліну — предиктором затримки росту плода, що може бути використано в акушерській практиці.Item Особливості анамнезу та клінічної характеристики вагітних з плацентарною дисфункцією(2018) Лазуренко, Вікторія Валентинівна; Кондратова, Ірина Юріївна; Борзенко, Ірина БорисівнаНизька якість діагностики, самолікування, невраховування перинатального ризику, неоптимальна тактика ведення вагітних з плацентарною дисфункцією пояснюють необхідність поглибленого дослі-дження факторів ризику, клінічних, лабораторних та інструментальних показників плацентарної дис-функції для покращення перинатального стану вагітної