Морфологічна особливості плаценти від вагітних з плацентарною дисфункцією, обумовленою цукровим діабетом

Abstract

.Метою дослідження було провести порівняльний аналіз морфологічного дослідження плаценти залежно від типу цукрового діабету у вагітних з плацентарною дисфункцією. Матеріали та методи. Проаналізувати морфологічні зміни плаценти у вагітних з різними формами цукрового діабету, Досліджено 50 плацент. Вік хворих коливався від 22 до 39 років. Усіплаценти були розподілені на три групи відповідно до цілей дослідження: I група – 20 плацент, після пологів у жінок з прегестаційним діабетом; ІІ група – 20 плацени, після пологів у жінок з гестаційним діабеомт; ІІІ група (контроль) – 10 плацент, після пологів у жінок з фізіологічним перебігом вагітність. Наявність плацентарної дисфункції у вагітних визначали за допомогою УЗД і допплерівського дослідження плодово-плацентарного комплексу, даних гормонального та імунологічного дослідження. Після пологів проведено зважування плаценти, вимірювання товщини та діаметра, зовнішній огляд проводили, звертали увагу на наявність інфарктів, розвиток сполучної тканини, кількість котиледонів, особливості прикріплення пуповини. У гістологічних препаратах озраховували діаметр ворсинок, кількість капілярів, синцитіальних вузликів, кількість капілярів у ворсинках, зосереджуючись на описаних методах оцінки плацент при цукровому діабеті. Результати і обговорення. Макроскопічне дослідження в контрольній групі показало 90% плацент патологічних змін не має, котиледони чітко відокремлені, пуповинне виділення в 7 плацентах був центральним; в 1 (10%) плаценті візуалізувалися інфаркти та витончення деяких котиледонів Макроскопічне дослідження плаценти жінок з прегестаційним діабетом показало збільшення маси порівняно з контрольною групою (748,8±48,5 г проти 643,2±57,0 г, р<0,05) та діаметра (25,5±2,3 см). проти 22,8±2,1, р>0,05) плаценти, що є характерним проявом діабетичної патології.Середня кількість котиледонів також достовірно відрізнялася від показників контрольної групи (12,8±3,2 та 9,3±1,2 відповідно, р<0,05). Кількість видимих ​​інфарктів і витончення окремих котиледонів плаценти не перевищували 20%. При макроскопічному дослідженні плаценти після пологів у жінок з гестаційним діабетом виявлено зміни подібні до I групи, але менш виражені: маса плаценти була достовірно вищою в порівнянні до контрольної групи (720,2±20,5 та 643,2±57,0 відповідно, p<0,05) кількість котиледонів перевищувала контрольних показників, але ця різниця була незначущою, а кількість інфарктів і потовщень – суттєвою не відрізняються від контрольної групи. Висновок. При морфологічному дослідженні плацент виявлено характерні для цукрового діабету зміни, які є результатом гіпоксії та тривалої дисциркуляції: збільшення ваги, розмірів плаценти, кількості котиледонів на макроскопічному рівні. При мікроскопічному дослідженні виявлено збільшення ворсинок, судин у ворсинках, витончення порушення плацентарного бар'єру, відкладення фібриноїду. Зміни були більш виражені в послідах, отриманих після пологів у жінок із прегестаційним діабетом, який є більш важкою патологією. Стимуляція пологів призводила до незначних дисциркуляторних розладів у деяких плаценток (вазодилатація та повнокров’я).