Наукові праці. Кафедра нейрохірургії

Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/1542

Browse

Filters

2012 - 201926

Settings

Type: search.filters.itemtype.Thesis

Search Results

Now showing 1 - 10 of 26
  • Thumbnail Image
    Item
    Возможности быстрого прототипирования при изготовлении моделей черепных имплантатов
    (2019) Аврунин, О.Г. ; Пятикоп, В.А. ; Носова, Т.В. ; Чугуй, Е.А. ; Худаева, С.А.
  • Thumbnail Image
    Item
    Сучасні ендоваскулярні втручання при наданні невідкладної допомоги пацієнтам з ішемічним інсультом
    (2019) П'ятикоп, Володимир Олександрович; Котляревський, Юрій Олексійович; Сергієнко, Юлія Генадіївна; Кравцова, Анна Віталіївна; Пшеничний, Антон Олексндрович
    Актуальність. Однією з найбільш актуальних медико-соціальних проблем сучасності вважаються цереброваскулярні захворювання. Це зумовлено значною поширеністю інсультів, високою частотою інвалідизації та смертності. На частку ішемічних порушень мозкового кровообігу припадає понад 80% всіх випадків інсультів. Як відомо, незалежно від етіології та патогенетичних механізмів розвитку, при ішемічному інсульті спостерігається порушення прохідності церебральних судин. Відповідно, усуненню цих механізмів може сприяти відновлення церебрального кровотоку, оптимальні умови для якого створюють ендоваскулярні варіанти реканалізації/реперфузії. Впровадження в сучасну клінічну практику ендоваскулярних втручань при наданні невідкладної допомоги пацієнтам з ішемічним інсультом активно обговорюються в нейрохірургічному товаристві та потребує подальшого дослідження.
  • Thumbnail Image
    Item
    Застосування хітин-хітозанової пластини для пластики твердої мозкової оболонки в експериментальному дослідженні
    (2019-10-08) П'ятикоп, Володимир Олександрович; Кравцова, Анна Віталіївна; Сергієнко, Юлія Генадіївна
    Актуальність. Необхідність пластики твердої мозкової оболонки як при невідкладних, так і при планових операціях, що супроводжуються утворенням дефекту оболонки, ставить перед нейрохірургом питання про вибір пластичного матеріалу. Ідеальний матеріал для пластики ТМО, окрім основної функції із закриттям дефекту, має бути біосумісним, не містити алергенів та токсичних складових, стимулювати регенерацію. Одним з матеріалів, на основі якого можлива розробка біосумісних імплантів є хітозан та його похідні. Хітозан природний полісахарид, який є похідним від хітону. Метою запропонованого дослідження є аналіз реакції спинномозкової рідини на імплантацію інноваційного матеріалу на основі хітозану для пластики ТМО.
  • Thumbnail Image
    Item
    Ефективність трансплантації фібринових матриць з нейроіндукованими мезенхімальними стовбуровими клітинами для відновлення функції сідничного нерву після його розриву у щурів
    (2019-10-08) Калюжка, Владислав Юрійович; П'ятикоп, Володимир Олександрович; Щегельська, О.А.; Маркевич, М.А.
    Введення. Пошкодження периферичних нервів є частою патологією, що має значне соціально-економічне значення, тому розробка сучасних та ефективних методів їх відновлення є актуальним. Метою роботи було вивчення можливості використання фібринових матриць, заповнених нейроіндукованими мезенхімальними стовбуровими клітинами (нМСК) для відновлення цілісності периферичних нервів. Матеріали і методи. Дослідження проводили на 40 безпородних щурах. Сідничні нерви (СН) всіх щурів перетинали і потім відновлювали їх цілісність різними методами. МСК отримували з кісткового мозку щурів, розмножували в культурі, індукували в нейрональному напрямку та укладали в фібринові матриці. Для оцінки ефективності відновлення СН застосовували неврологічні та гістологічні методи. Результати. Загальний анатомічний розрив СН без лікування призводив до стійкого неврологічного дефіциту (Sciatic functional index (SFI) = -98) у групі Е1. Часткове відновлення функції СН зросло до SFI = -37 на 30-й день у групі E2 (оперативна реконструкція). Часткове відновлення функції СН відбувалося через 20 днів (SFI = -64) в групі Е3 (трансплантований фібриновий безклітинний матрикс). Часткове відновлення функції SN починалося на 3-й день, стабільно збільшувалося до SFI=-27 на 30-й день у групі E4 (трансплантований фібриновий матрикс з нМСК). Гістологічна оцінка показала: формувались ділянки сполучної тканини з ділянками нервових волокон у групі Е2; у групі Е3 великий сполучнотканинний рубець утворився на місці трансплантованого фібринового матриксу; в Е4 були виявлені веретеноподібні і зірчасті клітини з довгими відростками від однієї сторони СН до іншої, клітини сполучної тканини і тонкі нервові волокна. Висновки. Було показано, що трансплантація фібринового матриксу з нМСК була більш ефективною для лікування травми СН, ніж трансплантація безклітинної фібринової матриці та близька до результатів хірургічної реконструкції.
  • Thumbnail Image
    Item
    Трансплантация фибриновой матрицы с нейроиндуцированными мезенхимальными стволовыми клетками (нМСК) костного мозга при восстановлении седалищного нерва (СН) у крыс
    (2018) Калюжка, Владислав; П'ятикоп, Володимир Олександрович; Шегельська, О.А.; Омельченко, О.А.; Pyatikop, Volodymir; Kalugka, Vladyslav; Щегельская, Е.А.; Омельченко, Е.А.; Пятикоп, В.А.
    Цель. Компрессионно-ишемические поражения нервных стволов периферических нервов обычно ведут к их частичной или полной дегенерации и появлению стойкого неврологического дефицита. Современные методы тканевой инженерии позволяют получить трансплантаты на основе биополимерных матриц и МСК и разработать новые методики лечения травмы СН. Целью данной работы являлось изучение возможности восстановления функции СН у крыс после трансплантации в зону его полного разрыва фибриновой матрицы (ФМ), заполненной нМСК костного мозга крыс. Материалы и методы. Для получения нейротрансплантата использовали деконсервированные МСК костного мозга крыс первого пассажа. МСК индуцировали в нейробласты в растворе ретиноевой кислоты (10-6М), смешивали их с плазмой крови и раствором хлорида кальция. После полимеризации в пластиковых формах получали цилиндрические трансплантаты диаметром 3мм. Животные были разделены на 3 группы по 10 животных в каждой: О1 - модель травмы СН с полным разрывом (8-10мм) без лечения; О2- трансплантация бесклеточной ФМ в зону разрыва СН; О3 – трансплантация ФМ с нейроиндуцированными МСК в зону разрыва СН. Во время трансплантации концы ФМ соединяли с концами ствола СН с помощью фибринового клея, приготовленного за 15 минут до применения. Через 10, 20 и 30 суток после трансплантации функциональное восстановление СН изучали с помощью «Теста ходьбы на дорожке», результаты которого обрабатывали с помощью формулы BainMackinnon-Hunter и оценивали функциональный индекс седалищного нерва (SFI).
  • Thumbnail Image
    Item
    Возможности эндоваскулярной хирургии в лечении «сложных» случаев аневризм сосудов головного мозга
    (2017-06) П'ятикоп, Володимир Олександрович; Пятикоп, Владимир Александрович; Pyatikop, Volodimir; Сергиенко, Юлия Геннадиевна; Сергієнко, Юлія Генадієвна; Пшеничный, А. А.
    Актуальность. Невзирая на практический опыт и определенные успехи в хирургическом лечении артериальных аневризм сосудов головного мозга единого мнения об оптимальной тактике лечения осложненных аневризм ос таются окончательно нерешенными и активно обсуждаются в нейрохирургическом сообществе Цель работы. Проанализировать результаты профилактики и лечения осложнений эндоваскулярного хирургического лечения аневризм сосудов головного мозга. Материалы и методы. Представлены наблюдения больных с осложненными аневризмами сосудов головного мозга.
  • Thumbnail Image
    Item
    Структурна організація мікросудинного русла гіперваскуляризованих менінгіом
    (2017-07) Пятикоп, Владимир Александрович; П'ятикоп, Володимир Олександрович; Pyatikop, Volodimir; Sergienko, Julia; Сергиенко, Юлия Геннадиевна; Сергієнко, Юлія Генадієвна; Торяник, И.И.
    Актуальність вивчення структурної організації аферентних судин гіперваскуляризованих менінгіом зумовлюється не лише труднощами у пошуку адекват- ного оперативного доступу, але й зростаючими стан- дартами якості проведеного хірургічного втручання на головному мозку хворих, мінімізацією термінів перебування у стаціонарі, попередженням можливих рецидивів, якомога найефективнішим усуненням ускладнень. Структурно- функціональний сценарій пухлинного анагіогенезу, виразний поліморфізм його клінічних проявів та нозологічних супроводів змушують знаходити та опрацьовувати нові стратегії клініко-морфологічної діагностики розладів мікро судинного русла, деструктивно – дегенеративних процесів у ньому, репаративного потенціалу. З огляду на останнє, дослідження структурної організації мікро судинного русла гіперваскуляризованих менінгіом видається своєчасним. Мета вивчити особливості та закономірності структурної організації мікроциркуляторного русла гіперваскуляризованих менінгіом. Матеріали і методи. Забір зразків біологічного матеріалу відбувався за умов операційної. Фрагменти гіперваскуляризованих менінгіом обережно вилучали, ретельно промивали у проточній воді, піддавали фіксації у 12% водному розчині формаліну на фос- фатно-сольовому буфері (рН=7,0-7,2). За цим матеріал зневоднювали у батареї спиртів зростаючої концен- трації від 30º до абсолютного, заливали у смоли. Виготовлені блоки різали за допомогою ротаційного мікрортому (10-15 мк). Гістологічні зрізи забарвлю- вали у відповідності до мети та задач дослідження (гематоксилином та еозином, за Ван-Гізоном). Аналіз проводили у світлооптичному мікроскопі ЛОМО, Санкт-Петербург, Росія (х200; х600; х1350). Результати. Встановлено, що кровопостачання гіперваскуляризованих менінгіом носить моно- та поліаферентний характер, залежить від голотопог- рафії, гістологічного типу диференціації пухлин, вихідного стану системи локального кровообігу. Мікроциркуляторне русло новоутворень розгалуд- жене, має колатералі, комуніканти. Судини менінгіом повнокровні, з чисельнмим мікротромбами, стазами. Оболонки характеризуються наявністю дефектів шарів, явищами запальної інфільтрації, набряком, чисельними вогнищами крововиливів у паравазаль- ний простір. Відтермінованність (задавненість) про- цессу сприяє розвитку склеротчних зміни, гіалінізації судин, прогрессивному зростанню регідності їхніх стінок. Висновки: еволюція гіперваскуляризованих менінгіом позначена ангіоматозними змінами.
  • Thumbnail Image
    Item
    Зависимость эффективности нейротрансплантации мезенхимальных стволовых клеток (МСК) костного мозга от пола донора клеток на модели травмы спинного мозга (ТСМ) у крыс
    (2017-06) П'ятикоп, Володимир Олександрович; Пятикоп, Владимир Александрович; Pyatikop, Volodimir; Щегельская, Алена Анатольевна; Мороз, В.Л.
    Цель. Изучить эффективность восстановления двигательной активности у крыс с моделью ТСМ после введения нейроиндуцированных МСК костного мозга, заключенных в фибриновую матрицу (ФМ), в зависимости от пола донора МСК. Материалы и методы. Модель ТСМ получали у крыс-самок путем иссечения спинного мозга (СМ) на уровне Th 11-12 с одновременной имплантацией в зону разрыва цилиндрической ФМ размером 4х4х3 мм без клеток. МСК костного мозга выделяли из костного мозга бедренных костей крыс, размножали в культуре in vitro и индуцировали в нейрональном направлении под действием ретиноевой кислоты. Нейротрансплантаты получали в результате полиме- ризации смеси МСК с плазмой крови под действием ионов кальция. Экспериментальные животные были разделены на 3 группы: К - контрольная группа – трансплантация ФМ без клеток в разрыв СМ (n=12); О1 – трансплантация ФМ с нейроиндуцированными МСК самок (n=16); О2 – трансплантация ФМ с ней- роиндуцированными МСК самцов (n=12). Оценку неврологического статуса крыс проводили через 10, 20, 30 и 40 суток после нейротрансплантации. Гистологический анализ препаратов СМ из зоны трансплантации проводили через 40 дней. Результаты. В результате анализа неврологичес- кого статуса крыс показано, что у животных группы К в течение всех 40 суток отмечается нижняя парапле- гия с выраженными спастическими явлениями во всех сегментах конечностей, нарушение функции тазовых органов по типу недержания мочи, трофические нару- шения. В группе О1 у 10 крыс из 16 (62,5%) через 10- 20 суток наблюдалось восстановление двигательной активности и увеличение мышечной силы в правой либо левой задней конечности. Сфинктерные нару- шения регрессировали у 14 животных из этой группы. У животных из группы О2 не обнаружили никаких отличий в неврологическом статусе от контрольной группы. Таким образом, МСК самцов, заключенные в ФМ, не могут быть использованы для восстановления повреждения СМ крыс-самок из-за возникающей в зоне трансплантации воспалительной реакции, воз- можно вызванной наличием H-Y антигена в клетках самцов. В зоне трансплантации фибриновой матрицы у крыс из групп К и О2 был обнаружен соединительно- тканный рубец. Выводы. Трансплантация ФМ с нейроиндуци- рованными МСК костного мозга самок в зону ТСМ крыс-самок приводит к частичному восстановлению мышечной силы и двигательной активности в задних конечностях в 62% случаев. Показано, что при нейротрансплантации МСК костного мозга следует учитывать пол донора и реципиента.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особистісно орієнтоване навчання майбутніх лікарів
    (2017) Циганков, Олександр Васильович; Лутаєва, Тетяна Василівна
    У статті висвітлено особливості упровадження особистісно орієнтованого навчання при підготовці лікарів на прикладі викладання дисципліни «Нейрохірургія» на базі Харківського національного медичного університету. Методами дослідження були обрані: теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури та історико- педагогічних джерел, вивчення передового педагогічного досвіду, метод історичної актуалізації. Констатовано, що упровадження особистісно орієнтованого навчання при викладанні дисципліни «Нейрохірургія» позитивно впливає на різні сфери розвитку особистості майбутнього лікаря, сприяє активізації засвоєння навчального матеріалу, забезпечує високий рівень комунікативної діяльності, формує колективні навички співпраці. Установлено, що педагогічними умовами упровадження особистісно орієнтованого навчання при викладанні дисципліни «Нейрохірургія» є: формування готовності викладачів до упровадження освітніх інновацій; створення на кафедрі нейрохірургії цілісного культурно-освітнього простору; використання особистісно зорієнтованих форм та методів навчання.
  • Thumbnail Image
    Item
    Опыт чрескожной пункционной биопсии новообразований грудного и поясничного отделов позвоночника с применением наборов для костной биопсии Stryker 11, 13 G и авторских игл с внутренним диаметром 4,5 и 6,5 мм со сверлоподобными наконечниками
    (2017-06) Pyatikop, Volodimir; Пятикоп, Владимир Александрович; П'ятикоп, Володимир Олександрович; Бабалян, Юрий Александрович; Babalyan, Yurii; Бабалян, Юрій Олександрович
    Цель. Повышение эффективности и достовер- ности результатов чрескожной биопсии при опухо- лях грудного и поясничного отделов позвоночника путем получения большего объема не размозженного тканевого материала, с помощью увеличение внут- реннего диаметра используемых игл и площади их режущего края. Материалы и методы. В условиях отделения нейрохирургии КЗОЗ «ОКБ-ЦЕМД и МК» проведена чрескожная транспедикулярная коаксиальная био- псия новообразований позвоночника на уровне Th1-L5 в 35 наблюдениях под местной анестезией с анальгоседацией под котнролем ЭОПа. В 20 случаях использовались стандартные наборы для костной биопсии Stryker диаметром 11 и 13 G, у 15 пациентов биопсия проводилась с помощью авторского набора (заявка на Патент Украины u 201700109) для биопсии с применением игл с внутренним диаметром 4,5 мм для грудного и 6,5 мм для поясничного отделов с свер- лоподобными наконечниками (что в случае бластных очагов позволяло забрать материал с помощью легкой ротации, при лизисе хватало обычной аспирации с постепенным продвижением иглы вперед). Результаты. В случаях применения стандарт- ных игл Stryker из 20 пациентов качество и объем материала позволил получить гистологическую верификацию (позднее подтвержденную интраопе- рационно или аутопсией) у 15 (75%) пациентов. При применение игл большего (4,5 мм 6,5 мм) диаметра со сверлоподобными наконечниками в 13 (87%) наблюдениях объем и структура материала оказались достаточными для стандартного гистологического исследования, в 2 (13%) наблюдениях потребовалось добавочное проведение иммуногистохимического анализа (без дополнительного забора материала) для окончательной верификации диагноза. В итоге у всех 15 (100%) пациентов получен точный гисто- логический диагноз. Выводы. Увеличение объема, с повышением качес тва, забираемого тканевого материла, во время пункционной биопсии у больных с опухолями грудного и поясничного отделов позвоночника, при неизменных методах приготовления и оценки гис- тологических препаратов повышает специфичность метода и достоверность результатов. Одним из спосо- бов достижения этих целей является использование игл с увеличенным внутренним диаметром 4,5 и 6,5 мм с сверлоподобным наконечником.