Наукові праці. Кафедра нейрохірургії
Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/1542
Browse
15 results
Search Results
Item Досвід хірургічного лікування симптомних агресивних гемангіом грудного відділу хребта з мієлопатією та виразними неврологічними порушеннями(2017) П'ятикоп, Володимир Олександрович; Бабалян, Юрій ОлександровичItem Застосування препарату Гліатилін при консервативній фармакотерапії тяжкої черепно-мозкової травми з контузійним ураженням речовини головного мозку(2015) П'ятикоп, Володимир Олександрович; Кутовий, І.О.; Бабалян, Юрій Олександрович; Стогній, А.В.; Котляревський, Ю.О.; Пшеничний, А.О.Наведені дані дослідження ефективності препарату Гліатилін (холіну альфосцерат) у терапії гострого періоду черепно-мозкової травми (ЧМТ), забою головного мозку тяжкого ступеня з порушенням свідомості у випадку, коли оперативне втручання не показано, але є верифіковані контузійні вогнища з порушенням свідомості. У дослідження були включені 40 пацієнтів (28 чоловіків і 12 жінок) віком від 21 до 63 років (середній вік — 42 роки) із ЧМТ тяжкого ступеня. Пацієнти були розділені на 2 групи по 20 осіб (по 14 чоловіків та 6 жінок) за призначеною терапією. I група отримувала стандартизовану метаболічну, протинабрякову, антибіотикотерапію та ноотропну терапію. II група — таку ж терапію, доповнену Гліатиліном у дозі 1000 мг/добу внутрішньовенно краплинно. На тлі проведеної фармакотерапії в динаміці відстежувалася її ефективність протягом усього курсу (14 діб) за шкалою коми Глазго, за даними епідурального сенсора внутрішньочерепного тиску та за даними спіральної комп’ютерної томограми головного мозку.Item Сучасні ендоваскулярні втручання при наданні невідкладної допомоги пацієнтам з ішемічним інсультом(2019) П'ятикоп, Володимир Олександрович; Котляревський, Юрій Олексійович; Сергієнко, Юлія Генадіївна; Кравцова, Анна Віталіївна; Пшеничний, Антон ОлексндровичАктуальність. Однією з найбільш актуальних медико-соціальних проблем сучасності вважаються цереброваскулярні захворювання. Це зумовлено значною поширеністю інсультів, високою частотою інвалідизації та смертності. На частку ішемічних порушень мозкового кровообігу припадає понад 80% всіх випадків інсультів. Як відомо, незалежно від етіології та патогенетичних механізмів розвитку, при ішемічному інсульті спостерігається порушення прохідності церебральних судин. Відповідно, усуненню цих механізмів може сприяти відновлення церебрального кровотоку, оптимальні умови для якого створюють ендоваскулярні варіанти реканалізації/реперфузії. Впровадження в сучасну клінічну практику ендоваскулярних втручань при наданні невідкладної допомоги пацієнтам з ішемічним інсультом активно обговорюються в нейрохірургічному товаристві та потребує подальшого дослідження.Item Застосування хітин-хітозанової пластини для пластики твердої мозкової оболонки в експериментальному дослідженні(2019-10-08) П'ятикоп, Володимир Олександрович; Кравцова, Анна Віталіївна; Сергієнко, Юлія ГенадіївнаАктуальність. Необхідність пластики твердої мозкової оболонки як при невідкладних, так і при планових операціях, що супроводжуються утворенням дефекту оболонки, ставить перед нейрохірургом питання про вибір пластичного матеріалу. Ідеальний матеріал для пластики ТМО, окрім основної функції із закриттям дефекту, має бути біосумісним, не містити алергенів та токсичних складових, стимулювати регенерацію. Одним з матеріалів, на основі якого можлива розробка біосумісних імплантів є хітозан та його похідні. Хітозан природний полісахарид, який є похідним від хітону. Метою запропонованого дослідження є аналіз реакції спинномозкової рідини на імплантацію інноваційного матеріалу на основі хітозану для пластики ТМО.Item Ефективність трансплантації фібринових матриць з нейроіндукованими мезенхімальними стовбуровими клітинами для відновлення функції сідничного нерву після його розриву у щурів(2019-10-08) Калюжка, Владислав Юрійович; П'ятикоп, Володимир Олександрович; Щегельська, О.А.; Маркевич, М.А.Введення. Пошкодження периферичних нервів є частою патологією, що має значне соціально-економічне значення, тому розробка сучасних та ефективних методів їх відновлення є актуальним. Метою роботи було вивчення можливості використання фібринових матриць, заповнених нейроіндукованими мезенхімальними стовбуровими клітинами (нМСК) для відновлення цілісності периферичних нервів. Матеріали і методи. Дослідження проводили на 40 безпородних щурах. Сідничні нерви (СН) всіх щурів перетинали і потім відновлювали їх цілісність різними методами. МСК отримували з кісткового мозку щурів, розмножували в культурі, індукували в нейрональному напрямку та укладали в фібринові матриці. Для оцінки ефективності відновлення СН застосовували неврологічні та гістологічні методи. Результати. Загальний анатомічний розрив СН без лікування призводив до стійкого неврологічного дефіциту (Sciatic functional index (SFI) = -98) у групі Е1. Часткове відновлення функції СН зросло до SFI = -37 на 30-й день у групі E2 (оперативна реконструкція). Часткове відновлення функції СН відбувалося через 20 днів (SFI = -64) в групі Е3 (трансплантований фібриновий безклітинний матрикс). Часткове відновлення функції SN починалося на 3-й день, стабільно збільшувалося до SFI=-27 на 30-й день у групі E4 (трансплантований фібриновий матрикс з нМСК). Гістологічна оцінка показала: формувались ділянки сполучної тканини з ділянками нервових волокон у групі Е2; у групі Е3 великий сполучнотканинний рубець утворився на місці трансплантованого фібринового матриксу; в Е4 були виявлені веретеноподібні і зірчасті клітини з довгими відростками від однієї сторони СН до іншої, клітини сполучної тканини і тонкі нервові волокна. Висновки. Було показано, що трансплантація фібринового матриксу з нМСК була більш ефективною для лікування травми СН, ніж трансплантація безклітинної фібринової матриці та близька до результатів хірургічної реконструкції.Item Трансплантация фибриновой матрицы с нейроиндуцированными мезенхимальными стволовыми клетками (нМСК) костного мозга при восстановлении седалищного нерва (СН) у крыс(2018) Калюжка, Владислав; П'ятикоп, Володимир Олександрович; Шегельська, О.А.; Омельченко, О.А.; Pyatikop, Volodymir; Kalugka, Vladyslav; Щегельская, Е.А.; Омельченко, Е.А.; Пятикоп, В.А.Цель. Компрессионно-ишемические поражения нервных стволов периферических нервов обычно ведут к их частичной или полной дегенерации и появлению стойкого неврологического дефицита. Современные методы тканевой инженерии позволяют получить трансплантаты на основе биополимерных матриц и МСК и разработать новые методики лечения травмы СН. Целью данной работы являлось изучение возможности восстановления функции СН у крыс после трансплантации в зону его полного разрыва фибриновой матрицы (ФМ), заполненной нМСК костного мозга крыс. Материалы и методы. Для получения нейротрансплантата использовали деконсервированные МСК костного мозга крыс первого пассажа. МСК индуцировали в нейробласты в растворе ретиноевой кислоты (10-6М), смешивали их с плазмой крови и раствором хлорида кальция. После полимеризации в пластиковых формах получали цилиндрические трансплантаты диаметром 3мм. Животные были разделены на 3 группы по 10 животных в каждой: О1 - модель травмы СН с полным разрывом (8-10мм) без лечения; О2- трансплантация бесклеточной ФМ в зону разрыва СН; О3 – трансплантация ФМ с нейроиндуцированными МСК в зону разрыва СН. Во время трансплантации концы ФМ соединяли с концами ствола СН с помощью фибринового клея, приготовленного за 15 минут до применения. Через 10, 20 и 30 суток после трансплантации функциональное восстановление СН изучали с помощью «Теста ходьбы на дорожке», результаты которого обрабатывали с помощью формулы BainMackinnon-Hunter и оценивали функциональный индекс седалищного нерва (SFI).Item Возможности эндоваскулярной хирургии в лечении «сложных» случаев аневризм сосудов головного мозга(2017-06) П'ятикоп, Володимир Олександрович; Пятикоп, Владимир Александрович; Pyatikop, Volodimir; Сергиенко, Юлия Геннадиевна; Сергієнко, Юлія Генадієвна; Пшеничный, А. А.Актуальность. Невзирая на практический опыт и определенные успехи в хирургическом лечении артериальных аневризм сосудов головного мозга единого мнения об оптимальной тактике лечения осложненных аневризм ос таются окончательно нерешенными и активно обсуждаются в нейрохирургическом сообществе Цель работы. Проанализировать результаты профилактики и лечения осложнений эндоваскулярного хирургического лечения аневризм сосудов головного мозга. Материалы и методы. Представлены наблюдения больных с осложненными аневризмами сосудов головного мозга.Item Structural and biological evaluation of new chitosan membrane for dural closure(2019) П'ятикоп, Володимир Олександрович; Кравцова, Анна Віталіївна; Калінкевич, Оксана В.; Калінкевич, Алексей Н.; Pyatikop, Volodymyr; Kravtsova, Anna; Kalinkevich, Oksana; Kalinkevich, AlekseiObjective: to study the structural and biological evaluation of chitin-chitosan based membrane for dura mater replacement. Materials and methods. Chitosan-based films were made out of 3% solution of chitosan for the research. We used 200, 500 and 700 kDa chitosan (deacetylation rate 80–90 %) to produce chitin-chitosan membrane by using solvent evaporation method. For enhancing mechanical properties and reducing the degradation, chitin particles were added to the chitosan solution. Chitosan and chitin ratio was 80/20. The chitin/chitosan solution in Petri dishes was dried out during 3 days at room temperature. To obtain information about the structure of membrane surface and crosssection scanning, electron microscopy was performed. Hydrolytic degradation was studied by pouring into SBF solution. To determine the rate of enzymatic degradation, trypsin solution was used. To determine the mass loss percentage, we measured the sample weight after 7, 14, 21, 30 and 60 days after being in the appropriate solutions. Relative elongation and strength were measured by digital dynamometer to study membranes mechanical properties such as the strength and elasticity. MLO-A5 cells were used to assess biocompatibility of new materials. Results. Macroscopic view of obtained samples has shown their relative transparency with impregnation of chitin particle that elevated over the membrane surface without any diversity between different chitosan molecular weight samples. Due to scanning electron microscopy, principal diversity between the samples of different molecular weight has being seen: rough pore surface at 200 and 500 kDa and flat with minimal roughness surface of 700 kDa membranes. Cross-section of 500 and 700 kDa membranes are dense with no pores, but 200 kDa membrane are sponge like and it can be prediction for fluid sorption and cell migration during healing process. Chitin-chitosan membranes are biocompatible and degrade in aqueous and enzymatic solutions. Due to polysaccharide nature of chitosan and chitin, enzymatic degradation has shown higher trend compare to the hydrolytic ones. 200 kDa membrane degrades faster with final mass loss 83.2 % and completely due to porous structure that allows fluid sorption. Membrane mechanical parameters strongly depend on their structure. 200 kDa membrane has shown 2-fold higher elongation compared to 500 kDa and 3-fold — compared to 700 kDa ones. The compensation of mechanical forces ensured by porous structure is better than in dense ones. Tensile strength was in 2-fold better in 200 kDa membranes than in 500 and 700 kDa ones. Cell culture experiment has shown the better adhesion at the 3rd day for 200 kDa membrane and minimal cell adhesion for 700 kDa membrane, probably due to smooth surface. The reduction rate between all samples and PCT control differ a lot, except for 200 kDa membrane that has the same proliferation rate as TCP. Conclusion. Chitin-chitosan membranes, made from different molecular weight chitosan, are transparent and has appropriate structure for being used as a dura mater substitute. They are biocompatible and degrade in aqueous and enzymatic solutions. Due to porous structure, excellent mechanical properties as well as better cell adhesion and proliferation, 200 kDa chitosan membrane is more applicable for neurosurgical issues.Item Особливості виділення передньої та бічної поверхонь тіл хребців на грудному та поперековому рівнях із заднього доступу(2018-03-29) П'ятикоп, Володимир Олександрович; Бабалян, Юрій Олександрович; Рюмаєв, Сергій Миколаєвич; Pyatikop, Volodymir; Babalyan, Yurii; Rumaiv, Sergii; Пятикоп, Владимир Александрович; Бабалян, Юрий Александрович; Рюмаев, Сергей НиколаевичВведение. Возможность широкого выделения передней и боковой поверхностей тел позвонков на грудном и поясничном уровнях из заднего доступа является основой проведения всех вариантов трехколонных остеотомий (PSO, PVCR, TES), которые активно применяют в хирургии остеомиелита позвоночника, новообразований и деформаций позвоночника. Цель: изучить анатомо-топографические особенности выделения передней и боковой поверхностей тел позвонков на грудном и поясничном уровнях из заднего доступа. Материалы и методы. Проведено 20 оперативных вмешательств на 5 небальзамированных трупах. Операции выполняли в условиях секционного зала. Последовательно на 5 телах проведена задняя циркулярная диссекция тел позвонков на верхнегрудном (Th1–Th4) и среднегрудном (Th5–Th10) уровне, грудопоясничном переходе (Th11–L2), нижнепоясничном уровне (L3–L5). Результаты. Сосудисто-нервный пучок легко выделялся на всех уровнях, однако был относительно маломобильным (0,5 см) на верхнегрудном уровне. Резекция одного ребра создавала узкий коридор. При этом возникали трудности с глубиной визуализации и контролем диссекции. Выделение боковой стенки на поясничном уровне всегда требовало применения элементов острой диссекции для формирования нужной плоскости с целью отделения массива большой поясничной мышцы. Проведение манипуляций на передней и нижней трети боковой поверхности L4-и L5-позвонков всегда было сопряжено с контактом с магистральными сосудами. Выводы. Выполнение костотомии на двух и трех уровнях и резекции поперечных отростков позволяет провести выделение передней и боковой поверхностей тел позвонков на уровне Th2-L2 под прямым визуальным контролем с минимальным риском осложнений. Задняя дисcекция тел позвонков на уровне L4- и L5-позвонков нецелесообразна. Проведение диссекции на уровне L3-позвонка возможно из заднего монодоступа с умеренными сложностями.Item Структурна організація мікросудинного русла гіперваскуляризованих менінгіом(2017-07) Пятикоп, Владимир Александрович; П'ятикоп, Володимир Олександрович; Pyatikop, Volodimir; Sergienko, Julia; Сергиенко, Юлия Геннадиевна; Сергієнко, Юлія Генадієвна; Торяник, И.И.Актуальність вивчення структурної організації аферентних судин гіперваскуляризованих менінгіом зумовлюється не лише труднощами у пошуку адекват- ного оперативного доступу, але й зростаючими стан- дартами якості проведеного хірургічного втручання на головному мозку хворих, мінімізацією термінів перебування у стаціонарі, попередженням можливих рецидивів, якомога найефективнішим усуненням ускладнень. Структурно- функціональний сценарій пухлинного анагіогенезу, виразний поліморфізм його клінічних проявів та нозологічних супроводів змушують знаходити та опрацьовувати нові стратегії клініко-морфологічної діагностики розладів мікро судинного русла, деструктивно – дегенеративних процесів у ньому, репаративного потенціалу. З огляду на останнє, дослідження структурної організації мікро судинного русла гіперваскуляризованих менінгіом видається своєчасним. Мета вивчити особливості та закономірності структурної організації мікроциркуляторного русла гіперваскуляризованих менінгіом. Матеріали і методи. Забір зразків біологічного матеріалу відбувався за умов операційної. Фрагменти гіперваскуляризованих менінгіом обережно вилучали, ретельно промивали у проточній воді, піддавали фіксації у 12% водному розчині формаліну на фос- фатно-сольовому буфері (рН=7,0-7,2). За цим матеріал зневоднювали у батареї спиртів зростаючої концен- трації від 30º до абсолютного, заливали у смоли. Виготовлені блоки різали за допомогою ротаційного мікрортому (10-15 мк). Гістологічні зрізи забарвлю- вали у відповідності до мети та задач дослідження (гематоксилином та еозином, за Ван-Гізоном). Аналіз проводили у світлооптичному мікроскопі ЛОМО, Санкт-Петербург, Росія (х200; х600; х1350). Результати. Встановлено, що кровопостачання гіперваскуляризованих менінгіом носить моно- та поліаферентний характер, залежить від голотопог- рафії, гістологічного типу диференціації пухлин, вихідного стану системи локального кровообігу. Мікроциркуляторне русло новоутворень розгалуд- жене, має колатералі, комуніканти. Судини менінгіом повнокровні, з чисельнмим мікротромбами, стазами. Оболонки характеризуються наявністю дефектів шарів, явищами запальної інфільтрації, набряком, чисельними вогнищами крововиливів у паравазаль- ний простір. Відтермінованність (задавненість) про- цессу сприяє розвитку склеротчних зміни, гіалінізації судин, прогрессивному зростанню регідності їхніх стінок. Висновки: еволюція гіперваскуляризованих менінгіом позначена ангіоматозними змінами.