Наукові праці. Кафедра гігієни, епідеміології, дезінфектології та професійних хвороб

Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/31741

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 34
  • Thumbnail Image
    Item
    Бактеріальна стигмергія в проблемі інфекційних хвороб
    (2024-12) Морозова Неллі Сергіївна; Лях Сергій Ігоревич; Коробкова Ірина Валентинівна; Головчак Григорій Семенович; Попов Олександр Олександрович
  • Thumbnail Image
    Item
    Біоплівка як фактор ризику інфікування пацієнтів лікувально-профілактичних закладів
    (2024-08-14) Коробкова, Ірина Валентинівна; Морозова, Неллі Сергіївна; Попов, Олександр Олександрович; Лях, Сергій Ігоревич
    Біоплівка – це мікробне співтовариство, яке складається з клітин, щільно прикріплених до субстрату, поверхні або одна до одної, укладене в матрицю позаклітинних полімерних субстанцій, які продукують і виявляють змінений фенотип відповідно до рівня росту й транскрипції генів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Дезінфектологічні аспектми неспецифічної профілактики гнійно-септичних інфекцій в області хірургічного втручання
    (2024) Морозова, Неллі Сергіївна; Подаваленко, Алла Павлівна; Коробкова, Ірина Валентинівна; Головчак, Григорій Семенович; Попов, Олександр Олександрович; Лях, Сергій Ігоревич
    Формулюються актуальні проблеми сучасної дезінфектологічної профілактики інфекцій, пов’язаних з наданням медичної допомоги, які обумовлені формуванням епідемічних варіантів збудників. Висвітлюються питання значущості мікроорганізмів групи сапронозів в етіології гнійно-септичних інфекцій, адаптивні механізми та фор- ми їхнього виживання на об’єктах зовнішнього середовища. Розглядаються питання стійкості збудників гнійно-септичних інфекцій до дезінфікуючих засобів. Обговорю- ються оптимальні заходи дезінфектологічної профілактики таких інфекцій.
  • Thumbnail Image
    Item
    Сучасні заходи неспецифічної профілактики туберкульозу в лікувально-профілактичних закладах
    (2024-07-31) Коробкова, Ірина Валентинівна; Морозова, Неллі Сергіївна; Попов, Олександр Олександрович; Лях, Сергій Ігоревич
    Вітчизняні статистичні пабліки звертають увагу , що захворюваність медичних робітників протитуберкульозних закладів всіма формами активного туберкульозу, за останнє десятиріччя зросла на 43%, а кількість контактних інфікованих зросла на 13,5%. Все це свідчить про відсутність дієвих профілактичних заходів в профільних ЛПЗ. Нами була вивчена структура розшарування випадків туберкульоза
  • Thumbnail Image
    Item
    Антисептика в профілактиці вірусних інфекцій в сучасних умовах
    (2024) Морозова, Неллі Сергіївна; Марієвський, Віктор Федорович; Коробкова, Ірина Валентинівна; Головчак, Григорій Семенович; Попов, Олександр Олександрович; Лях, Сергій Ігоревич
    Розглядаючи проблему вірусних інфекцій потрібно враховувати фактори передачі інфекцій, оскільки віруси можуть виживати на різних поверхнях, в тому числі – на руках. Доведено, що руки, зокрема медичного персоналу лікарняних закладів, більше ніж у 50 % випадків є фактором передачі інфекції.
  • Thumbnail Image
    Item
    Вивчення зв’язку перебігу пандемії COVID-19 з демографічними процесами в областях України
    (ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського НАМН України», 2024-10) Подаваленко, Алла Павлівна; Нессонова, Тетяна Дмитрівна; Білера, Наталія Владиславівна
    Пандемія COVID-19 тривала в Україні протягом 2020–2023 років, завдала значних соціально-економічних збитків та нанесла великої шкоди здоров’ю населення. До стрімкого розвитку епідемічного процесу COVID-19 та безконтрольного поширення вірусу SARSCoV-2 не була готова система охорони здоров’я та інші інституції держави. Наразі збудник COVID-19 продовжує циркулювати, викликаючи підйоми захворюваності. Це спонукає до осмислення наслідків пандемії COVID-19 на підставі аналізу перебігу коронавірусної інфекції та демографічних показників в Україні для їх мінімізації в майбутньому. Метою роботи стало вивчення зв’язку перебігу пандемії COVID-19 і демографічних показників в областях України за 2020–2023 роки, що дозволило визначити найбільш значимі для оцінки ситуації показники демографічного процесу.
  • Thumbnail Image
    Item
    Дослідження зв’язку перебігу пандемії COVID-19 з економічними показниками областей України
    (Приватний вищий навчальний заклад «Харківський міжнародний медичний університет», 2024-10) Подаваленко, Алла Павлівна; Нессонова, Тетяна Дмитрівна; Білера, Наталія Владиславівна
    Негативні соціально-економічні наслідки COVID-19, високий ризик епідемічних підйомів захворюваності на цю інфекцію внаслідок активної циркуляції збудника SARS-CoV-2 та появи нових його варіантів із широким спектром мутацій свідчать про актуальність цієї інфекції та потребу серйозного аналізу проблем. Метою роботи стало дослідження зв’язку показників перебігу пандемії COVID-19 за 2020-2023 роки і економічних показників областей України на початку пандемії (2019 р.), що дозволило визначити найбільш значимі для оцінки епідемічної ситуації з COVID-19 економічні показники
  • Thumbnail Image
    Item
    Медико-психологічні та соціально-гігієнічні детермінанти здоров'я підлітків під час навчаня в умовах воєнного стану
    (ДУ "ІГЗ НАМНУ", 2024-10-24) Усенко, Сергій Анатолійович; Дяченко, Марина Сергіївна; Усенко, Світлана Георгіївна
  • Thumbnail Image
    Item
    Аналіз обізнаності лікарів із технологією розвитку критичного мислення на заняттях післядипломної освіти
    (Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, 2024) Подаваленко, Алла Павлівна; Зеленська, Людмила Дмитрівна; Нессонова, Тетяна Дмитрівна; Білера, Наталія Владиславівна
    Успішність безперервного навчання лікарів значною мірою залежить від рівня сформованості їхньої профе сійної компетентності, розвитку критичного мислення, креативності та здатності до професійного саморозвитку. Тож упровадження на циклах підвищення кваліфікації лікарів технологій розвитку критичного мислення є нагальною методичною проблемою сучасної вищої медичної освіти, оскільки дає змогу сформувати висококомпетентного фахівця. Метою роботи є встановлення рівня обізнаності лікарів з технологіями розвитку критичного мислення на заняттях післядипломної підготовки у Харківському національному медичному університеті шляхом анкетування. Опитування проводили за спеціально розробленими анкетами за допомогою Google Forms. В опитуванні взяли участь 194 здобувачі. Статистичну обробку матеріалів проводили в середовищі програм Microsoft Excel 2021 та Statistica 12.0 Trial Version для Windows. Результати опитування показали, що 40,0% респондентів вибрали варіанти відповідей, у яких наводилося визначення критичного мислення, що оцінювалося за найвищим балом. Зв’язку між типом циклу підвищення кваліфікації та кількістю балів, що відповідає вибраному варіанту, не встановлено (p > 0,05). Лікарів, які не знайомі із запропонованими методиками критичного мислення, виявилося 78,3%. Здебільшого лікарі застосовують активне навчання (57,73%) і аналіз наукових досліджень та клінічних доказів (54,64%). Майже всі лікарі вказали на здатність критично оцінювати інформацію. Вони усвідомлюють важливість та необхідність володіння методами критичного аналізу та розвитку критичного мислення у студентів-медиків. Таким чином, проведене дослідження дозволяє констатувати, що лікарі на заняттях післядипломної підготовки недостатньо володіють знаннями щодо технології критичного мислення. Водночас у професійній діяльності більшість лікарів використовує методи активного навчання та аналізу проблемних ситуацій. Лікарі вказують на важливість та необхідність упровадження технології розвитку критичного мислення в освітній процес лікарів на циклах післядипломної підготовки.
  • Thumbnail Image
    Item
    Технології розвитку критичного мислення лікарів в системі післядипломної освіти
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-05) Подаваленко, Алла Павлівна; Зеленська, Людмила Дмитрівна
    Розвитку критичного мислення лікарів у системі післядипломної освіти Харківського національного медичного університету сприяє використання інноваційних методів, що обумовлено потребами реалізації компетентнісного й практико-орієнтованого підходів у навчанні, а також дидактичних принципів: послідовності, системності, систематичності.