Наукові праці. Кафедра гігієни, епідеміології, дезінфектології та професійних хвороб
Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/31741
Browse
Item Analysis of the epidemic situation of the COVID-19 coronavirus infection in Ukraine(2023-04-30) Podavalenko, Alla; Malysh, Nina; Zadorozhna, Viktoriya; Zhuk, Kateryna; Zaitseva, Galina; Chorna, InnaThe epidemic process of COVID-19 in the world developed rapidly. The situation with mor bidity, despite the establishment of quarantine, the introduction of restrictive anti-epidemic measures, and vaccination, remains difficult. The results of research on the influence of meteorological factors on the dynamics of the incidence of COVID-19, hospitalization, and mortality are ambiguous and contradictory. The purpose of this study is to analyze the indicators of morbidity, hospitalization, and mortality from COVID-19 in Ukraine, and to establish the level of influence of meteorological factors on them. A high variation in morbidity, hospitalization, and mortality rates was observed in Ukraine, in 2020‒2021. A total of 3 waves of disease growth were established. The curve of hospitalization indicators of patients with COVID-19 had a correlation dependence on the incidence curve r= 0.766 (р <0.05), the maximum rates of hospitalization and mortality were registered in September–December 2021. A direct strong correlation was established between the frequency of registration of cases of COVID-19 and mortality — r= 0.899 (р <0.05). Most cases of COVID-19 were registered in the cold season, the least in June–August. Inverse correlations of moderate strength were established between the indicators of morbidity, hospitalization, and mortality and air temperature levels (–0.370< r <–0.461). Direct correlations of average strength (0.538< r <0.632) were established with the levels of relative air humidityPublication Conditions for the expansion of СOVID-19 in the regions of the Northern part of Ukraine Conditions for the expansion of СOVID-19 in Ukraine(2023-09-07) Korzh, Alexei; Georgiyants, Marine; Podavalenko, Alla; Nessonova, Tetyana; Maslova, Valentyna; Bereznyakov, Vladislav; Asoyan, IrinaBackground: The intensity of the COVID-19 epidemic process in the administrative territories of Ukraine differs. Risk factors for the spread of this infection have not been sufficiently studied, which prevents the development of adequate preventive and anti-epidemic measures at the local level. Objectives: Conduct an epidemiological analysis of the incidence of COVID-19 in the regions of the Northern part of Ukraine and identify the leading risk factors for spread. Material and Methods: The incidence of COVID-19 was analyzed for 73 weeks and 28 predictors. Fourier’s spectral analysis, Feature Selection and Variable Filtering method of the Data mining module, Irwin’s method, integral visual coefficient was used. Results. There were two rises in the incidence of COVID-19, the cyclicity was 18 - 24 weeks. The conditions for the spread of COVID-19 cases in the regions of the Northern part have been established, namely: the number of people and the elderly in the family, demographic and migration processes. Violation of regime-restrictive measures leads to abnormal rises in morbidity. Conclusions. The epidemic situation in the Northern part remains volatile, as there are conditions for the spread of COVID-19 that cannot be eliminated, as well as some, that need to be developed (tourism, demographic processes, financing, etc.). Therefore, compliance with restrictive measures and vaccination of the population of the region remain the main preventive measures.Item Influence of Meteorological Factors on Covid-19 Incidence in the Conditions of Ukraine(Bangladesh Journal of Medical Science, 2023-04) Podavalenko, Alla; Malysh, Nina; Kuzmenko, Olga; Zadorozhna, Viktoriya; Kolomiets, Svitlana; Chemych, OksanaThe coronavirus disease (COVID-19) is a problem for the health care systems of many countries around the world. Seasonal nature of influenza and other the respiratory viral diseasesis commonly known. The nature of the relationship between the frequency of registration of cases of COVID-19 and natural factors is still being studied by researchers. The purpose is to determine the influence of air temperature, relative humidity, wind speed, and atmospheric pressure on the incidence of the coronavirus disease COVID-19 in the conditions of Ukraine.Item Virological Monitoring of Wastewater as an Element of Surveillance for Emergent and Re-Emergent Infections(Publisher PH «Akademperiodyka» of the NAS of Ukraine, 2024) Zadorozhna, V.; Liulchuk, M.; Podavalenko, Alla; Malysh, N.; Surmasheva, O.; Raksha-Sliusareva, O.; Murashko, O.The risk of biological threats has been constantly increasing in recent years. This is due both to the adaptation of avian and animal pathogens to the human organism as a result of the expansion of the area of human activity and to the development of biotechnologies. Viruses predominate among these pathogens. Examples in recent years are the COVID-19 pandemic and the continued spread of monkeypox (MPX). The situation requires the search for objects for research that would have a high informative value and could help in assessing and predicting the spread of infections. The article analyzed and assessed the potential and importance of virological monitoring of wastewater as an element of surveillance for emergent and re-emergent infections, using the example of some of them (enterovirus infections — poliomyelitis and infection caused by enterovirus D68, COVID-19, and MPX). Monitoring of enteroviruses in wastewater is a routine practice in many countries. Poliomyelitis is subject to eradication, and its incidence is extremely low. The study of wastewater makes it possible to indirectly detect the circulation of poliovirus among people, determine its molecular genetic characteristics («wild», vaccine, vaccine- derived poliovirus), the duration of circulation, and ways of spread and take appr measures in a timely manner. Enterovirus type D68 gained relevance as a re-emergent infection starting in 2014. Large outbreaks caused by it began to be registered in the USA, Canada, and then in the European region. Previously, the virus caused minor respiratory symptoms, but now it has become the cause of severe acute respiratory disease, particularly in children, and has also acquired neurovirulent properties. Its monitoring in wastewater allows for assessing the actual intensity of the epidemic process of this infection in certain territories and in certain countries, which cannot always be done based on clinical diagnosis without an additional etiological diagnosis. During the 3 years of the pandemic, SARS-CoV-2 has taken root in the human population, but a new parasitic system continues to develop. Wastewater monitoring makes it possible to assess the intensity of the epidemic process of COVID-19, which is supported by manifest forms of infection, asymptomatic persistence of the virus, and convalescents. It also allows for analyzing the eff ectiveness of quarantine and other restrictive measures, detecting genetic changes in the virus and trends in the formation of new variants of the virus. Since May 2022, MРХ has gone beyond the borders of endemic countries and began to spread rapidly, acquiring the character of are-emergent infection. A variant of the pathogen (clade 3) began to evolve and became transmissible from person to person. The disease it causes began to radically diff er from the previously known MRC due to changes in pathogenesis and epidemiological features. First of all, this concerns the pronounced anthroponotic characteristics of re-emergent MРХ in comparison with the zoonotic manifestations of the previously known endemic MРХ. The article discusses the results of studies conducted in different countries on the determination of MPX virus (MPXV) nucleicacids in wastewater samples using OPG002 gene analysis of all MPXVs (G2R_G), the West African clade (G2R_WA), and virus reference genomes of MPXV of the outbreak in 2022 (G2R_NML). Thus, virological monitoring of wastewater can be used as an eff ective element of surveillance for most infectious diseases, in particular, emergent and re-emergent ones.Item Алгоритм факторів ризику розвитку повторних епізодів гострого обструктивного бронхіту у дітей(2024-04-25) Дяченко, М.С.; Усенко, С.А.; Усенко, С.Г.Item Аналіз місць інфікування населення м. Харків збудником COVID-19 в період пандемії(Харківський національний медичний університет, Бахмутський медичний фаховий коледж, Асоціація медиків України, 2024-04) Подаваленко, Алла Павлівна; Нессонова, Тетяна ДмитрівнаItem Аналіз обізнаності лікарів із технологією розвитку критичного мислення на заняттях післядипломної освіти(Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, 2024) Подаваленко, Алла Павлівна; Зеленська, Людмила Дмитрівна; Нессонова, Тетяна Дмитрівна; Білера, Наталія ВладиславівнаУспішність безперервного навчання лікарів значною мірою залежить від рівня сформованості їхньої профе сійної компетентності, розвитку критичного мислення, креативності та здатності до професійного саморозвитку. Тож упровадження на циклах підвищення кваліфікації лікарів технологій розвитку критичного мислення є нагальною методичною проблемою сучасної вищої медичної освіти, оскільки дає змогу сформувати висококомпетентного фахівця. Метою роботи є встановлення рівня обізнаності лікарів з технологіями розвитку критичного мислення на заняттях післядипломної підготовки у Харківському національному медичному університеті шляхом анкетування. Опитування проводили за спеціально розробленими анкетами за допомогою Google Forms. В опитуванні взяли участь 194 здобувачі. Статистичну обробку матеріалів проводили в середовищі програм Microsoft Excel 2021 та Statistica 12.0 Trial Version для Windows. Результати опитування показали, що 40,0% респондентів вибрали варіанти відповідей, у яких наводилося визначення критичного мислення, що оцінювалося за найвищим балом. Зв’язку між типом циклу підвищення кваліфікації та кількістю балів, що відповідає вибраному варіанту, не встановлено (p > 0,05). Лікарів, які не знайомі із запропонованими методиками критичного мислення, виявилося 78,3%. Здебільшого лікарі застосовують активне навчання (57,73%) і аналіз наукових досліджень та клінічних доказів (54,64%). Майже всі лікарі вказали на здатність критично оцінювати інформацію. Вони усвідомлюють важливість та необхідність володіння методами критичного аналізу та розвитку критичного мислення у студентів-медиків. Таким чином, проведене дослідження дозволяє констатувати, що лікарі на заняттях післядипломної підготовки недостатньо володіють знаннями щодо технології критичного мислення. Водночас у професійній діяльності більшість лікарів використовує методи активного навчання та аналізу проблемних ситуацій. Лікарі вказують на важливість та необхідність упровадження технології розвитку критичного мислення в освітній процес лікарів на циклах післядипломної підготовки.Item Антисептика в профілактиці вірусних інфекцій в сучасних умовах(2024) Морозова, Неллі Сергіївна; Марієвський, Віктор Федорович; Коробкова, Ірина Валентинівна; Головчак, Григорій Семенович; Попов, Олександр Олександрович; Лях, Сергій ІгоревичРозглядаючи проблему вірусних інфекцій потрібно враховувати фактори передачі інфекцій, оскільки віруси можуть виживати на різних поверхнях, в тому числі – на руках. Доведено, що руки, зокрема медичного персоналу лікарняних закладів, більше ніж у 50 % випадків є фактором передачі інфекції.Item Бактеріальна стигмергія в проблемі інфекційних хвороб(2024-12) Морозова Неллі Сергіївна; Лях Сергій Ігоревич; Коробкова Ірина Валентинівна; Головчак Григорій Семенович; Попов Олександр ОлександровичItem Біоплівка як фактор ризику інфікування пацієнтів лікувально-профілактичних закладів(2024-08-14) Коробкова, Ірина Валентинівна; Морозова, Неллі Сергіївна; Попов, Олександр Олександрович; Лях, Сергій ІгоревичБіоплівка – це мікробне співтовариство, яке складається з клітин, щільно прикріплених до субстрату, поверхні або одна до одної, укладене в матрицю позаклітинних полімерних субстанцій, які продукують і виявляють змінений фенотип відповідно до рівня росту й транскрипції генів.Item Важливість профілактики порушень психоемоційних станів у кризових ситуаціях(Харківський національний медичний університет, Бахмутський медичний фаховий коледж, Асоціація медиків України, 2024-04) Багмут, Володимир Васильович; Нікуліна, Галіна ЛеонідівнаItem Вивчення зв’язку перебігу пандемії COVID-19 з демографічними процесами в областях України(ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського НАМН України», 2024-10) Подаваленко, Алла Павлівна; Нессонова, Тетяна Дмитрівна; Білера, Наталія ВладиславівнаПандемія COVID-19 тривала в Україні протягом 2020–2023 років, завдала значних соціально-економічних збитків та нанесла великої шкоди здоров’ю населення. До стрімкого розвитку епідемічного процесу COVID-19 та безконтрольного поширення вірусу SARSCoV-2 не була готова система охорони здоров’я та інші інституції держави. Наразі збудник COVID-19 продовжує циркулювати, викликаючи підйоми захворюваності. Це спонукає до осмислення наслідків пандемії COVID-19 на підставі аналізу перебігу коронавірусної інфекції та демографічних показників в Україні для їх мінімізації в майбутньому. Метою роботи стало вивчення зв’язку перебігу пандемії COVID-19 і демографічних показників в областях України за 2020–2023 роки, що дозволило визначити найбільш значимі для оцінки ситуації показники демографічного процесу.Publication Виявлення впливу забруднювачів атмосферного повітря на тяжкість перебігу COVID-19 в адміністративно-промисловому м. Харкові.(2023-11-14) Подаваленко, А.П.; Георгіянц, М.А.; Висоцька, О.В.; Корж, О.М.; Порван, А.П.; Маслова, В.C.; Березняков, В.І.; Бабаєва, О.І.Актуальність. Незважаючи на офіційну заяву ВООЗ про закінчення пандемії COVID-19, ризик епідемічних підйомів захворюваності залишається через активну циркуляцію збудника інфек-ції та його мутацію. Соціальні, природні, екологічні та інші чинники можуть сприяти поширенню COVID-19. Забруднювачі атмосферного повітря є вкрай небезпечними для людини, а суміш аерозолів та частинки пилу у повітрі можуть слугувати факторами передачі вірусу SARS-CoV-2. Мета до-слідження: виявлення впливу забруднювачів атмосферного повітря на тяжкість перебігу COVID-19 у Харкові. Матеріали та методи. Оцінку впливу екологічних факторів на прояви епідемічного процесу COVID-19 проводили протягом 425 днів. Було вивчено 16 723 випадки госпіталізованих, 1883 леталь-них та 15 146 підтверджених випадків COVID-19 різних вікових груп. Щодня в середньому було 4663 активні випадки. Статистичний аналіз оцінки впливу екологічних факторів на захворюваність на COVID-19 з різним ступенем тяжкості проводили за допомогою непараметричного критерію Крас-кела — Уолліса у програмному пакеті IBM SPSS Statistics, а перевірку нормальності закону розподілу — за критерієм Колмогорова — Смірнова. Для деяких допоміжних обчислень і побудови графіків використовували засоби табличного процесора Microsoft Office Excel 2016. Результати. Встановлено вплив діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду азоту, сірководню, фенолу, сажі та формальдегіду на захворюваність на COVID-19 з різною тяжкістю перебігу інфекції при інкубаційних періодах 3–4 дні, 6–7 днів та 10–14 днів. Найбільш суттєвий вплив високих концентрацій діоксиду азоту, оксиду азоту та формальдегіду виявлено на активні, підтверджені, госпіталізовані та летальні випадки COVID-19. Водночас збільшення активних випадків COVID-19 спостерігалося при зростанні концен-трацій діоксиду сірки та сірководню, а високі концентрації фенолу та сажі чинили вплив на тяжкі форми перебігу. Висновки. Забруднення атмосферного повітря може сприяти поширенню COVID-19 та призводити до тяжких форм перебігу, що необхідно враховувати при прогнозуванні захворюваності на різних рівнях (національному, регіональному, локальному) проведення епідеміологічного нагляду. Для встановлення причинно-наслідкових зв’язків між захворюваністю на COVID-19 та забруднювачами атмосферного повітря необхідно проводити подальші дослідження, беручи до уваги вплив соціальних та природних факторів.Item Вплив сенсорних систем на психоемоційний стан молоді, що навчається(Харківський національний медичний університет, Бахмутський медичний фаховий коледж, Асоціація медиків України, 2024-04) Нікуліна, Галіна Леонідівна; Круглова, Віталіна ВікторівнаСенсорна система – спеціалізовані органи, через які нервова система отримує подразнення із зовнішнього та внутрішнього середовищ і сприймає ці подразнення у вигляді відчуттів. Показники органів чуття є джерелом наших уявлень про оточуючий світ. Діяльність сенсорної системи відображає зовнішній матеріальний світ, що дає змогу людині не тільки пристосуватися до оточуючого середовища, а й пізнавати закони природи, активно змінювати це середовище, формує психоемоційний стан людини. На базі Маріупольського медичного фахового коледжу було проведено дослідження впливу окремих сенсорних систем на психоемоційний стан молоді, що навчається. Оскільки Маріупольський медичний коледж не припиняв працювати з початку повномасштабної війни, то було проведено цікаве і оригінальне дослідження щодо впливу сенсорних систем на психоемоційний стан учнів, що навчаються в екстремальних умовах та в період кризових станів.Item Генетичні механізми резистентності мікроорганізмів до дезінфікуючих засобів(2023) Морозова, Неля Сергіївна; Подаваленко, Алла Павлівна; Головчак, Григорій Семенович; Коробкова, Ірина Валенинівна; Попов, Олександр Олександрович; Лях, Сергій ІгоровичItem Дезінфектологічні аспекти неспецифічної профілактики інфекційних захворювань(Український науково-дослідний інститут медицини транспорту Міністерства охорони здоров`я України, Фізико-хімічний інститут ім.О.В. Богатського Національної Академії наук України, 2023) Морозова, Неля Сергіївна; Марієвський, Віктор Федорович; Подаваленко, Алла Павлівна; Рідний, Сергій Володимирович; Головчак, Григорій Семенович; Коробкова, Ірина Валентинівна; Попов, Олександр Олександрович; Лях, Сергій ІгоровичСформульовані актуальні проблеми сучасної дезінфектології як основи неспециф ічної профілактики інфекційних захворювань. Обговорюються дезінфектологічні аспекти антимікробного захисту довкілля с позиції мультидисциплінарного підходу. Розглядаються питання професійної підготовки спеціалістів з профілактики інфекцій (СПІ).Item Дезінфектологічні аспектми неспецифічної профілактики гнійно-септичних інфекцій в області хірургічного втручання(2024) Морозова, Неллі Сергіївна; Подаваленко, Алла Павлівна; Коробкова, Ірина Валентинівна; Головчак, Григорій Семенович; Попов, Олександр Олександрович; Лях, Сергій ІгоревичФормулюються актуальні проблеми сучасної дезінфектологічної профілактики інфекцій, пов’язаних з наданням медичної допомоги, які обумовлені формуванням епідемічних варіантів збудників. Висвітлюються питання значущості мікроорганізмів групи сапронозів в етіології гнійно-септичних інфекцій, адаптивні механізми та фор- ми їхнього виживання на об’єктах зовнішнього середовища. Розглядаються питання стійкості збудників гнійно-септичних інфекцій до дезінфікуючих засобів. Обговорю- ються оптимальні заходи дезінфектологічної профілактики таких інфекцій.Item Досвід викладання гігієнічних дисциплін під час воєнних дій(Харківський національний медичний університет, Бахмутський медичний фаховий коледж, Асоціація медиків України, 2023-03-23) Нікуліна, Галіна Леонідівна; Багмут, Володимир ВасильовичItem Досвід підготовки майбутнього лікаря-епідеміолога на циклах спеціалізації(Бердянський державний педагогічний університет, Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, Київський університет ім. Б. Грінченка, Хмельницький національний університет, 2023-10) Подаваленко, Алла Павлівна; Зеленська, Людмила Дмитрівна; Білера, Наталія ВладиславівнаПідготовка професійно-кваліфікованих лікарів на циклах спеціалізація за фахом «епідеміологія» вимагає від викладача творчого підходу. Виконання науково-практичної роботи дозволяє розкрити потенціал у формуванні професійної компетентності лікарів-епідеміологів під час їх навчання. Завдяки такій підготовці лікар-епідеміолог набуває вміння реалізувати на практиці засвоєні фахові знання з епідеміології; здатність до епідеміологічного мислення; спроможність оцінювати показники захворюваності, виявляти фактори ризику розвитку та перебігу інфекційних хвороб, формувати групи ризику; здатність до комунікативних та ораторських здібностей тощо.Item Дослідження зв’язку перебігу пандемії COVID-19 з економічними показниками областей України(Приватний вищий навчальний заклад «Харківський міжнародний медичний університет», 2024-10) Подаваленко, Алла Павлівна; Нессонова, Тетяна Дмитрівна; Білера, Наталія ВладиславівнаНегативні соціально-економічні наслідки COVID-19, високий ризик епідемічних підйомів захворюваності на цю інфекцію внаслідок активної циркуляції збудника SARS-CoV-2 та появи нових його варіантів із широким спектром мутацій свідчать про актуальність цієї інфекції та потребу серйозного аналізу проблем. Метою роботи стало дослідження зв’язку показників перебігу пандемії COVID-19 за 2020-2023 роки і економічних показників областей України на початку пандемії (2019 р.), що дозволило визначити найбільш значимі для оцінки епідемічної ситуації з COVID-19 економічні показники