Наукові праці. Кафедра акушерства та гінекології № 2
Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/331
Browse
14 results
Search Results
Item Удосконалення операції кесарів розтин у жінок з цукровим діабетом та ожирінням(2024) Железняков, Олександр Юрійович; Лазуренко, Вікторія Валентинівна; Тертишник, Денис ЮрійовичОперація кесаревого розтину у жінок із цукровим діабетом на тлі ожиріння є складним оперативним втручанням, який підвищує відсоток інтра- та післяопераційних ускладнень. Для його виконання необхідно дотримуватися принципів асептики та антисептики, протоколу ходу операції кесаревого розтину, а запропоновані особливості удосконалення його техніки сприятимуть зниженню периопераційних проблем у вагітних із цукровим діабетом та ожирінням.Item Стан плодів та новонароджених у жінок з церебро-васкулярними порушеннями та факторами ризику щодо їх розвитку.(2023-05) Абдуллаєва, Нубар Азад кизи; Лазуренко, Вікторія ВалентинівнаЦереброваскулярні захворювання частіше відзначалися у вагітних жінок старше 30 років, переважно мешканок області (80%), що може бути пов’язано з високим ризиком травматизації, недостатнім рівнем обстеження та лікування основного захворювання, а також із резус-негативним типом крові (35%), гіпертензивними розладами, цукровим діабетом, плацентарною дисфункцією, розродження яких проводять достроково, що підвищує ризик неонатальних ускладнень та перинатальної захворюваності. Гіпертензивні розлади та цукровий діабет можна вважати факторами ризику розвитку цереброваскулярних порушень у вагітних та перинатальних ускладнень.Item Оптимізація підготовки до пологів та розродження вагітних з плацентарною дисфункцією, зумовленою цукровим діабетом(ХНМУ, 2022) Тертишник, Денис ЮрійовичДисертацію присвячено вирішенню актуального питання акушерства та гінекології - зниженню кількості оперативних пологів та перинатальної захворюваності у вагітних з цукровим діабетом на підставі уточнення клініко-патогенетичних аспектів розвитку плацентарної дисфункції в залежності від типу цукрового діабету (ЦД), оптимізації підготовки до пологів та ефективного розродження. Для досягнення мети та вирішення встановлених завдань були проведені ретроспективний аналіз пологів у вагітних з цукровим діабетом та проспективне комплексне клініко-інструментальне обстеження 137 жінок, у яких пологи відбулися в Харківському регіональному перинатальному центрі КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня». До основної групи належали 77 (56,2%) вагітних з плацентарною дисфункцією (ПД), обумовленою різними формами цукрового діабету (ЦД), з яких у 45 жінок під час спостереження за вагітністю був встановлений діагноз - гестаційний діабет (ГД), 32 вагітні мали передгестаційний діабет (ПГД) - цукровий діабет 1-го типу. 30 (21,9%) вагітних з цукровим діабетом без ознак плацентарної дисфункції склали групу порівняння. 30 (21,9%) вагітних з фізіологічним перебігом вагітності та пологів без ознак акушерської та екстрагенітальної патології були виокремлені в контрольну групу. У роботі використовували наступні методи дослідження: клінічні, біохімічні, імуноферментні, ультразвукові, допплерометричні, кардіотокографічні, цитометричні, морфологічні та статистичні. Доповнено наукові дані про клініко-патогенетичні особливості розвитку ПД у вагітних з ЦД, отримані відомості про стан плода та новонародженого залежно від особливостей матково-плодового кровотоку, гормональних та ендотеліальних показників, наявності ериптозу у вагітних з цукровим діабетом. Вдалося визначити вплив різних типів цукрового діабету на розвиток плацентарної дисфункції і перебіг пологів залежно від способу преіндукції. Проведено комплексне оцінювання та визначено особливості ПД та виходу пологів у вагітних з цукровим діабетом за даними вмісту гормонів та біологічно активних речовин. Визначено роль ендотеліального статусу в розвитку плацентарної дисфункції у вагітних з різними типами цукрового діабету на підставі комплексного вивчення основних маркерів ендотеліальної дисфункції (СЕФР, ЕТ-1, еNOS). Уперше визначено роль ериптозу та фосфоліпідів у розвитку плацентарної дисфункції при різних типах ЦД. Проаналізовано перебіг та вихід пологів за даними типу ЦД, результатів інтранатального УЗД, цервікометрії, еластографії шийки матки наявності інфекційних чинників, діабетичної фетопатії. Запропоновано комплексний метод підготовки до пологів, розродження та алгоритм ведення вагітних з ПД, обумовленим різними типами ЦД. Визначені особливості морфологічної структури плаценти залежно від форми ЦД, наявності ПД та методу преіндукції. Отримані дані дозволили розширити знання про патогенез плацентарної дисфункції у вагітних з різними типами цукрового діабету і обґрунтувати доцільність удосконалення методів підготовки до пологів та способів розродження. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на підставі проведених досліджень вдосконалено критерії діагностики плацентарної дисфункції у вагітних з цукровим діабетом із урахуванням ендотеліального статусу та факторів ериптозу, запропоновані об'єктивна оцінка готовності шийки матки в пологах з використанням еластографії, інтранатального ультразвукового контролю. Вибраний оптимальний патогенетично обґрунтований метод підготовки шийки матки та розродження, що сприятиме зниженню можливих ускладнень вагітності та частоти оперативного пологорозродження. Удосконалення алгоритму діагностичних і терапевтичних заходів з преіндукції пологів спрямовані на усунення перинатальних ускладнень шляхом своєчасного визначення порушень матково-плодового кровотоку, ендотеліальної дисфункції, процесів ериптозу та своєчасного розродження, що сприятиме зниженню акушерської та перинатальної захворюваності.Item Сучасні підходи до лікування генітального пролапсу у жінок з екстрагенітальною патологією(2022) Сафонов, Роман Анатолійович; Лазуренко, Вікторія ВалентинівнаМета дослідження – підвищення ефективності лікування та попередження рецидивів генітального пролапсу в жінок із хронічними екстрагенітальними захворюваннями. Матеріали та методи. Обстежено 139 жінок із генітальним пролапсом, з яких 70 мали генітальний пролапс у поєднанні з екстрагенітальною патологією (основна група), а 69 – випадіння статевих органів (група порівняння). 20 хворих із генітальним пролапсом основної групи, які страждали від хронічних захворювань дихальної системи, склали 1 підгрупу; 20 жінок із пролапсом геніталій, які мали ожиріння, увійшли до 2 підгрупи, а 30 жінок, що страждали від цукрового діабету другого типу – до 3 підгрупи. Види хірургічного втручання залежали від екстрагенітальної патології пацієнток. Результати дослідження та їх обговорення. Аналізуючи обсяг оперативного втручання по групах було визначено, що трансвагінальну екстирпацію матки без придатків, передню кольпорафію, кольпоперинеорафію з леваторопластикою, сакроспінальну кольпопексію виконано переважно при неповному випадінні статевих органів. Передню кольпорафію, кольпоперинеорафію з леваторопластикою, сакроспінальну кольпопексію із сітчастим ендопротезом здійснювали переважно при повному або неповному генітальному пролапсі з наявністю супутньої екстрагенітальної патології. Однобічна сакропексія дозволяє скоротити час операції за рахунок однобічної, а не двобічної фіксації, що не знижує ефективність оперативного втручання. Використання поліпропіленового сітчастого протеза дає майже однакову кількість рецидивів у жінок основної групи та групи порівняння.Item Перебіг вагітності та пологів у жінок із цукровим діабетом та плацентарною дисфункцією(2022) Лазуренко, Вікторія Валентинівна; Тертишник, Денис Юрійович; Борзенко, Ірина Борисівна; Остапенко, Вікторія Миколаївна; Тіщенко, Олександра МиколаївнаВивчено клінічні особливості цукрового діабету у вагітних, його типів, ступеня тяжкості та стану компенсації, визначено гестаційні й перинатальні ускладнення. Зазначено, що серед жінок із плацентарною дисфункцією, зумовленою цукровим діабетом, найчастіше трапляються супровідна екстрагенітальна патологія, багатоводдя, інфекційні ураження пологових шляхів, макросомія, діабетична фетопатія і спостерігається високий відсоток кесарева розтину. Вказано низьку оцінку стану новонароджених за шкалою Апгар.Item Морфологічна особливості плаценти від вагітних з плацентарною дисфункцією, обумовленою цукровим діабетом(2022) Тертишник, Денис Юрійович; Прокопюк, Ольга Степанівна; Прокопюк, Володимир Юрійович; Лазуренко, Вікторія Валентинівна; Борзенкова, Ірина Василівна; Черняк, Ольга Леонидівна.Метою дослідження було провести порівняльний аналіз морфологічного дослідження плаценти залежно від типу цукрового діабету у вагітних з плацентарною дисфункцією. Матеріали та методи. Проаналізувати морфологічні зміни плаценти у вагітних з різними формами цукрового діабету, Досліджено 50 плацент. Вік хворих коливався від 22 до 39 років. Усіплаценти були розподілені на три групи відповідно до цілей дослідження: I група – 20 плацент, після пологів у жінок з прегестаційним діабетом; ІІ група – 20 плацени, після пологів у жінок з гестаційним діабеомт; ІІІ група (контроль) – 10 плацент, після пологів у жінок з фізіологічним перебігом вагітність. Наявність плацентарної дисфункції у вагітних визначали за допомогою УЗД і допплерівського дослідження плодово-плацентарного комплексу, даних гормонального та імунологічного дослідження. Після пологів проведено зважування плаценти, вимірювання товщини та діаметра, зовнішній огляд проводили, звертали увагу на наявність інфарктів, розвиток сполучної тканини, кількість котиледонів, особливості прикріплення пуповини. У гістологічних препаратах озраховували діаметр ворсинок, кількість капілярів, синцитіальних вузликів, кількість капілярів у ворсинках, зосереджуючись на описаних методах оцінки плацент при цукровому діабеті. Результати і обговорення. Макроскопічне дослідження в контрольній групі показало 90% плацент патологічних змін не має, котиледони чітко відокремлені, пуповинне виділення в 7 плацентах був центральним; в 1 (10%) плаценті візуалізувалися інфаркти та витончення деяких котиледонів Макроскопічне дослідження плаценти жінок з прегестаційним діабетом показало збільшення маси порівняно з контрольною групою (748,8±48,5 г проти 643,2±57,0 г, р<0,05) та діаметра (25,5±2,3 см). проти 22,8±2,1, р>0,05) плаценти, що є характерним проявом діабетичної патології.Середня кількість котиледонів також достовірно відрізнялася від показників контрольної групи (12,8±3,2 та 9,3±1,2 відповідно, р<0,05). Кількість видимих інфарктів і витончення окремих котиледонів плаценти не перевищували 20%. При макроскопічному дослідженні плаценти після пологів у жінок з гестаційним діабетом виявлено зміни подібні до I групи, але менш виражені: маса плаценти була достовірно вищою в порівнянні до контрольної групи (720,2±20,5 та 643,2±57,0 відповідно, p<0,05) кількість котиледонів перевищувала контрольних показників, але ця різниця була незначущою, а кількість інфарктів і потовщень – суттєвою не відрізняються від контрольної групи. Висновок. При морфологічному дослідженні плацент виявлено характерні для цукрового діабету зміни, які є результатом гіпоксії та тривалої дисциркуляції: збільшення ваги, розмірів плаценти, кількості котиледонів на макроскопічному рівні. При мікроскопічному дослідженні виявлено збільшення ворсинок, судин у ворсинках, витончення порушення плацентарного бар'єру, відкладення фібриноїду. Зміни були більш виражені в послідах, отриманих після пологів у жінок із прегестаційним діабетом, який є більш важкою патологією. Стимуляція пологів призводила до незначних дисциркуляторних розладів у деяких плаценток (вазодилатація та повнокров’я).Item Процеси ериптозу у вагітних з плацентарною дисфункцією на тлі гестаційного діабета(2021) Лазуренко, Вікторія Валентинівна; Борзенко, Ірина Борисівна; Тертишник, Денис ЮрійовичГестаційний діабет (ГД) — це гіперглікемічний стан, вперше виявлений при вагітності, який сприяє підвищенню ризиків перинатальної захворюваності та смертності, можливості розвитку цукрового діабету у матері та розладів в розвитку дитини. ГД представляє порушення вуглеводного обміну, яке, якщо його не діагностувати та неадекватно лікувати, призводять до ускладнень вагітності, загрозливих життю матері та плода, ГД призводить до мимовільного переривання вагітності, аномалій розвитку плода, макросомії, прееклампсії, антенатальній загибелі плода, гіпоглікемії новонароджених, гіпербілірубінемії.Item Вплив цукрового діабету на результативність хірургічного лікування генітального пролапсу(2021) Сафонов, Роман Анатолійович; Лазуренко, Вікторія Валентинівна; Пасієшвілі, Н.М.; Карпенко, Василь Георгійович; Садчикова, М.В.Цукровий діабет (ЦД) — одне з найпоширеніших захворювань у всьому світі, але на теперішній час спостерігається тенденція до щорічного збільшення кількості хворих. За даними American Diabetes Association у всьому світі більше ніж 366 млн. осіб хворіє на ЦД (або 1 з 11 дорослих), а до 2030 р. очікується зростання до 425 млн . Хвороба посідає третє місце в структурі смертності та призводить до розвитку тяжких ускладнень з боку серцево-судинної, нервової, сечостатевої та інших систем людини. Тому, за даними ВООЗ, ЦД віднесено до пріоритетних неінфекційних захворювань.Item Ведення вагітності та пологів у жінок з цукровим діабетом в сучасних умовах(2020) Лазуренко, Вікторія Валентинівна; Тертишник, Денис ЮрійовичМетою роботи стало визначення оптимального та своєчасного розродження вагітних з цукровим діабетом з урахуванням можливих перинатальних ускладнень. Було обстежено 90 вагітних, з них 70 з цукровим діабетом та 20 з фізіологічним перебігом вагітності (контрольна група). В залежності від метода пологозбудження були розподілені на 2 підгрупи - 40 жінок, яким пологозбудження проведено шляхом піхвового введення антигестагена - міфепристону (основна група); 30 вагітних, яким преіндукцію проводили за допомогою ПГЕ2 (група порівняння). Ефективність пологозбудження в основній групі склала 90%, в групі порівняння - 66,7%. В задовільному стані народилося 80% дітей основної групи та 53,3% в групі порівняння. Маса новонароджених у жінок з ЦД дорівнювала 3750±370 г, вірогідно не відрізняючись в основній групі та в групі порівняння, в контрольній групі - 3320±280 г. Респіраторну підтримку отримали 16,5% новонароджених, неврологічні порушення відзначалися у 10% новонароджених з групи порівняння у вигляді м'язового гіпотонусу або гіпертонусу та збудження -30%. Вплив міфепристону на стан вагітної та новонародженого при ЦД є досить актуальним, тому що не дивлячись на наявність наукових досліджень питання преіндукції та індукції пологів у жінок з ЦД залишається дискусійним через відсутність протоколу з рекомендаціями щодо показань до пологозбудження, методам підготовки до нього у вагітних з різними формами цукрового діабету. Інтравагінальне введення міфепристону не підвищує рівень глюкози у жінок з ЦД та не викликає гіперстимуляцію та зміни стану плода та новонародженого. Таким чином, оптимізація індукції пологів у жінок з ЦД обумовлена підготовкою до пологорозродження за допомогою антипрогесторонового препарату інтравагінально, який при такій формі застосування не підвищує цукор в крові та не викликає розвиток кольпіту або хоріоамніоніту.Item Плацентарна дисфункція у вагітних із цукровим діабетом. Сучасні підходи до розродження(2020) Овчаренко, Ольга Борисівна; Тертишник, Денис Юрійович; Борзенко, Ірина Борисівна; Лазуренко, Вікторія Валентинівна; Лященко, Ольга Анатоліївна; Медвєдєва, М.О.Розглянуто вплив антипрогестерону на дозрівання шийки матки та оптимізацію розродження у вагітних із плацентарною дисфункцією, зумовленою цукровим діабетом. Визначено, що останній ускладнює перебіг вагітності плацентарною дисфункцією майже в кожної другої вагітної, що зумовлено ендотеліальними розладами. Підкреслено необхідність у достроковому розродженні таких вагітних через загрозу порушень стану матері та плода. Найбільш ефективний метод преіндукції вагітних із цукровим діабетом — патогенетичний спосіб інтрацервікального введення антипрогестерону, який негативно не впливає на організм матері та дитини.