Наукові праці. Кафедра хірургії № 4
Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/1519
Browse
3 results
Search Results
Item Особливості патогенезу бойової травми(2024) Макаров, Виталій Володмирович; Негодуйко, Володимир Володимирович; Феськов, Володимир Михайлович; Петюнін, Олексій Генадійович; Смоляник, Констянтин Миколайович; Сизий, Максим ЮрійовичСвітова тенденція військової хірургії останніх десятиліть — поліпшення результатів лікування бойової травми, зниження як ранньої, так і пізньої летальності, що пов’язують з навчанням учасників бойових дій надання першої медичної допомоги, самодопомоги, поліпшенням медичної логістики, упровадженням принципів хірургії контролю ушкоджень і ранньої ресусцитації, етапністю допомоги. Однак у структурі летальності, особливо пізньої, провідні позиції, як і раніше, посідають гостре ушкодження легень, гострий респіраторний дистрес-синдром, поліорганна недостатність, патогенезу яких і присвячено цей огляд. Понятійний інструмент даного огляду виходить за межі звичайного хірургічного. Однак як бойова травма потребує мультисистемного підходу, так і проблема поліорганної недостатності може бути вирішена лише при взаємодії різних дисциплін, тому лише такий рівень розуміння відкриває перспективу подальшого розвиткуItem Змiни в ендокриннiй системi чоловiкiв з посттравматичним стресовим розладом, отриманим внаслiдок бойової травми(2023) Лурін, І.А.; Селюкова, Н.Ю.; Коренєва, Є.М.; Бойко, М.О.; Місюра, К.В.; Негодуйко, Володимир ВолодимировичПосттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це розлад психічного здоров’я, що розвивається внаслідок пережитої або побаченої травматичної події, бойової травми. Людина відчуває сильний страх, що викликає зміни у внутрішньому середовищі особини. Наше тіло реагує вивільненням певних гормонів. На сьогодні вже доведено, що нервова та ендокринна системи першими реагують на гострий стрес, який у подальшому віддзеркалюється у вигляді ПТСР. У нашому огляді літератури ми досліджували дві бази даних: PubMed та Google Scholar. Включали статті за такими термінами: «чоловіки», «війна», «ветерани», «ПТСР», «психологічні втручання», «черепно-мозкова травма», «бойова травма», «терапія», «бойові розлади/діагностика», «стрес», «гострий стрес», «ендокринні розлади». У цьому огляді обговорюється шляхи відповіді на стрес гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі і симпатичної нервової системи, які активуються і призводять до аномального вивільнення гормонів стресу у чоловіків при ПТСР. Встановлено, що чоловіки з ПТСР мають також зміни гормонального фону гіпоталамо-гіпофізарно-щитовидної осі та гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної осі, аномалії норадренергічних, дофамінергічних і серотонінергічних шляхів. Вважається, що ці зміни сприяють різноманітній симптоматиці ПТСР: підвищення пильності, артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, дихання, включаючи емоційну дизрегуляцію, страх, сексуальну дисфункцію та ін. Крім того, ПТСР є складним розладом, який включає дизрегуляцію багатьох нейроендокринних систем, а не пов’язаний виключно з дисфункцією гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі. Такі унікальні зміни свідчать про те, що особи, у яких розвивається ПТСР, мають чіткі патофізіологічні зміни. Загалом, складна взаємодія між гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковою та гіпоталамо-гіпофізарно-гонадною осями підкреслює важливість подальших досліджень для кращого розуміння основних механізмів ПТСР та потенціалу для цілеспрямованих втручань. Таким чином, одним із головних пріоритетів майбутніх клінічних і доклінічних досліджень розвитку ПТСР у чоловіків-військовослужбовців, які зазнали бойової травми, є критичне зосередження на ролі різних гормонів. Це допоможе зрозуміти роль цих гормонів у патофізіології ПТСР і може відкрити нові шляхи для розробки нових лікарських засобів і методів лікування цього стану. Крім того, важливо відзначити, що під час лікування пацієнтів з ПТСР увага не повинна бути зосереджена виключно на гормонах стресу.Item Лікування поранених з бойовими ушкодженнями живота (за досвідом АТО/ООС)(2022) Богуш, Г.Л.; Бойко, Валерій Володимирович; Бородаєв, І.Є.; Бунін, Ю.В.; Верба, А.В.; Гайда, Я.І.; Герасименко, О.С.; Гибало, Р.В.; Гречаник, О.І.; Гуменюк, К.В.; Демків, І.М.; Єнін, Р.В.; Жовтоножко, О.І.; Замятін, П.М.; Іванов, С.В.; Каштальян, М.А.; Король, С.О.; Лось, Д.В.; Лурін, І.А.; Макаров, Віталй Володимирович; Макаров, Г.Г.; Марцинковський, І.П.; Михайлусов, Ростислав Миколайович; Москалюк, О.В.; Мурадян, К.Р.; Негодуйко, Володимир Володимирович; Околець, А.В.; Ордатій, А.В.; Палиця, Р.Я.; Подолян, Ю.В.; Прохоренко, Г.А.; Риженко, А.П.; Самарський, І.М.; Сапа, С.А.; Слободяник, В.П.; Сотников, А.В.; Тарабан, І.А.; Тертишний, С.В.; Тимчук, О.Б.; Усенко, О.Ю.; Фомін, О.О.; Хоменко, І.П.; Хорошун, Едуард Миколайович; Цимбалюк, В.І.; Шаповалов, В.Ю.; Шипілов, Сергій Анатолійович; Ярема, І.М.; Яринич, Ю.В.Монографія «Лікування поранених з бойовими ушкодженнями живота (за досвідом АТО/ООС)» є одинадцятим виданням серії книг з узагальнення досвіду медичного забезпечення бойових дій наших ЗС України, підготовлене відомими практичними фахівцями та науковцями військової медицини, Національної академії медичних наук України та Міністерства охорони здоров’я України. Головна мета цієї праці, здійснення якої поставив перед собою авторський колектив, після ознайомлення з нею читачів – підвищення якості надання медичної допомоги цієї категорії поранених. Книга буде корисна для широкого кола медиків різних спеціальностей, студентів ЗВО та післядипломної освіти.