Калініченко Михайло Олександрович

Person:
Калініченко Михайло Олександрович

Name

Full item page

Search Results

Now showing 1 - 10 of 14

Индивидуальная изменчивость линейных размеров мозжечка человека
(Дніпровський ДМУ, 2021) Калиниченко, Михаил Александрович
Evaluation of the shape of the human cerebellum in the morphometry of Magnetic Resonance images
(Дніпровський держ. мед. ун-т, 2023-11) Калініченко, Михайло Олександрович; Kalinichenko, Mykhailo
Потреби здобувачів освіти у системі змішаного навчання
(Харківський національний медичний університет, 2022-01) Калініченко, Михайло Олександрович
Дослідження скелетонованих зображень поверхневих артерій мозочка людини
(Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, 2024) Калініченко, Михайло Олександрович; Kalinichenko, Mykhailo; Мар’єнко, Наталія Іванівна; Maryenko, Nataliia; Степаненко, Олександр Юрійович; Stepanenko, Oleksandr
При морфометрії у морфології часто використовують такі методи, як вимірювання лінійних розмірів, площі поверхні або обсягу нормальних та патологічних структур, а також розрахунку різних параметрів на їх основі. Більшість таких методів є інформативними при дослідженні структур, форма яких подібна до геометрично простих фігур. Проте судинне русло поверхневих артерій мозочка людини має складну просторову організацію і потребує розробки нових, нестандартних методів його дослідження. Перспективним методом є аналіз скелетонованих зображень. Даний метод вперше був розроблений для дослідження дендритного дерева нейронів, проте може бути використаний для подібних деревоподібних структур, таких як біла речовина мозочка та судини внутрішніх органів, у тому числі поверхнева судинна мережа мозочка. Мета. Встановити закономірності індивідуальної мінливості мозочка за допомогою аналізу скелетонованих зображень поверхневих артерій мозочка людини. Матеріали та методи. Було досліджено 15 препаратів мозочка разом зі стовбуром мозку. Препарати були отримані від трупів дорослих людей (10 – чоловічої та 5 – жіночої статі), які померли від причин, не пов’язаних з патологією мозку, у віці від 30 до 92 років. Процедура скелетонування зображення дозволяє провести аналіз судин без врахування їх діаметру, і, таким чином, уніфікувати параметри судинної мережі при її оцінюванні. Складність структури поверхневої судинної мережі мозочка збільшується зі збільшенням кількості гілок, кількості з’єднань гілок, кількості кінцевих точок гілок, проте зменшується зі збільшенням середньої довжини гілки. Кількісні параметри скелетонованих зображень є репрезентативними для оцінки структури поверхневих артерій мозочка.
Individual variability of cerebellar arteries of the human
(Харківський національний медичний університет, 2024) Калініченко, Михайло Олександрович; Kalinichenko, Mykhailo
Introduction. Cerebellar infarction accounts for 2–4% of all ischemic strokes. The diagnosis of cerebellar infarction can be challenging, as the symptoms are often non-specific. Large cerebellar infarcts have traditionally been classified in function of affected arterial perfusion territories. The aim of this study was to investigate the anatomical variations of the cerebellar arteries. Materials and methods. The study was conducted on 100 samples. Each sample included cerebellum and an adjacent brainstem. They were obtained from adult human cadavers (67 male and 33 female) who died of causes unrelated to brain pathology at the age between 20 and 92. Knowledge of the anatomic features and variability of cerebellar arteries can be useful in prevention and diagnosis of its vascular pathologies as well as in preoperative planning for surgical interventions in neurological disorders.
Fractal analysis of branching of human cerebellar arteries
(2024) Калініченко, Михайло Олександрович; Kalinichenko, Mykhailo; Степаненко, Олександр Юрійович; Stepanenko, Oleksandr
Мозочок людини живлять три артерії: верхню поверхню мозочка живить верхня мозочкова артерія (ВМА), нижню – передня нижня та задня нижня мозочкові артерії (ПНМА і ЗНМА). Традиційно розгалуженість поверхневого судинного русла визначається суб’єктивно; вирізняють магістральний, розсипний або проміжний типи. Об’єктивним альтернативним методом є фрактальний аналіз. Метою роботи є дослідження фрактальної розмірності розгалуженості поверхневих артерій мозочка людини та встановлення взаємозв’язку між величиною фрактального індексу та формою мозочка. Матеріал і методи. Було досліджено 100 препаратів мозочка разом зі стовбуром мозку. Вимірювали ширину, довжину і висоту мозочка. Визначали величину параметрів форми мозочка: відносної ширини (rW), відносної довжини (rL) та відносної висоти мозочка (rH), як відношення квадрата одного лінійного розміру до добутку двох інших. Для фрактального аналізу були відібрані 15 мозочків різної форми (9 осіб – чоловічої та 6 – жіночої статі). Проводили фрактальний аналіз цифрових зображень верхньої та нижньої поверхонь мозочка справа та зліва методом підрахунку квадратів. Результати дослідження. Встановлено діапазон значень фрактального індексу, визначено інтервали значень, що відповідають проміжному (1,54 ÷ 1,73), магістральному (<1.54) та розсипному (>1.73) типам галуження. Верхній поверхні більш властивий магістральний або проміжний тип галуження, тоді як для нижньої більш характерний проміжний або розсипний типи галуження. Найбільше різноманіття варіантів галуження артерій–від магістрального до розсипного–як на верхній, так і на нижній поверхнях мозочка, спостерігається в найбільш численній групі – мозочків середньої форми, незалежно від того, який показник форми аналізується. Характер галуження поверхневих артерій мозочка прагне до розсипного типу у відносно вузьких та відносно коротких мозочків і навпаки–до магістрального–у відносно широких і відносно довгих мозочків. Протилежним чином впливає відносна висота: характер галуження поверхневих артерій мозочка прагне до розсипного типу при збільшенні відносної висоти мозочка. Так, відносно низькі мозочки мають зазвичай магістральний тип галуження (що більш помітно на верхній поверхні), тоді як у відносно високих мозочків характер галуження прагне до розсипного (що більш помітно на нижній поверхні).
Індивідуальна анатомічна мінливість поверхневого судинного русла мозочка людини
(Харківський національний медичний університет, 2024) Калініченко, Михайло Олександрович; Kalinichenko, M.
Цереброваскулярні захворювання (ЦВЗ) є однією з найбільш поширених причин людської смертності та довготривалої інвалідизації в Україні та у всьому світі. Дотепер прогноз розвитку та перебігу ЦВЗ, ризику їх ускладнень залишається утрудненим. Це зумовлено різноманітністю патогенетичних механізмів, а також пов’язано з індивідуальними особливостями будови судинного русла. Кровопостачання мозочка забезпечується трьома парними артеріями: верхньою мозочковою артерією (ВМА), передньою нижньою мозочковою артерією (ПНМА) та задньою нижньою мозочковою артерією (ЗНМА), що починаються від основної та хребтових артерій, тобто належать до системи вертебробазилярного басейну (ВББ). Дисертація присвячена встановленню особливостей та закономірностей індивідуальної мінливості структури поверхневого судинного русла мозочка людини: у роботі наведено теоретичне обґрунтування й нове вирішення актуального для медичної науки, зокрема – нормальної анатомії, наукового завдання, яке полягає у встановленні закономірностей індивідуальної мінливості структури поверхневого судинного русла мозочка людини залежно від мінливості його форми. Дослідження виконане на 100 препаратах мозочка разом зі стовбуром мозку, що були отримані від трупів дорослих людей, які померли від причин, не пов’язаних з патологією мозку, та на магнітно-резонансних томограмах головного мозку 30 осіб, на яких не було виявлено видимої патології головного мозку. Запропоновані два нових комплексні методи оцінювання форми мозочка: при морфометрії анатомічних препаратів і при морфометрії МР-томограм. Досліджено мінливість ВМА, ПНМА і ЗНМА – ділянок їх походження, кількості і зон кровопостачання. Описано три варіанти ходу артерій при походженні ПНМА і ЗНМА спільним сегментом від основної артерії. Проаналізовано розподіл джерел кровопостачання часточок мозочка. За допомогою морфометричного методу фрактального аналізу кількісно охарактеризовано розгалуженість артерій на верхній і нижній поверхнях мозочка і за допомогою фрактального індексу (ФІ) встановлено діапазон її мінливості. Встановлення взаємозв’язку між архітектонікою судин мозочка та особливостями будови мозочка людини дозволить отримати ранні прогностичні критерії щодо розвитку неврологічної патології та допоможе удосконалити діагностику та прогноз розвитку ускладнень у хворих із ЦВЗ.
Shape and surface structure of the human cerebellum: variant anatomy
(2023) Калініченко, Михайло Олександрович; Kalinichenko, Mykhailo; Степаненко, Олександр Юрійович; Stepanenko, Oleksandr
The aim of the study was to determine the characteristics of individual variability in the shape and external structure of the human cerebellum. Cadaveric material (cerebella and adjacent brainstems of 100 people) was studied. We proposed a comprehensive method for evaluating the cerebellar shape in the morphometry of anatomical specimens, which involves measuring linear dimensions (width, length, and height) and calculating relative parameters, which describe cerebellar shape by the ratio of one dimension to the other two: relative width of the cerebellum (rW), relative length of the cerebellum (rL), and relative height of the cerebellum (rH). The magnitude of the relative parameter determines its contribution to the shape and surface structure of the cerebellum. The combination of relative parameters ultimately defines the characteristics of the shape and surface structure of the cerebellum, which were described in this study.
Interrelation of the branching pattern of the superficial arteries of the cerebellum and cerebellar shape
(Донецький національний медичний університет, 2024) Kalinichenko, Mykhailo; Калініченко, Михайло Олександрович
The superior surface of the cerebellum is supplied by the superior cerebellar artery (SCA), while the inferior surface is nourished by the anterior inferior cerebellar artery (AICA) and the posterior inferior cerebellar artery (PICA). Traditionally, the branching pattern of the superficial vascular bed is described in one of three types: trunk, loose or mixed, depending on the diameter of the vessels and the number of anastomoses forming the vascular network. However, a more precise morphometric method for studying the branching pattern of the vascular bed is fractal analysis. The aim is to investigate the fractal dimension of branching complexity of superficial arteries in the human cerebellum and to establish the relationship between the magnitude of the fractal index and the shape of the cerebellum. Materials and Methods: Fifteen samples of the cerebellum, along with the brainstem, were examined. The samples were obtained from the cadavers of adult individuals (9 male and 6 female) who died from non-brain-related causes. The likelihood of a loose branching type increases with an increase in rH and a decrease in rL of the cerebellum, whereas for the trunk type, the opposite trend is observed.
Мінливість судинного русла нижньої поверхні мозочка людини
(Буковинський державний медичний університет, 2024) Калініченко, Михайло Олександрович; Kalinichenko, Mykhailo
Від 20 до 30% ішемічних інсультів виникають на території вертебробазилярного басейну, з них 3-4% складають інсульти мозочка. Великі інсульти мозочка зазвичай класифікують згідно територій трьох парних артерій, що забезпечують його кровопостачання. Мета дослідження – визначити особливості топографії передньої нижньої мозочкової артерії (ПНМА) і задньої нижньої мозочкової артерії (ЗНМА), які починаються спільним сегментом від основної артерії. Дослідження проводилось на 22 мозочках разом зі стовбуром мозку та на яких було помічено початок ПНМА і ЗНМА спільним сегментом від основної артерії. Даний варіант початку спостерігався у 18 випадках справа і 10 зліва, з них на 4 препаратах білатерально. Дані про мінливість артерій мозочка можуть бути використані у профілактиці і діагностиці неврологічних уражень, локалізації зон великих ішемічних інсультів, а також обранні тактики для оперативних втручань при неврологічних розладах.