Кафедра інфекційних хвороб, дитячих інфекційних хвороб, фтизіатрії та пульмонології
Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/31705
Browse
9 results
Search Results
Item Зв’язок факторів постембріонального онтогенезу з ефективністю хіміопрофілактики туберкульозу у дітей(ГО «Всеукраїнська асоціація інфекціоністів», 2024) Бодня, Катерина Ігорівна; Зосімов, Анатолій Миколайович; Асоян, Ірина Миколаївна; Навєт, Тетяна Іванівна; Кондратюк, Вадим Валентинович; Bodnia, Kateryna; Zosimov, Anatoly; Asoyan, Irina; Navet, Tatiana; Kondratyuk, VadimДитячий організм як функціональна система формується, починаючи з внутрішньоутробного періоду. Тому аналіз навіть віддалених у часі ситуацій дозволяє виявити фактори, які впливають на функціонування дитячого організму у теперішньому часі і, можливо, на ефективність хіміопрофілактики туберкульозу у дітей.Item Прогнозування розвитку ускладнень після перенесенного захворювання на COVID-19 у групах ризику(Харківський національний медичний університет, 2024-11-01) Асоян, Ірина Миколаївна; Маслова, Валентина СтепанівнаВідомо, що до груп ризику щодо СOVID-19 за станом здоров’я відносяться особи з надмірною вагою; хворі на діабет, хронічні серцево-судинні захворювання, хронічні захворювання дихальних шляхів та з іншими тяжкими хронічними захворюваннями.Item Аналіз інфекційної захворюваності в Харківській області у першому півріччі 2024 року(Харківський національний медичний університет, 2024-11-01) Бодня, Катерина Ігорівна; Асоян, Ірина Миколаївна; Нартов, Павло Вікторович; Маслова, Валентина Степанівна; Зосімов, Анатолій Миколайович; Велієва, Тунзала АлікизиБуло проаналізовано дані в Харківській області щодо інфекційної захворюваності населення згідно звіту по формі № 1 за І півріччя 2024 року на сайті Центру громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я України.Item Клінічний випадок сімейного множинного ехінококозу у Дніпропетровській області(Харківський національний медичний університет, 2024) Велієва, Тунзала Алікизи; Асоян, Ірина МиколаївнаНезважаючи на розвиток медицини, ехінококоз продовжує спричиняти серйозні наслідки для здоров’я, включаючи ураження усіх органів, що може призвести до інвалідності або навіть смерті, якщо захворювання не діагностується та не лікується на ранніх стадіях. Множинний ехінококоз – це особлива форма ехінококозу, що характеризується наявністю кількох кіст у різних органах або в одній анатомічній ділянці.Item Роль фенотипових факторів у прогнозі ефективності хіміопрофілактики у дітей(2024) Бодня, Катерина Ігорівна; Зосімов, Анатолій Миколайович; Рогожин, Антон Вікторович; Асоян, Ірина Миколаївна; Кондратюк, Вадим Валентинович; Bodnia, Kateryna; Zosimov, Anatoly; Asoyan, Irina; Rohozhyn, Anton; Kondratiuk, VadimМетою дослідження було вивчити прогностичну значущість деяких фенотипових факторів щодо ефективності хіміопрофілактики туберкульозу у дітей на сучасному етапі. Для вивчення ролі фенотипових факторів у прогнозі ефективності хіміопрофілактики туберкульозу проведено аналіз показників дерматогліфіки, статі та фенотипу інактивації гідразиду ізонікотинової кислоти (ГІНК) у 76 дітей з віражем туберкулінових реакцій, яким проводився 3-місячний курс хіміопрофілактики ізоніазидом. Дерматогліфіка пальців рук і долонь визначалася за стандартною методикою. Як критерій ефективності хіміопрофілактики використовувалася динаміка чутливості шкіри до туберкуліну ППД-Л за пробою Манту з 2 ТО. Згідно з ефективністю хіміопрофілактики обстежуваних розподілили на дві групи: першу становили діти (52 особи), у яких розміри папули після закінчення курсу зменшилися на 4 мм і більше (ефективна хіміопрофілактика), а другу — 24 дитини, у яких чутливість шкіри до туберкуліну наростала чи залишалася на тому самому рівні або знизилась за величиною папули на 3 мм і менше (неефективна хіміопрофілактика). Проведений статистичний аналіз встановив суттєву різницю між групами (р < 0,05) щодо 7 показників. Визначення їх прогностичної інформативності дозволило скласти рейтинг прогностичної значущості фенотипових ознак, а саме: величина кута atd на лівій долоні (J = 1,7), число ульнарних петель на правій кисті (J = 1,4), тип інактивації ГІНК (J = 1,3), кількість завитків на правій кисті (J = 1,2), загальна кількість завитків (J = 1,1), величина кута аtd на правій долоні (J = 0,7), число завитків на лівій кисті (J = 0,5). Проведений кореляційний аналіз між показниками дерматогліфіки і типом інактивації ГІНК показав, що між ними існують вірогідні зв’язки (р < 0,05), але їх кількість суттєво відрізняється в групах. У групі з неефективною хіміопрофілактикою кількість кореляцій (n = 13) більше ніж у 6 разів перевищила таку альтернативної групи (n = 2), що свідчить про значні структурні фенотипові відмінності в групах. Висновки. Між типом інактивації ГІНК і показниками дерматогліфіки виявлені суттєві кореляції, але у дітей з неефективною хіміопрофілактикою таких зв’язків у 6 разів більше, ніж в альтернативній групі. Це свідчить про те, що більш виражена інтеграція дерматогліфічних генів і здатність нейтралізувати ГІНК є в цілому сприятливим моментом, але негативним щодо ефективності профілактики туберкульозу.Item Синдром стрептококового токсичного шоку (stss) у військовослужбовця(International Science Group, 2024) Бодня, Катерина Ігорівна; Хорошун, Едуард Миколайович; Асоян, Ірина Миколаївна; Кириченко, Ігор Іванович; Кондратюк, Вадим Валентинович; Bodnia, Kateryna; Khoroshun, Eduard; Asoyan, Iryna; Kirichenko, Igor; Kondratyuk, VadimУ даній статті автори мали за мету звернути увагу як цивільних так і військових лікарів на фульмінантний перебіг сепсису, що був спричинений Streptococcus pyogenes у військовослужбовця, а також підкреслити необхідність ранньої діагностики та невідкладних терапевтичних втручань при лікуванні септичного шоку для зниженням смертності у даної категорії хворих.Item Фактори постембріонального онтогенезу: зв’язок з ефективністю хіміопрофілактики туберкульозу в дітей(2024) Бодня, Катерина Ігорівна; Зосімов, Анатолій Миколайович; Асоян, Ірина Миколаївна; Навєт, Тетяна Іванівна; Макаренко, Валентина Дмитрівна; Ходош, Едуард Михайлович; Кондратюк, Вадим Валентинович; Bodnia, Kateryna; Asoyan, Irina; Navet, Tatiana; Zosimov, Anatoly; Makarenko, Valentyna; Khodosh, Eduard; Kondratyuk, VadymДитячий організм як функціональна система формується починаючи з внутрішньоутробного періоду. Тому аналіз навіть віддалених у часі ситуацій дозволяє виявити фактори, які впливають на функціонування дитячого організму в теперішньому часі. Теорія ембріонального походження вивчає критичний вплив внутрішньоутробного розвитку на соматичне й психічне здоров’я людини (Ward А., 2014; Романів О.П., Надь Б.Я., 2017). Встановлено, що формування імунологічної пам’яті під впливом вірусів ще в дитинстві є основою часткової резистентності протягом усього подальшого життя ( Gostic K.M. et al., 2019). Тому цілком імовірний вплив факторів постембріонального онтогенезу на ефективність хіміопрофілактики туберкульозу в дітей.Item Грип та інші гострі респіраторні захворювання. Клініка, діагностика, лікування та протиепідемічні заходи(Редакційно-видавничий відділ ХНМУ, 2024-02-29) Бодня, Катерина Ігорівна; Хорошун, Едуард Миколайович; Кириченко, Ігор Іванович; Бодня, Ігор Павлович; Кондратюк, Вадим Валентинович; Асоян, Ірина Миколаївна; Завгородня, Любов ВасилівнаГрип та інші гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) являють собою полінозологічну та поліетіологічну групу антропонозних інфекцій переважно вірусної етіології, які характеризуються аерозольним механізмом передачі збудників та клінічними проявами загальної інфекційної інтоксикації, гострого респіраторного синдрому. Військово-епідеміологічне значення цих інфекцій визначається перш за все їх провідним положенням в інфекційній захворюваності військовослуж-бовців.Item Теорія та практика глюкокортикоїдної терапії(Право, 2023) Ходош, Едуард Михайлович; Лісовий, Володимир Миколайович; Щербань, Микола Гаврилович; Нартов, Павло Вікторович; Безродна, Анастасія Ігорівна; Асоян, Ірина МиколаївнаУ посібнику наведено сучасні відомості щодо походження, геномного та негеномного механізмів дії глюкокортикоїдів, застосування при різних нозологіях із метою лікування запалень, аутоімунних захворювань і раку. Особливу увагу, незважаючи на незамінність та успіх у лікуванні, приділено виникненню побічних ефектів і резистентності глюкокортикоїдних рецепторів. Розширення знань про біологію глюкокортикоїдів та глюкокортікоїдних рецепторів пов’язане з кращим розумінням молекулярних механізмів, що лежать в основі побічних ефектів, стало необхідним для покращення розробки дозувань та терапії загалом. Представлено загальний огляд сучасних уявлень про біологію глюкокортикоїдів з акцентом на синтез, регуляцію та фізіологію. Також того, розглянуто нові й селективні терапевтичні стратегії, що ґрунтуються на визнаних молекулярних механізмах глюкокортикоїдів.