Кафедра акушерства та гінекології № 2

Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/136

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 10
  • Item
    Оцінка ризику виникнення несприятливого результату вагітності у жінок з депресивними розладами
    (2019-04-15) Жусь, Маргарита Олександрівна
    Дослідження вказують на високий рівень акушерських та неонатальних ускладнень у жінок, які страждають на депресивні розлади. Раннє виявлення депресивних розладів може зменшити ускладнення, які виникають під час вагітності та в післяпологовий період.
  • Item
    Вплив бронхіальної астми на перебіг вагітності
    (2019-03) Лазуренко, Вікторія Валентинівна; Білий, Євген Євгенович
    Перебіг вагітності у жінок, хворих на БА, ускладнюється розладами в фетоплацентарному комплексі вже в 29-31 тиждень гестації. Причому при БА 2 ступіня тяжкості плацентарна дисфункція спостерігається вдвічи частіше (33,3%), ніж при БА 1 ступеня тяжкості (15,4%). Враховуючи отриманні результати можливо припустити, що у вагітних хворих на бронхіальну астму, наявні ранні зміни у фетоплацентарному комплексі можуть бути обумовлені ендотеліальними розладами, тому наступним етапом дослідження буде визначення рівня ендотеліальних маркерів у вагітних з БА та їх новонароджених для виявлення предикторів плацентарних порушень.
  • Item
    Вплив гіпокінезії на перебіг вагітності у ранні терміни
    (ХНМУ, 2019-01-29) Квінікадзе, Марина Автанділівна; Старкова, Ірина Володимирівна
    Гіпокінезія – несприятливий фактор, який призводить до підвищення частоти виникнення ускладнень вагітності, а саме загрози викидня та блювоти вагітних. Тривалість впливу обмеження об’єму м’язової активності прямопропорційна частоті проявів вказаних ускладнень вагітності й потребує розробки заходів профілактики та лікування цих станів.
  • Item
    Вплив гіпокінезії на перебіг вагітності у ранні терміни
    (ХНМУ, 2019-01-31) Квінікадзе, Марина Автанділівна
    Гіпокінезія – несприятливий фактор, який призводить до підвищення частоти виникнення ускладнень вагітності, а саме загрози викидня та блювоти вагітних. Тривалість впливу обмеження об’єму м’язової активності прямопропорційна частоті проявів вказаних ускладнень вагітності й потребує розробки заходів профілактики та лікування цих станів.
  • Item
    Методи оцінки стану фетоплацентарного комплексу у вагітних з бронхіальною астмою
    (ХНМУ, 2019-01-31) Білий, Євген Євгенович; Магдинич, Ольга Юріївна
    Проблема ранньої діагностики порушень кровотоку фетоплацентарного комплексу залишається актуальною, дослідження далі тривають. Встановлений взаємозв’язок показників ендотелію з порушеннями у фетоплацентарному комплексі за результатами УЗД та доплерометрієї дає змогу діагностувати попередні ризики розвитку плацентарної дисфункції.
  • Item
    Роль гістероскопічного оперативного втручання в діагностиці аденоміозу
    (2019-03-22) Лазуренко, Вікторія Валентинівна; Білий, Євген Євгенович
    Перебіг вагітності у жінок, хворих на БА, усклад- нюється розладами в фетоплацентарному комплексі вже в 29-31 тиждень гестації. Причому при БА 2 ступіня тяжкості плацентарна дисфункція спостерігається вдвічи частіше (33,3%), ніж при БА 1 ступеня тяжкості (15,4%). Враховуючи отриманні результати можливо припустити, що у вагітних хворих на бронхіальну астму, наявні ранні зміни у фетоплацен- тарному комплексі можуть бути обумовлені ендотеліальними розладами, тому наступним етапом дослідження буде визначення рівня ендотелі- альних маркерів у вагітних з БА та їх новонароджених для виявлення предикторів плацентарних порушень.
  • Item
    Морфофункціональні особливості спіральних артерій децидуальної оболонки за наявності прееклампсіїЇ
    (2016) Паращук, Юрій Степанович; Борзенко, Ірина Борисівна; Гаргін, Віталій Віталійович
    Спіральні артерії є однією з важливих ланок плацентарного кровопостачання. Метою даного дослідження було виявлення морфофункціональних особливостей спіральних артерій децидуальної оболонки за наявності пре еклампсії. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ Матеріалом для морфологічного дослідження послужили оболонки і плацента що були взяти після пологів при наявності у матері прееклампсії. Групою порівняння послужили 10 випадків від жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Виготовляли гістологічні зрізи, які вивчали на мікроскопі "Olympus BX-41" з подальшою морфометрією. Визначали площину просвіту спіральних артерій та періваскулярної сполучної тканини (у квадраті 1х1 мм), товщину стінок спіральних артерій. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ Гістологічне дослідження послідів в групі жінок з прееклампсією виявляє зниження васкуляризації децидуального шару плаценти. При цьому відзначається зменшення площі просвітів спіральних артерій на 57% (p<0,05), збільшення числа просвітів спіральних артерій на 43% (p <0,05). З зазначеними морфометричними змінами поєднується і достовірне зменшення периметра та площі просвіту спіральних артерій. Також в спіральних артеріях звертають на себе увагу явища проліферації ендотелію, гіпертрофія м'язового шару, виражене розростання периваскулярної сполучної тканини з формуванням т.зв. фіброзних манжет, що призводить до звуження просвіту судин, навіть до їх облітерації. ВИСНОВКИ при розвитку пре еклампсії у спіральних артеріях спостерігаються ознаки ре моделювання їх будови.
  • Item
    Показники функцію ендотелію у вагітних з пієлонефритом
    (2015) Паращук, Юрій Степанович; Горбач, Тетяна Вікторівна; Ганчева, Олена Володимирівна; Мартинова, Світлана Миколаївна
    У зв'язку з високим рівнем гестаційних ускладнень під час вагітності у жінок з пієлонефритом актуальним є вивчення особливостей системи мати-плацента-плід. Ви¬явленно, що при хронічному пієлонефриті вагітних, який не супроводжується збільшенням прозапальних інтерлей¬кінів і порушенням проникності мембран нефроцитів, від¬сутні прояви ендотеліальної дисфункції як у матері, так і у новонароджених. При хронічному пієлонефриті вагітних, у разі появи в сироватці крові трансамідинази і підвищен¬ні вмісту інтерлейкіну 1β (ІЛ 1β), має місце ендотеліальна дисфункція, з'являється ризик багатоводдя, пошкоджуєть-ся ендотелій судин у системі мати-плацента-плід. При гес¬таційному пієлонефриті вагітних є дисфункція ендотелію, підвищений ризик затримки внутрішньоутробного розвитку плоду, порушується функціональний стан ендотелію судин у новонародженого. Отримані результати обгрунтовують необхідність для прогнозування стану плоду та можливих профілактичних заходів, проводити дослідження трансамі-динази в сироватці крові вагітних з пієлонефритом.
  • Item
    Особливості морфофункціонального стану посліду у жінок з туберкульозом легень
    (2013) Паращук, Юрій Степанович; Стрюков, Дмитро Владиславович; Овчаренко, Ольга Борисівна; Лященко, Ольга Анатоліївна; Афанасьєв, Ігор Володимирович; Самарська, Олена Іванівна
    В роботі проведено дослідження морфофункціональних особливостей посліду у породіль (11) з хронічним туберкульозом легенів внесених до IV категорії диспансерного обліку (основна група). Контрольна група була представлена 10 послідами породіль з нормальним перебігом вагітності. В результаті проведедних досліджень встановлено, що морфологічні особливості плаценти, обумовлені інфекційним процесом у вагітної, характеризуються патологічною появою незрілих і хаотично склерозованих ворсин. Останні призводять до зменшення судинного русла ворсин, відсутності або зменшення проліферації хоріального епітелію і недостатнього формування ворсинчастого дерева. У результаті відбувається порушення трансплацентарного обміну і зниження компенсаторних можливостей плаценти. Інфекційний процес (туберкульоз легенів) у вагітних чинить несприятливий вплив на компенсаторно-пристосувальні процеси в системі матково-плацентарного кровообігу.
  • Item
    Стан фетоплацентарного комплексу у вагітних жінок, хворих на туберкульоз легень
    (2011) Паращук, Юрій Степанович; Стрюков, Дмитро Владиславович; Овчаренко, Ольга Борисівна; Лященко, Ольга Анатоліївна; Афанасьєв, Ігор Володимирович
    Проведено обстеження 122 вагітних жінок, зокрема 80 пацієнток, які страждали на туберкульоз легенів. Вивчені зміни у фетоплацнетарному колмплексі шляхом дослідження вмісту у сироватці крові плацентарного лактогену, прогестерону, естріолу, трофобластичного β1- глобуліна.