Кафедра акушерства та гінекології № 2

Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/136

Browse

Search Results

Now showing 1 - 4 of 4
  • Item
    Плацентарна дисфункція у вагітних із цукровим діабетом. Сучасні підходи до розродження
    (2020) Овчаренко, Ольга Борисівна; Тертишник, Денис Юрійович; Борзенко, Ірина Борисівна; Лазуренко, Вікторія Валентинівна; Лященко, Ольга Анатоліївна; Медвєдєва, М.О.
    Розглянуто вплив антипрогестерону на дозрівання шийки матки та оптимізацію розродження у вагітних із плацентарною дисфункцією, зумовленою цукровим діабетом. Визначено, що останній ускладнює перебіг вагітності плацентарною дисфункцією майже в кожної другої вагітної, що зумовлено ендотеліальними розладами. Підкреслено необхідність у достроковому розродженні таких вагітних через загрозу порушень стану матері та плода. Найбільш ефективний метод преіндукції вагітних із цукровим діабетом — патогенетичний спосіб інтрацервікального введення антипрогестерону, який негативно не впливає на організм матері та дитини.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості ендотеліальних факторів у вагітних з плацентарною дисфункцією, обумовленою цукровим діабетом
    (2020) Лазуренко, Вікторія Валентинівна; Тертишник, Денис Юрійович; Борзенко, Ірина Борисівна; Кондратова, Ірина Юріївна; Сафонов, Роман Анатолійович; Овчаренко, Ольга Борисівна; Пасієшвілі, Н.М.
    Мета — рання діагностика плацентарної дисфункції (ПД) у жінок з цукровим діабетом (ЦД) за даними ендотеліальних факторів для оптимізації розродження. Був проведений аналіз ведення вагітності та пологів у 94 вагітних у віці від 23 до 38 років. Вагітні були розподілені на наступні клінічні групи: 30 вагітних з ЦД (перша група), 34 — з цукровим діабетом та плацентарною дисфункцією (друга група) та 30 практично здорових вагітних (контрольна група). В терміні вагітності 36–38 тижнів відзначалось достовірне зниження (р < 0,05) сироваткових показників СЕФР у пацієнток із ПД, зумовленою ЦД (69,3 ± 2,9 пг/мл) не лише порівняно з показниками у жінок із фізіологічним перебігом вагітності (119,6 ± 5,2 пг/мл), але й у вагітних із ЦД без плацентарної дисфункції (87,4 ± 3,4 пг/мл) (р < 0,05). При дослідженні ЕТ-1 виявлене зниження показників у вагітних з ЦД та ПД майже втричі (0,97 ± 0,18 пг/мл) у порівнянні з жінками контрольної групи (3,12 ± 0,41 пг/мл) та вагітними з діабетом, але без ПД (1,54 ± 0,12 пг/мл), у яких рівень ЕТ-1 був знижений вдвічі в порівнянні з контрольними показниками (р < 0,05). Також спостерігалося зниження показника еNOS при ЦД (від 58 пг/мл у вагітних з ЦД та ПД до 68 пг/мл при ЦД, при нормі 79–82 пг/мл). У жінок з ЦД та ПД переважали індуковані пологи, майже половина з яких закінчилася кесаревим розтином. Серед перинатальних ускладнень зустрічалися дістоція плечиків, обумовлена макросомією (19 %), гіпоглікемія (15 %), жовтяниця (8 %), респіраторний дистрес синдром (5 %). Перинатальна смертність склала 9,4 %. Зміни ендотеліальних факторів в крові вагітних з цукровим діабетом (СЕФР, ЕТ-1, еNOS) можуть вказувати на розвиток плацентарної дисфункції, що потребує негайного обстеження плода та своєчасного розродження з використанням, при необхідності, індукції пологової діяльності для покращення материнських та перинатальних наслідків.
  • Item
    Сучасні підходи до розродження вагітних із цукровим діабетом та плацентарною дисфункцією
    (2020-02-27) Овчаренко, Ольга Борисівна; Лазуренко, Вікторія Валентинівна; Тертишник, Денис Юрійович
    Високий відсоток кесаревого розтину у вагітних із цукровим діабетом спонукає до пошуку ефективних методів індукції пологів в інтересах матері та плода, особливо при наявності плацентарної дисфункції.
  • Item
    Оптимізація рохродження вагітних з цукровим діабетом та плацентарною дисфункцією
    (2020-06-26) Тертишник, Денис Юрійович; Овчаренко, Ольга Борисівна; Лященко, Ольга Анатоліївна; Абдулаєва, Нубар Азадівна; Асланян, Мері
    Використання інтравагінального антипрогестерону сприяє підготовці шийки матки до індукції, не підвищує рівень глюкози в крові та небезпеку інфекції, низька доза окситоцину не викликає ускладнень з боку матері та плода, особливо на тлі епідуральної анестезії, яка забезпечує знеболювальний ефект та розкриття шийки матки, значно знижуючи частоту оперативного розродження та інтранатальних ускладнень для матері та плода.