Наукові праці. Кафедра онкології
Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/1546
Browse
21 results
Search Results
Item Інтегративна онкологія – перспективний вектор для лікування онкологічних хворих(2024) Котенко, Олександр Євстафійович; Гаврилов, Андрій Юрійович; Сенніков, Ігор Анатолійович; Ходак, Андрій СергійовичУ статті представлено аналіз можливостей ранньої діагностики, лікування і реабілітації онкологічних пацієнтів у контексті інтегрованої онкології. Вступ. Онкологічні захворювання зали-шаються однією з найгостріших медичних проблем сучасності. Це пов’язано з невпинним ростом захворюваності, пізньою діагностикою, та незадовільними результатами лікування онкологічних хворих. Фахівці ВООЗ прогнозують, що до 2050 року кількість нових випадків захворювань на рак, порівняно з даними 2022 року, збільшиться на 77%. Незважаючи на значний прогрес у питаннях діа-гностики, традиційних методах лікування, таких як хірургія, хіміотерапія та радіотерапія, існує потреба у більш комплексному підході, який забезпечував би не тільки боротьбу з пухлиною, але й загальне покращення якості життя пацієнтів.Обговорення. Своєчасна і точна діагностика є важ-ливий аспект боротьби з онкологічним захворюванням. Раннє виявлення раку може значно підви-щити шанси на успішне лікування та виживання пацієнта. Спеціальні методи лікування онкологіч-них хворих досить агресивні, часто супроводжуються ускладненнями, побічними ефектами, інвалі-дізацією пацієнтів. Поєднання традиційних методів лікування з додатковими терапевтичними під-ходами, спрямованих на підтримку загального здоров'я пацієнта, зниження побічних ефектів ліку-вання, реабілітація та покращення якості життя розкриває інтегрована онкологія. Комплексний інтегрований підхід розширює та покращує можливості спеціального лікування онкологічних хво-рих.Висновок. Інтегрована онкологія є перспективним вектором у лікуванні онкологічних захворю-вань, що дозволяє комплексно підходити до проблеми раку. Поєднання традиційних методів ліку-вання з додатковими терапіями не тільки підвищує ефективність лікування, але й значно покращує якість життя пацієнтів, що є важливим аспектом у боротьбі з онкологією.Item Огляд методів підтримки персоналізованих медичних даних(2024-11-01) Котенко, Олександр Євстафійович; Шафроненко, Аліна Юріївна; Сенніков, Ігор Анатолієвич; Гаврилов, Андрій ЮрійовичItem Можливості комбінованих та комплексних методів у програмі паліативного лікування раку підшлункової залози(2024) Гаврилов, Андрій Юрійович; Котенко, Олександр Євстафійович; Сенніков, Ігор АнатолійовичItem Предиктори розвитку колоректального раку, сучасний погляд на проблему(2024-03-28) Гаврилов, Андрій Юрійович; Путенков, Іван Олександрович; Тороповський, Сергій В’ячеславович; Тінчуріна, Сабіна РашидівнаItem Аналіз післяопераційних ускладнень при лікуванні хворих на рак легень(2022-10-26) Гаврилов, Андрій Юрійович; Трунов, Генадій Віталійович; Петриченко, Сергій РомановичМета дослідження. На підставі аналізу характеру та перебігу післяопераційних ускладнень при лікуванні хворих на рак легень поліпшити результати хірургічного лікування хворих даної категорії. Матеріали та методи. Наведено результати аналізу післяопераційних ускладнень 363 хворих на рак легень, які знаходились на лікуванні в онкохірургічному відділенні органів грудної порожнини клініки Комунального Некомерційного Підприємства «Обласний центр онкології» м. Харків за період з 2017 по 2021 рік Чоловіків було 234 (64,6 %), жінок — 128 (35,4 %), вік пацієнтів коливався в межах 43-84 років, середній вік складав (59,8±2 ,4 років). Всім хворим було виконано радикальні операції з приводу первинного раку легені. Найбільш часто виконувались лобектомії. В такому обсязі прооперовано 296 хворих, що склало 81,5 %. В обсязі пневмонектомії прооперовано 51 пацієнта, що склало 14,1 %. Анатомічну сегментектомію виконано у 16 хворих (4,4 %). Проаналізовано післяопераційні ускладнення та фактори, що їх спричиняли. Результати дослiдження та їх обговорення. Виділені основні ускладнення, характерні для післяопераційного періоду хворих на рак легень. Ускладнення в післяопераційному періоді зустрілись в 10,5 % хворих. Ускладнення, пов’язані з неспроможністю швів кукси бронху та анастомозів трахеобронхіального дерева зустрілись у 8 хворих (2,2 %). У двох хворих це призвело до розвитку емпієми плеври та смерті. У 4 хворих завдяки ранній діагностиці проведено реторакотомію, ушивання кукси бронху, ререзекцію або завершуючу пневмонектомію. Серцево-судинні ускладнення (гострий інфаркт міокарду, гостра серцево-судинна недостатність, інсульт, тромбоемболія легеневої артерії) виявлені у 5 пацієнтів (1,4 %). 3 пацієнта померли від інсульту, гострого інфаркту міокарду та гострої серцево-судинній недостатності. Два пацієнта вижили, причому в одного з них діагностовано ТЕЛА, COVID-19 та двобічну пневмонію. Післяопераційна летальність склала 2,5 % (померло 9 пацієнтів). 2 хворих (0,6 %) померли від неспроможності швів кукси бронха, що призвело до емпієми плеври. 2 хворих (0,6 %) померли від наслідків внутрішньо-плевральної кровотечі. Ще 2 (0,6 %) хворих померли від гострого інфаркту міокарду. По одному хворому (по 0,3 %) померло від інсульту, післяопераційної пневмонії та перикуксового абсцесу, який призвів до емпієми плеври. Висновки. Хірургічний метод лікування хворих на рак легень залишається основним, незважаючи на кількість післяопераційних ускладнень, переважне число яких є нехірургічними. Аналіз характеру та перебігу післяопераційних ускладнень при лікуванні хворих на рак легень та удосконалення методу визначення функціональної операбельності дозволили зменшити частоту ускладнень і сформувати концепцію щодо поліпшення результатів хірургічного лікування хворих даної категорії.Item Роль імуногенної клітинної смерті в віротерапії злоякісних новоутворень(2021-03-31) Гаврилов, Андрій Юрійович; Сенніков, Ігор Анатолійович; Котенко, Александр Євстафійович; Коваль, М.Ю.; Шарун, С.Н.В роботі розглянуто основні напрямки, результати експериментальних і клінічних досліджень ролі імуногенної клітинної смерті у віротерапії злоякісних новоутворень. Оцінена клітинну смерть під впливом онколітичних вірусів, яка відбувалася за сценарієм імуногенної клітинної смерті з виділенням небезпечно-асоційованих молекулярних патернів. Клінічні випадки були розділені залежно від способу активації ЕР стрес-агента, на дв типи. На наш погляд істотною позитивною відмінністю онколітичних вірусів від інших індукторів імуногенної клітинної смерті є те, що заражена онколітичними вірусами клітина виділяє патоген-асоційовані молекулярні патерни, які являють собою структурні молекули та продукти життєдіяльності. Таке додаткове стимулювання може посилювати активність імуноцитів й підвищувати ефективність антиген-презентації. Ми спостерігали, що клітини з низькоафінним Т-клітинним рецептором можуть вислизати від негативної селекції, проте їх активності зазвичай недостатньо для запуску повноцінної імунної відповіді через імуносупресивне мікрооточення в пухлині. Імуногенна клітинна смерть може пригнічувати цю імунносупресію й збільшувати активність низькоафінного клону Т-лімфоцитів на певний час, але після згасання імуногенної клітинної смерті цей пул досить швидко придушується механізмами периферичної толерогенності й імунологічна пам'ять майже не розвивається. На наш погляд це особливо актуально для хіміотерапевтичних режимів лікування, адже вони мають обмежену тривалість через розвиток побічних ефектів. Детальний аналіз результатів власних досліджень і літературних даних дав можливість стверджувати, що онколітичні віруси здаються ефективним рішенням як індуктор імуногенної клітинної смерті - вони розмножуються в пухлині та викликають імуногенну клітинну смерть тривалий час, поки здатні заражати інші пухлинні клітини, що в свою чергу дозволяє рекомендувати їх як етап комбінованого лікування пацієнтів з онкопатологією.Item Пристрій для профілактики інтраопераційного перелому ребер(Харківський національний медичний університет, 2021-09-29) Стариков, Володимир Іванович; Гаврилов, Андрій Юрійович; Сєнніков, Ігор Анатолійович; Котенко, Олександр Євстафійович; Деркач, Юлія ВолодимирівнаПристрій для профілактики інтраопераційного перелому ребер, який включає металеву конструкцію з пам'яттю форми та довжиною, відповідною дефекту міжреберних проміжків, причому пристрій являє собою біоінертну U-подібну зігнуту пласку гнучку пластину, покриту гнучким U-подібним зігнутим біоінертним гнучким корпусом; який вводять в рану в двох екземплярах пристрою; після завершення операції екземпляри пристрою витягують, рану пошарово ушивають.Item Визначення доцільності використання рідинної біопсії в клінічній практиці онколога(2021-10-26) Гаврилов, Андрій Юрійович; Гуменюк, Ірина Андріївна; Рудік, Анна Вікторівна; Сорока, Світлана ГригорівнаАналіз циркулюючої пухлинної ДНК (цпДНК) широко відомий як рідинна біопсія (РБ), можна використовувати для вирішення різних клінічних завдань. Він використовується для неінвазивного генотипування солідних ракових утворень, для відстеження динаміки розвитку пухлинного процесу та виявлення резистентності до препаратів терапії. Дослідження на основі цпДНК, на наш погляд, мають змогу усунути невизначеність і внести необхідні корективи в тактику лікування пацієнтів з онкопатологією. Дилема, з якою часто стикаються клінічні онкологи, - це визначення оптимальної тривалості ад'ювантної терапії, особливо при таргетній терапії або імунотерапії.Item Формування практичних навичок у бакалаврів при навчанні в дистанційному режимі на кафедрі онкології(2021-04-08) Старіков, Володимир Іванович; Гаврилов, Андрій Юрійович; Сенніков, Ігор АнатолійовичItem Інноваційні підходи у викладанні курсу онкології і паліативної медицини для бакалаврів(2021-04-08) Старіков, Володимир Іванович; Гаврилов, Андрій Юрійович; Сенніков, Ігор Анатолійович
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »