Наукові праці. Кафедра внутрішньої медицини № 1
Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/1251
Browse
6 results
Search Results
Item Оцінка ефективності схем тривалого комплексного лікування хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки у поєднанні з ренопаренхіматозною артеріальною гіпертензією(2023-04) Просоленко, Костянтин Олександрович; Панченко, Галина Юріївна; Візір, Марина ОлександрівнаМета — оцінити ефективність та безпечність застосування оригінальних схем комплексного лікування пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) та ренопаренхіматозною артеріаль- ною гіпертензією (РПАГ). Матеріали та методи. Обстежено 45 хворих на НАЖХП з РПАГ 2 ступеня. Для діагностики стану печінки використовували ультразвуковий метод дослідження. У всіх пацієнтів стеатоз, запалення та фіброз печінки вивчали за допомогою тесту «ФіброМакс» (Франція). Біохімічні показники крові визначали за стандартни- ми загальноприйнятими методиками, швидкість клубочкової фільтрації — за формулою CKD-EPI, рівень цитокератину-18, адипонектину, фетуїну А, фактора некрозу пухлини та інтерлейкіну-6 у крові — методом імуноферментного аналізу, вміст малонового діальдегіду, дієнових кон’югатів та супероксиддисмутази — при проведенні спектрофотометрії. Пацієнтів розділили на дві групи. Пацієнти групи А (n = 23) отримували лозартан у дозі 25—50 мг/добу, індапамід у дозі 1,5—2,5 мг і аторвастатин у дозі 10—20 мг/добу протягом 12 міс, пацієнти групи Б (n = 22) — розширене комплексне лікування (РКЛ): лозартан у дозі 25—50 мг/добу, індапамід у дозі 1,5—2,5 мг і аторвастатин у дозі 10—20 мг/добу, а також препарат 3-поліненасичених жир- них кислот у дозі 2 г/добу та урсодезоксихолевої кислоти у дозі 10 мг/кг маси тіла на добу протягом 12 міс. Результати. Обидві схеми 12-місячного комплексного лікування пацієнтів з НАЖХП та РПАГ ефектив- но впливали на показники артеріального тиску (АТ), вуглеводний і ліпідний обмін, ниркову функцію, показники запалення та оксидантного стресу. Статистично значущої різниці за впливом на антропо- метричні показники і систолічний АТ не виявлено, тоді як у групі Б зміна діастолічного АТ була ста- тистично значущо більшою на 2,213 мм рт. ст. (р < 0,01). Окрім аланінамінотрансферази, лабораторні показники стану печінки більшою мірою зменшувалися у пацієнтів, що отримували схему розширеного комплексного лікування (РКЛ). За рівнем -глутамілтранспептидази різниця зсувів становила 13,970 Од/л (р < 0,001), за вмістом цитокератину-18 — 58,126 Од/л (р < 0,001). Відзначено статистично значущо біль- ший вплив РКЛ на фіброз, стеатоз та запалення печінки за даними тесту «ФіброМакс», різниця зсувів між групами становила 0,08 (p < 0,01), 0,12 (p < 0,001) і 0,10 (p < 0,01) відповідно. Результати порівняльної оцінки показників ліпідного та вуглеводного обміну були неоднорідними. Так, зсув показника загаль- ного холестерину був статистично значущо більшим у групі РКЛ (0,621 ммоль/л, р < 0,01), хоча зміна показника тригліцеридів була більшою ((–0,94±0,92) ммоль/л) у цій групі, але статистично значущо не відрізнялася від зміни показника у групі А ((–0,63±0,42) ммоль/л, р>0,05). Виявлено статистично значущу різницю зсувів рівня глікозильованого гемоглобіну на користь схеми РКЛ (0,197%, р<0,05). За іншими показниками ліпідного та вуглеводного обміну зафіксували тенденцію до поліпшення цих показників при використанні РКЛ, але статистично значущої різниці зсувів не виявлено (р>0,05). Різниця зсувів вмісту креатиніну в крові та швидкості клубочкової фільтрації була статистично значу- щою і становила 6,806 мкмоль/л та 6,156 мл/(хв · 1,73 м2) відповідно (р < 0,001). Динаміка за показником мікроальбумінурії у двох групах була аналогічною (р > 0,05). Висновки. Схема 12-місячного комплексного лікування з додаванням 3-поліненасичених жирних кислот у дозі 2 г/добу та урсодезоксихолевої кислоти у дозі 10 мг/кг маси тіла на добу є ефективнішою щодо впливу на клініко-лабораторні показники.Item Cпосіб лікування пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки в поєднанні з гіпертонічною хворобою І-ІI стадії(2021) Бабак, Олег Якович; Железнякова, Наталя Мерабівна; Шалімова, Анна Сергіївна; Зайченко, Ольга Євгенівна; Карпенко, Ірина Іванівна; Просоленко, Костянтин Олександрович; Александрова, Тетяна МиколаївнаВпровадження "Ефективний спосіб лікування пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки в поєднанні з гіпертонічною хворобою І-ІI стадії" пропонується для впровадження в лікувально-профілактичних установах практичної охорони здоров’я (обласних, міських, районних) терапевтичного профілю спосіб лікування пацієнтів з неалкогольиою жировою хворобою печінки в поєднанні з гіпертонічною хворобою І-ІI стадії.Item Спосіб лікування хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки у поєднанні з гіпертонічною хворобою(2017) Бабак, Олег Якович; Просоленко, Костянтин Олександрович; Железнякова, Наталя Мерабівна; Молодан, Володимир Ілліч; Лапшина, Катерина Аркадіївна; Гопцій, Олена Вікторівна; Ситник, Ксенія Олександрівна; Грозна, Л.М.Описаний ефективний спосіб лікування хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки у поєднанні з гіпертонічною хворобою шляхом призначення комплексу лікарських засобів, який включає аторвастатин, лізіноприл, препарати групи омега-3 полиненасичених жирних кислот та урсодезоксіхолієвої кислоти.Item Вплив неалкогольної жирової хвороби печінки на стан ниркової функції у пацієнтів з гіпертонічною хворобою(2017) Просоленко, Костянтин Олександрович; Молодан, Володимир Ілліч; Ситник, Ксенія ОлександрівнаМетою дослідження була оцінка механізмів впливу неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) на стан ниркової функції у пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ). Матеріали та методи дослідження. Об’єктом дослідження були група хворих на НАЖХП з ГХ ІІ стадії, 2 ступеню (88 пацієнтів). Досліджувалися антропометрічні параметри, офісний артеріальний тиск (АТ), показники вуглеводного, ліпідного обміну, запальної активності, адіпонектин, інсулінорезистентність (ІР), печінкові біохімічні тести, швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ), мікроальбумінурія (МАУ), ультразвукове дослідження печінки. Результати. Хронічна хвороба нирок (ХХН) достовірно частіше зустрічається у пацієнтів зі стеатозом ІІІ ступеню. Ступінь стеатозу печінки асоціюється з порушенням функції нирок. Стан ліпідного обміну, рівень запалення, ступінь ІР та артеріальної гіпертензії (АГ) залежить від стану ниркової функції. Найвагомішими факторами, які впливають на стан ниркової функції у пацієнтів з НАЖХП та ГХ є систолічний АТ, гіпертригліцеридемія, ІР, прозапальний статус, підвищення гама-глутамілтранспептидази. Висновки: Коморбідність НАЖХП та ГХ асоціюється з ризиком виникнення ХХН.Item Динаміка адипонектину, прозапальних цитокінів та деяких метаболічних показників у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки та гіпертонічною хворобою при використанні комбінованої терапії(2016) Просоленко, Костянтин ОлександровичМета - дослідити базовий рівень та динаміку показників ліпідного, вуглеводного обміну, адипонектину та прозапальних цитокінів (ФНП-α та ІЛ-6) у пацієнтів з НАЖХП та ГХ при використанні комбінованої терапії. Матеріали та методи. Обстежено 88 пацієнтів з НАЖХП з ГХ ІІ стадії, 2 ступеню, що знаходились на лікуванні у ДУ „Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України. Серед обстежених було 49 чоловіків (55,68%) та 39 жінок (44,32%). Середній вік складав (51,3±6,2) років. Контрольну групи склали 30 здорових донорів аналогічної вікової категорії чоловічої та жіночої статі. Вивчали показники ліпідного, вуглеводного обмінів, АТ, УЗД печінки та інших органів ШКТ, визначення адипонектину та прозапальних цитокінів (ФНП-α та ІЛ-6) загальноприйнятими методами. Пацієнти з НАЖХП та ГХ (n = 88) були розділені на дві групи. Пацієнти групи І (n = 44) отримували лізіноприл 10 мг/д та аторвастатин 10-20 мг/добу. Пацієнти групи ІІ (n = 44) отримували лізіноприл 10 мг/д та аторвастатин 10-20 мг/добу у поєднанні з О-3ПНЖК 2 г/д та УДХК 10 мг/кг/д. Тривалість лікування складала 12 місяців. Всім давалися рекомендації по раціональному харчуванню, окрім того рекомендувалося розширення аеробних фізичних навантажень. Результати. У пацієнтів з НАЖХП та ГХ виявлено порушення показників ліпідного та вуглеводного обмінів, підвищення прозапальних цитокінів (ФНП-α та ІЛ-6) та зниження адипонектину. Метаболічний профіль є гіршим у пацієнтів з НАЖХП та ГХ у поєднанні з ожирінням. У нашому дослідженні значно кращого результату було досягнуто при призначенні комплексної терапії з використанням УХДК та О3-ПНЖК – група 2. Значно кращі результати ніж у групі 1 були отримані стосовно триглицеридів, ФНП-α та ІЛ-6. Вдалося підвищити рівень адипонектину на 47,57% порівняно з 20,67% у першій групі (р<0,001). Висновки. Комбінована терапія, що включає прийом аторвастатину, лізиноприлу, УДХК і О3-ПНЖК в поєднанні з немедикаментозною терапією у пацієнтів з НАЖБП і ГХ у порівнянні з прийомом лізиноприлу і аторвастатину з поєднанні з немедикаментозною терапією, є більш ефективною для лікування і корекції асоційованих з НАЖХП метаболічних порушень, що може сприяти зниженню загального кардіометаболічного ризику і поліпшення прогнозу життя у пацієнтів з НАЖХП і ГХ.Item Гепато- та нефропротекторні аспекти використання омега-3-поліненасичених жирних кислот у пацієнтів з метаболічним синдромом(2013) Просоленко, Костянтин ОлександровичПроведений аналіз сучасних тенденції щодо тактики лікування пацієнтів з МС показує, що препарати О-3 ПНЖК можуть бути перспективними ліками у цієї категорії хворих. На сьогоднішній день більшість проведених досліджень цих ліків у пацієнтів з НАЖХП, ХХН при МС свідчать про наявність у них гепато- та нефропротекторних властивостей. Призначення О-3 ПНЖК дає можливості лікарю впливати на важливі механізми патогенезу як НАЖХП, так і ХХН. Часте поєднання цих станів в рамках МС та той негативний вплив на серцево-судинний ризик, прогноз захворювання та життя, потребує подальшого дослідження терапевтичних стратегій у цієї категорії хворих.