Наукові праці. Кафедра психіатрії, наркології, медичної психології та соціальної роботи
Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/505
Browse
14 results
Search Results
Item Психоосвіта у комплексній реабілітації хворих на деменцію за участю членів їх родин(2023) Бондар, Ольга МиколаївнаItem Когнітивні та емоційні порушення у хворих на цукровий діабет ІІ типу: чинники ризику, клінічні прояви, методи корекції.(2023) Кондратенко, Анастасія ПавлівнаItem Психоосвітні програми для родичів хворих на деменцію(2022) Каплоух, О.М.Останнім десятиліттям деменцію визнали однією з чотирьох головних медико-соціальних проблем сучасного людства. Цей факт пояснюється тим, що щороку неухильно збільшується чисельність старих та літніх осіб. Це населення схильне як до розвитку самого захворювання, так і до тривалого перебігу захворювання. Також серед цього контингенту є велика кількість осіб з інвалідністю. Проведено комплексне клініко-психопатологічне та психодіагностичне обстеження 97 родичів хворих на деменцію (56 жінок та 41 чоловік). На тлі проведення психоосвітньої програми в сім'ях пацієнтів спостерігалася позитивна динаміка сімейного функціонування — переважання адекватного ставлення родичів до хвороби. Відзначалося переважання високого рівня показників за шкалою сімейної підтримки, який характеризувався позитивним ставленням членів сім'ї до необхідності і можливості емоційної і соціальної підтримки пацієнта, готовність до співпраці і конструктивного вирішення нових завдань у повсякденному житті, визнання меж своїх можливостей без ілюзій і невиправданих очікуваньItem Гендерно орієнтована психотерапія у комплексному лікуванні депресивних розладів різного генезу(2021) Кольцова, Г.Г.В ході роботи з метою розробки персоніфікованої системи комплексної терапії та профілактики суїцидальної поведінки і оцінки її ефективності на основі вивчення клініко-психопатологічних і патопсихологічних особливостей депресивних розладів, асоційованих з суїцидальною поведінкою проведено комплексне обстеження 147 хворих депресивні розлади (76 жінок і 71 чоловік), що асоційовані з суїцидальних поведінкою. Відповідно до встановленого діагнозу хворі були розподілені на 3 клінічні групи: І – пацієнти з встановленим діагнозом депресивний епізод помірний або важкий без психотичних симптомів (F32.1, F32.2) ІІ – рекурентний депресивний розлад триваючий епізод помірної ваги або важкий без психотичних симптомів (F33.1, F33.2), ІІІ – біполярний афективний розлад триваючий епізод помірної або важкої депресії без психотичних симптомів (F31.3, F31.34). Основну групи (ОГ) склали 105 хворих (55 жінок та 50 чоловіків), які взяли участь в розробленій нами програмі превенції суїцидальної поведінки; контрольну (КГ) – 42 хворих (21 жінка та 21 чоловік), які отримували стандартну регламентовану терапію у лікарні. Встановлено, що в клініко-психопатологічній структурі депресивних розладів у чоловіків переважали тужливий (при рекурентному депресивному розладі), тривожний (при депресивному епізоді БАР), апато-адинамічний (при депресивному епізоді) варіанти; у жінок домінували тужливий варіант (при депресивному епізоді), тривожний (при депресивному епізоді БАР) та сенесто-іпоходрічний (при рекурентному депресивному розладі). Встановлено, що суїцидальні спроби частіше здійснюють чоловіки хворі на рекурентний депресивний розлад та жінки хворі на депресивний епізод БАР, суїцидальні рішення і наміри частіше виникають у чоловіків хворих на депресивний епізод БАР та у жінок з рекурентним депресивним розладом, пасивні та активні суїцидальні думки стабільно виникають у всіх хворих незалежно від генезу депресивного розладу. Розроблена і апробована гендерно персоніфікована система терапії депресивних розладів та превенції суїцидальної поведінки з диференційованим використанням методів психофармакотерапії, індівідуальної і групової психотерапії та психоосвіти. Встановлена висока ефективність запропонованої терапевтичної програми – у хворих основної групи було досягнуто стійкого терапевтичного ефекту, який зберігався протягом 2 років.Item Психоосвіта у системі психосоціальної реабілітації чоловіків, хворих на алкогольну залежність(2020) Литвиненко, Василь ВасильовичЗ метою оцінки ефективності психоосвітніх програм у комплексній психосоціальній реабілітації хворих з алкогольною залежністю і розробки оптимальних методів її застосування обстежено 150 чоловіків, в яких згідно діагностичних критеріїв МКХ-10 встановлено синдром залежності від алкоголю. 94 хворих знаходились на лікуванні у КЗОЗ Харківської обласної клінічної наркологічної лікарні № 9, 56 хворих – у клініці психіатрії та наркології Військово-медичного клінічного центру Північного регіону. Основну групу, пацієнти якої приймали участь у психоосвітній програмі, розробленої за результатами власних досліджень склали 105 осіб, контрольну групу 45 осіб, які отримували стандартну регламентовану терапію в лікарні. Розроблена та апробована психоосвітня програма для хворих з алкогольною залежністю, основною стратегією якої є комплексний вплив на когнітивний, емоційний, психофізіологічний, поведінковий та соціальний аспекти алкогольної залежності. Засадами психоосвіти є усвідомлення пацієнтом хворобливого стану, аналіз власних особистісних характеристик та особливостей сприйняття себе у соціумі; формування у хворого мотивації на лікування; напрацювання навичок адекватної поведінки у психотравмуючій ситуації; корекція «алкогольних» паттернів поведінки. При цьому психоосвітня програма для військовослужбовців має додаткове включенням тренінгу соціальних навичок, стресостійкості, навчання навичкам подолання гострого стресу. Встановлена висока результативність психоосвіти в порівнянні з традиційною системою реабілітації хворих з алкогольною залежністю щодо редукції психопатологічної симптоматики, подолання залежної поведінки, підвищення тривалості та якості ремісії. Доведено достовірне зниження рівня соціальної фрустрованості та позитивну динаміку стресодолаючої поведінки, перехід некоструктивних копінг-стратегій у конструктивні. Вперше розроблена система диференційованих психоосвітніх програм в комплексному лікуванні та реабілітації цивільних та військових хворих на алкогольну залежність. Відмічена позитивна динаміка стресдолаючої поведінки, перехід неадаптивних копінг-стратегій у конструктивні спрямовані на вирішення завдань (45,1 % обстежених основної та 32,6 % контрольної груп).Item Сучасна модель психоосвіти хворих з алкогольную залежністю(2019) Литвиненко, В.В.