Наукові праці. Кафедра психіатрії, наркології, медичної психології та соціальної роботи
Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/505
Browse
9 results
Search Results
Item Персоніфікована терапія депресивних розладів у жінок в період менопаузи(2023) Кожина, Ганна МихайлівнаМета: оцінка ефективності системи комплексної терапії депресивних розладів у жінок в період менопаузи. Об’єкт дослідження: депресивні розлади, асоційовані з менопаузою. Методи дослідження: клініко-психопатологічне та психодіагностичне обстеження з використанням шкали депресії Бека, шкали тривоги та депресії Гамільтона, Госпітальної шкали тривоги та депресії, шкали Simptom Check List-90-Revised. Результати. Згідно з результатами психодіагностичного дослідження, після проведеного лікування відзначено чітку позитивну динаміку емоційного стану за психодіагностичними шкалами: достовірне зниження показників депресії за шкалою депресії Бека й показників тривоги та депресії за шкалою Гамільтона й Госпітальною шкалою тривоги та депресії. За шкалою Simptom Check List-90-Revised відмічали зниження рівня соматизації, депресії, тривоги та міжособистісної сенситивності. Виявлено хорошу переносимість венлафаксину пролонгованої дії, невисоку вираженість та частоту побічних ефектів, особливо щодо вищих психічних функцій. Побічні дії препарату відзначені у 5,7% хворих, виникали у перші 2 тиж прийому препарату та були представлені зниженням апетиту, незвичними сновидіннями, зниженням лібідо, головним болем, нудотою. У жодному випадку цей факт не спричинив відміни застосування препарату. Висновок. Отримані в ході дослідження дані свідчать про ефективність застосування венлафаксину пролонгованої дії у терапії депресивних розладів, асоційованих з менопаузою.Item Гендерні особливості афективних розладів у вимушених переселенців(2020) Зеленська, К.О.; Красковська, Т.Ю.; Зеленська, Г.М.Item Особливості психосоціального стресу й тривожно-депресивного реагування у представників командного і робітничого складу морського торговельного і пасажирського флотів(2020) Косенко, К.А.; Маркова, М.В.Обстежено 300 моряків далекого плавання, серед яких було 200 представників морського торговельного флоту (110 членів командного складу та 90 матросів) та 100 працівників морського пасажирського флоту України (70 осіб командного складу та 30 — рядового) з використанням клініко-психопатологічного і психодіагностичного методів. Встановлено, що 63,0 % моряків далекого плавання (69,1 % представників командного складу й 58,9 % робітничого персоналу торговельного флоту та 57,1 % командирів й 66,7 % робітників — пасажирського флоту), мають ознаки психічної дезадаптації, які здебільшого не досягають клінічно окресленої вираженості. У міжрейсовий період у 18 % обстежених моряків далекого плавання, середяких є представники усіх обстежених груп, діаг ностовано клінічно окреслені адаптаційні розлади, а саме, змішану тривожно-депресивну реакцію, пролонговану депресивну реакцію, розлад з переважанням порушення інших емоцій, а також зі змішаним порушенням емоцій і поведінки. Розподіл стресового навантаження й патологічного тривожно-депресивного реагування у командного і робітничого складу екіпажів далекого плавання є неодно рідним та асоційованим зі специфікою професійної діяльності. Синхронність динаміки зростання показників рівня стресового навантаження та погіршання стану психічного здоров’я обстежених аж до клінічно окреслених адаптаційних розладів дають змогу дійти висновку про велику роль психосоціального і психологічного стресу у формуванні порушень психічного здоров’я у моряків далекого плавання, що треба брати до уваги під час розроблення специфічних заходів психотерапії і психопрофілактики для цього контингенту.Item Особливості структури та розповсюдженості астенії в структурі цукрового діабету 2-го типу серед хворих різних соціальних груп(2020) Чугунов, В.В.; Маркова, М.В.; Кожина, Г.М.; Ткаченко, О.В.; Данілевська, Н.В.; Гапонов, К.Д.; Кожина, А.М.; Засєда, Ю.І.; Загуровський, В.М.; Гончаров, В.Є.; Яворська, Т.П.; Криворотько, Я.В.; Казаков, В.Є.Проведене дослідження розкриває залежність астенічної симптоматики в структурі цукрового діабету 2-го типу від соціального стану хворих — соціального статусу, особливостей службових обов’язків та структури психоемоційного навантаження. В дослідженні прийняли участь 15 цивільних осіб, робочі за соціальним статусом, хворих на цукрового діабету 2-го типу легкого ступеню тяжкості, та 12 військовослужбовців України, учасників бойових дій, хворих на цукровий діабет 2-го типу легкого ступеню тяжкості. Відмінність військовослужбовців від цивільних обочих полягала у зазнавані більш виразного фізичного та психоемоційного перевантаження під час виконання службових обов’язків при ідентичному соматичному статусі — цукровому діабеті 2-го типу легкого ступеню тяжкості. В результаті дослідження виявлені достовірні відмінності — у бік більшої частоти розповсюдженості та більшої виразності астенічної симптоматики у військовослужбовців в порівнянні з цивільними робочими, хворими на цукровий діабет 2-го типу легкого ступеню тяжкості. Надано пояснення відмінностей астенічної симптоматики, асоційованої із цукровим діабетом 2-го типу у хворих із різним соціальним статусом при рівних соматичних умовах.Item Використання психодіагностичних методик для скринінгу депресивних і тривожних розладів у пацієнтів із онкологічною патологією(2020) Литвиненко, В.В.; Пруденко, М.Ю.Мета — вивчити поширеність афективних розладів серед пацієнтів онкологічного стаціонару і хоспісу. Об’єкт і методи дослідження. Клінічними базами дослідження були Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласний центр паліативної медицини «Хоспіс», будинок для людей похилого віку «Затишок» та Харківський обласний клінічний онкологічний центр. Обстежено 35 пацієнтів (усі жінки) віком 53–92 роки з онкологічною патологією. Пацієнткам проведено анкетування за допомогою психодіагностичних опитувальників HADS, FAS, PSQI та TAS-26. Результати. Досліджуваних розподілено на три групи: пацієнтки 1-ї групи перебували у стаціонарі протягом 8–14 днів, 2-ї — 2–6 міс, 3-ї — 1–3 років. Аналізуючи дані за допомогою психодіагностичних опитувальників, визначено, що в усіх групах майже всі показники перевищували норму. Найвищі бали переважали у 3-й, середні визначали у 2-й, найнижчі — у 1-й групі. Висновки. Встановлено, що пацієнтки, які перебували тривалий період у лікарняних умовах, потребують консультації психіатра з можливим застосуванням медикаментозної корекції поточного психічного стану.Item Вплив перенесеної стресової події на вираженість тривожної та депресивної симптоматики у вимушених переселенців(2020) Зеленська, К.О.; Красковська, Т.Ю.; Зеленська, Г.М.Item Item Механізм формування і клінічні особливості розладів адаптації у жінок, що народили недоношену дитину(2014) Завгородня, Наталя Ігорівна