Дисертації. Акушерство та гінекологія
Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/9578
Browse
2 results
Search Results
Item Оптимізація підготовки до пологів та розродження вагітних з плацентарною дисфункцією, зумовленою цукровим діабетом(ХНМУ, 2022) Тертишник, Денис ЮрійовичДисертацію присвячено вирішенню актуального питання акушерства та гінекології - зниженню кількості оперативних пологів та перинатальної захворюваності у вагітних з цукровим діабетом на підставі уточнення клініко-патогенетичних аспектів розвитку плацентарної дисфункції в залежності від типу цукрового діабету (ЦД), оптимізації підготовки до пологів та ефективного розродження. Для досягнення мети та вирішення встановлених завдань були проведені ретроспективний аналіз пологів у вагітних з цукровим діабетом та проспективне комплексне клініко-інструментальне обстеження 137 жінок, у яких пологи відбулися в Харківському регіональному перинатальному центрі КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня». До основної групи належали 77 (56,2%) вагітних з плацентарною дисфункцією (ПД), обумовленою різними формами цукрового діабету (ЦД), з яких у 45 жінок під час спостереження за вагітністю був встановлений діагноз - гестаційний діабет (ГД), 32 вагітні мали передгестаційний діабет (ПГД) - цукровий діабет 1-го типу. 30 (21,9%) вагітних з цукровим діабетом без ознак плацентарної дисфункції склали групу порівняння. 30 (21,9%) вагітних з фізіологічним перебігом вагітності та пологів без ознак акушерської та екстрагенітальної патології були виокремлені в контрольну групу. У роботі використовували наступні методи дослідження: клінічні, біохімічні, імуноферментні, ультразвукові, допплерометричні, кардіотокографічні, цитометричні, морфологічні та статистичні. Доповнено наукові дані про клініко-патогенетичні особливості розвитку ПД у вагітних з ЦД, отримані відомості про стан плода та новонародженого залежно від особливостей матково-плодового кровотоку, гормональних та ендотеліальних показників, наявності ериптозу у вагітних з цукровим діабетом. Вдалося визначити вплив різних типів цукрового діабету на розвиток плацентарної дисфункції і перебіг пологів залежно від способу преіндукції. Проведено комплексне оцінювання та визначено особливості ПД та виходу пологів у вагітних з цукровим діабетом за даними вмісту гормонів та біологічно активних речовин. Визначено роль ендотеліального статусу в розвитку плацентарної дисфункції у вагітних з різними типами цукрового діабету на підставі комплексного вивчення основних маркерів ендотеліальної дисфункції (СЕФР, ЕТ-1, еNOS). Уперше визначено роль ериптозу та фосфоліпідів у розвитку плацентарної дисфункції при різних типах ЦД. Проаналізовано перебіг та вихід пологів за даними типу ЦД, результатів інтранатального УЗД, цервікометрії, еластографії шийки матки наявності інфекційних чинників, діабетичної фетопатії. Запропоновано комплексний метод підготовки до пологів, розродження та алгоритм ведення вагітних з ПД, обумовленим різними типами ЦД. Визначені особливості морфологічної структури плаценти залежно від форми ЦД, наявності ПД та методу преіндукції. Отримані дані дозволили розширити знання про патогенез плацентарної дисфункції у вагітних з різними типами цукрового діабету і обґрунтувати доцільність удосконалення методів підготовки до пологів та способів розродження. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на підставі проведених досліджень вдосконалено критерії діагностики плацентарної дисфункції у вагітних з цукровим діабетом із урахуванням ендотеліального статусу та факторів ериптозу, запропоновані об'єктивна оцінка готовності шийки матки в пологах з використанням еластографії, інтранатального ультразвукового контролю. Вибраний оптимальний патогенетично обґрунтований метод підготовки шийки матки та розродження, що сприятиме зниженню можливих ускладнень вагітності та частоти оперативного пологорозродження. Удосконалення алгоритму діагностичних і терапевтичних заходів з преіндукції пологів спрямовані на усунення перинатальних ускладнень шляхом своєчасного визначення порушень матково-плодового кровотоку, ендотеліальної дисфункції, процесів ериптозу та своєчасного розродження, що сприятиме зниженню акушерської та перинатальної захворюваності.Item Діагностика та патогенетичне обґрунтування корекції дискоординованої пологової діяльності(2021) Звягіна, Наталія ЮріївнаДисертаційна робота присвячена актуальному питанню сучасного акушерства, а саме покращенню перебігу пологів, стану матері, плода та новонародженого шляхом удосконалення діагностики та патогенетичного обґрунтування корекції дискоординації пологової діяльності. Для досягнення мети було виконано наступні етапи роботи: ретроспективний аналіз частоти ДПД, перебіг та вихід пологів у 200 жінок, які народжували у Харківському Регіональному перинатальному центрі. Ретроспективний аналіз порушень скорочувальної діяльності матки в пологах показав високу частоту ДПД у первісток (81%), які мали обтяжливий соматичний діагноз (65%), порушення менструального циклу (44%), що могло порушити їх адаптаційні та ендокринні можливості. Наявна акушерська патологія (прееклампсія, переношування, несвоєчасне вилиття вод) також сприяли розвитку ДПД, що призвело до високої частоти дистресу плода (20,5%) оперативного розродження (32%), пологового травматизму (21,5%), незадовільного стану плода (54,5%) материнської (4%) та перинатальної захворюваності (24,5%). У проспективній частині дослідження було обстежено 120 роділь - 30 жінок з нормальним перебігом пологів (І контрольна група) та 90 роділь з дискоординацією пологової діяльності (основна група), з яких у ІІ групу (n=30) увійшли роділлі, яким корекція ДПД проводилась за допоіогою токолітичних засобів (гексопреналін); до ІІІ групи (n=30) були залучені роділлі, яким для корекції пологової діяльності проведена реґіонарна (епідуральна) анестезія з введенням анестетику в субарахноідальний простір; у IV групі (n=30) роділлям проводилась комплексна медикаментозна корекція ДПД лікарським засобом, діючою речовиною якого є фосфатидилхолін. При обстеженні жінок використовували загальноприйняті методи: збір анамнезу, скарг, огляд, клініко-лабораторні дослідження, ультразвукове і допплерометричне дослідження фетоплацентарної гемодинаміки. У пологах використовували інструментальний метод - кардіотокографію (непрямий метод) і вели партограму. Клініко-гістерографічне дослідження проведено у роділь всіх клінічних груп неодноразово (до початку лікування ДПД та після) з метою визначення ефективності терапії. Аналіз гістерограм виявив наступну патологію: у 37 роділь (41,1%) виявлено порушення координації між правою та лівою половинами матки, при цьому особистий ритм скорочень мав як правий так і лівий маточний кут, а домінанта скорочень по амплітуді та тривалість зміщались в тіло матки (горизонтальна форма ДПД). У решти жінок була виражена домінанта нижніх відділів (тіла та нижнього сегменту) матки за інтенсивністю, тривалістю та частотою скорочень (вертикальна форма ДПД). Поєднання кількох видів дискоординованих маточних скорочень діагностовано у 7 (7,7%) роділь. Результати дослідження показали, що у ІІ групі, де корекція пологової діяльності проводилась згідно з клінічним протоколом токолітиками, скорочувальна діяльність матки нормалізувалась лише у 33,3%. У ІІІ групі, де корекція ДПД проводилась за допомогою реґіонарної анестезії, кількість жінок, в яких нормалізувалась СДМ досягла 54,5% роділь. У IV групі, де корекцію дискоординації пологової діяльності проводили комплексно за допомогою препарату, діючою речовиною якого є фосфатидилхолін, кількість роділь, у яких нормалізувалась скорочувальна діяльність матки та пологи закінчились самостійно, сягнула 66,7%. Також необхідно відзначити, що в цій групі маткова активність, тривалість, амплітуда і частота переймів наближалася до показників фізіологічних пологів.