Дисертації. Акушерство та гінекологія
Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/9578
Browse
3 results
Search Results
Item Оптимізація підготовки до пологів та розродження вагітних з плацентарною дисфункцією, зумовленою цукровим діабетом(ХНМУ, 2022) Тертишник, Денис ЮрійовичДисертацію присвячено вирішенню актуального питання акушерства та гінекології - зниженню кількості оперативних пологів та перинатальної захворюваності у вагітних з цукровим діабетом на підставі уточнення клініко-патогенетичних аспектів розвитку плацентарної дисфункції в залежності від типу цукрового діабету (ЦД), оптимізації підготовки до пологів та ефективного розродження. Для досягнення мети та вирішення встановлених завдань були проведені ретроспективний аналіз пологів у вагітних з цукровим діабетом та проспективне комплексне клініко-інструментальне обстеження 137 жінок, у яких пологи відбулися в Харківському регіональному перинатальному центрі КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня». До основної групи належали 77 (56,2%) вагітних з плацентарною дисфункцією (ПД), обумовленою різними формами цукрового діабету (ЦД), з яких у 45 жінок під час спостереження за вагітністю був встановлений діагноз - гестаційний діабет (ГД), 32 вагітні мали передгестаційний діабет (ПГД) - цукровий діабет 1-го типу. 30 (21,9%) вагітних з цукровим діабетом без ознак плацентарної дисфункції склали групу порівняння. 30 (21,9%) вагітних з фізіологічним перебігом вагітності та пологів без ознак акушерської та екстрагенітальної патології були виокремлені в контрольну групу. У роботі використовували наступні методи дослідження: клінічні, біохімічні, імуноферментні, ультразвукові, допплерометричні, кардіотокографічні, цитометричні, морфологічні та статистичні. Доповнено наукові дані про клініко-патогенетичні особливості розвитку ПД у вагітних з ЦД, отримані відомості про стан плода та новонародженого залежно від особливостей матково-плодового кровотоку, гормональних та ендотеліальних показників, наявності ериптозу у вагітних з цукровим діабетом. Вдалося визначити вплив різних типів цукрового діабету на розвиток плацентарної дисфункції і перебіг пологів залежно від способу преіндукції. Проведено комплексне оцінювання та визначено особливості ПД та виходу пологів у вагітних з цукровим діабетом за даними вмісту гормонів та біологічно активних речовин. Визначено роль ендотеліального статусу в розвитку плацентарної дисфункції у вагітних з різними типами цукрового діабету на підставі комплексного вивчення основних маркерів ендотеліальної дисфункції (СЕФР, ЕТ-1, еNOS). Уперше визначено роль ериптозу та фосфоліпідів у розвитку плацентарної дисфункції при різних типах ЦД. Проаналізовано перебіг та вихід пологів за даними типу ЦД, результатів інтранатального УЗД, цервікометрії, еластографії шийки матки наявності інфекційних чинників, діабетичної фетопатії. Запропоновано комплексний метод підготовки до пологів, розродження та алгоритм ведення вагітних з ПД, обумовленим різними типами ЦД. Визначені особливості морфологічної структури плаценти залежно від форми ЦД, наявності ПД та методу преіндукції. Отримані дані дозволили розширити знання про патогенез плацентарної дисфункції у вагітних з різними типами цукрового діабету і обґрунтувати доцільність удосконалення методів підготовки до пологів та способів розродження. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на підставі проведених досліджень вдосконалено критерії діагностики плацентарної дисфункції у вагітних з цукровим діабетом із урахуванням ендотеліального статусу та факторів ериптозу, запропоновані об'єктивна оцінка готовності шийки матки в пологах з використанням еластографії, інтранатального ультразвукового контролю. Вибраний оптимальний патогенетично обґрунтований метод підготовки шийки матки та розродження, що сприятиме зниженню можливих ускладнень вагітності та частоти оперативного пологорозродження. Удосконалення алгоритму діагностичних і терапевтичних заходів з преіндукції пологів спрямовані на усунення перинатальних ускладнень шляхом своєчасного визначення порушень матково-плодового кровотоку, ендотеліальної дисфункції, процесів ериптозу та своєчасного розродження, що сприятиме зниженню акушерської та перинатальної захворюваності.Item Прогнозування плацентарної дисфункції у жінок з хронічною респіраторною патологією(2021) Білий, Євген Євгенович; Bilyi, EvgenyПорушення у фетоплацентарному комплексі вагітних із хронічними респіраторними захворюваннями (ХРП) - одна з найактуальніших проблем сучасного акушерства у медичному, економічному та соціальному аспектах. Респіраторні хвороби в контексті порушень у фетоплацентарному комплексі (ФПК) можуть бути коморбідним процесом, фоновим щодо патології вагітності, або преморбідним станом, який сприяє розвитку плацентарної дисфункції (ПД) або навіть ініціює її; морфофізіологічні зміни, характерні для вагітності, також впливають на стан респіраторної системи, модеруючи перебіг бронхообструктивної патології. Наявність у жінки захворювань дихальної системи, вплив засобів її лікування та особливості перебігу і медичного супроводу вагітності в цих умовах відбиваються на стані як самої жінки, так і плода, та надалі - на фізичному й нервово-психічному розвитку дитини. Дисертаційне дослідження присвячено оптимізації прогнозування плацентарної дисфункції у вагітних із хронічною респіраторною патологією для попередження розвитку перинатальних ускладнень.Item Прогнозування та рання діагностика затримки росту плода у вагітних з плацентарною дисфункцією(2020) Борзенко, Ірина БорисівнаНезважаючи на впровадження в акушерську практику нових методів діагностики та профілактики ПД, виразної тенденції до зниження її частоти не спостерігається. Тому є вкрай важливим використання новітніх методів досліджень як прогностичних критеріїв ПД та її маніфестної форми – затримки росту плода (ЗРП), які дозволять поліпшити прогноз перебігу ґестації, розробити оптимальну стратегію терміну та способу розродження і, як наслідок, попередити розвиток акушерської та перинатальної патології. Мета дослідження – оптимізація прогнозування та ранньої діагностики затримки росту плода в жінок із плацентарною дисфункцією шляхом обґрунтування та розроблення персоніфікованого діагностичного алгоритму. На підставі отриманих клініко-морфологічних та ендотеліотропних критеріїв розроблено та впроваджено персоніфікований клінічний алгоритм ведення вагітних із плацентарною дисфункцією. Під час аналізу результатів вагітності в проведеному проспективному клінічному дослідженні доведено, що, завдяки запропонованому алгоритму персоніфікації ризику розвитку перинатальної патології, вдалося не тільки уникнути випадків антенатальної смертності, а й попередити інтранатальні та ранні неонатальні втрати у пацієнток із плацентарною дисфункцією й затримкою росту плода.