Наукові праці. Кафедра судової медицини, медичного правознавства імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса
Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/554
Browse
8 results
Search Results
Item Особливості мікроскопічних змін тканини організму людини на різних проміжках давності настання смерті(2022) Сокол, Вячеслав КостянтиновичВизначення давності настання смерті (ДНС) є одним з найважливіших завдань у практичній діяльності експертів, особливо при розслідуванні кримінальних справ. Проте різні методи, що доступні для використання нині, часто дають широкі діапазони значень часу настання смерті й іноді суперечать один одному, що не забезпечує потреби судово- слідчих органів. Все це спонукає провідних світових науковців до пошуку високоточних методів встановлення посмертного інтервалу, прикладних для рутинного використання в практичній діяльності. Найбільш приналежними до цих критеріїв вважають мікроскопічні методики дослідження. Мета роботи. Проведення огляду сучасних літературних даних стосовно особливостей дослідження мікроскопічних змін тканин організму людини з метою діагностики давності настання смерті. Висновок. Необхідним є впровадження в практичну роботу судово- медичної та патологоанатомічної служби нових перспективних методик і технологій діагностики давності настання смерті, які б забезпечили точне її визначення з урахуванням різних видів смерті та впливу несприятливих чинників.Item Перспективи дослідження біологічних рідин для визначення давності смерті(2019) Мішалов, Володимир Дем'янович; Дунаєв, Олександр Віталійович; Костенко, Євген Якович; Козлов, Сергій ВолодимировичItem Контент аналіз судово–медичної оцінки давності настання смерті(2019) Григорян, Едгар КарловичВизначення давності настання смерті у більшості випадків судово–медичних експертиз є одним із найважливіших та найчастіших питань, що потребують вирішення лікарем судово–медичним експертом. Задля більш точного визначення післясмертного інтервалу можуть використовуватись комплексні методики, з урахуванням різноманітних критеріїв. Проте, у більшості досліджень такі критерії визначають лише для інтервалу від 1 до 3 діб, що, будучи використаними в практиці судово– медичних експертів, не зможуть у повній мірі задовольнити потреби слідчих органів – у розслідуванні випадків смерті, коли після настання смерті минуло більше цього часу. У цьому дослідженні був проведений ретроспективний аналіз судово–медичної документації – експертиз трупів осіб. Були визначені інтервали між часом настанням смерті та моментом оцінювання давності настання смерті судово–медичними експертами. Також були проаналізовані особливості опису навколишнього середовища на місці виявлення трупа, використані методи оцінки давності настання смерті, вираженість окремих трупних змін. Виявлені недоліки при визначенні давності настання смерті та запропоновані способи його вдосконалення. Обґрунтована необхідність розробки та використання методів визначення давності настання смерті для пізнього післясмертного періоду. За допомогою використання статистичного аналізу, також, були виявлені потенціальні критерії, що мали достовірну залежність від післясмертного інтервалу, і, при проведенні подальшого ретельного аналізу яких, могли б сприяти більш точному визначенню давності настання смерті. Ці потенціальні критерії, а саме: довжина тіла, ступінь вгодованості трупа особи, вік, та ступінь вираженості післясмертних змін внутрішніх органів, згідно з даними гістологічних висновків (наявність автолітичних змін одного або декількох з наступних органів: головного мозку, гіпофіза, серця, легень, печінки, нирок, селезінки, наднирників, підшлункової залози, передміхурової залози, матки), можуть бути у подальшому досліджені та впроваджені у практику судово–медичних експертів у якості як додаткових критеріїв до існуючих методик, так і для виокремленого вивчення, зокрема, автолітичних змін внутрішніх органів.Item Судово-медична оцінка особливостей біологічних тканин людини стосовно визначення давності настання смерті і заподіяння механічних ушкоджень(2019) Мішалов, Володимир Дем'янович; Войченко, Валерій Володимирович; Петрошак, Олександр Юрійович; Дунаєв, Олександр Віталійович; Сулоєв, Костянтин Миколайович; Костенко, Євген Якович; Зарицький, Геннадій АркадійовичУ статті наведена інформація щодо визначення давності настання смерті і отримання ушкоджень шляхом дослідження пружних властивостей біологічних тканин за власним способом.Item Судово-медична оцінка післясмертних змін при визначенні давності настання смерті(2019) Ольховський, Василь Олексійович; Григорян, Едгар Карлович; Фурман, Ольга Олегівна; Кожушко, Іван ОлексійовичУ роботі представлено аналіз наукових джерел, який розкриває пе- реваги та недоліки сучасних методів оцінки післясмертних змін, для оптимізації визначення давності настання смерті (ДНС) у практиці судово‑медичних експертів та виокремлення перспективних напрямів подальших досліджень. Мета роботи — за допомогою аналізу сучасних наукових джерел до- слідити особливості сучасних методів визначення ДНС, за оцінкою післясмертних змін. Висновок. Стан трупів на місці виявлення буває різним і численні чинники можуть брати участь у перебігу розвитку трупних явищ до приходу експертів. Отже, важко порівнювати лабораторні експерименти та реальні випадки через відмінності клімату, географічного положення, особливості методів, що використовуються, та постановки дослі- дження. На теперішній час не існує єдиного методу оцінки, який міг би забезпечити точний розрахунок ДНС у діапазоні від декількох годин до декількох місяців, тому наразі необхідні розробка та впровадження нових методів визначення ДНС.Item Структурно-біохімічні зміни тканини міжреберних м'язів та їх значення в судово-медичній діагностиці давності настання смерті(2019) Коновал, Наталія СтаніславівнаЗа результатами вивчення м'язової тканини міжреберних м'язів в ранньому постмортальному періоді (ПМП, 3-13 годин) у 30 трупів людей отримані абсолютні і відносні показники вмісту глікогену, кислої фосфатази, лактата, лактатдегідрогенази, ліпофусцина і холіноестерази. Доведено, що в ранньому постмортальному періоді відбуваються відповідні біохімічні і біофізичні зміни м'язової тканини, серед яких найбільш показові: зменшення вмісту глікогену і зростання вмісту лактатдегідрогенази, а також ліпофусцину. Для усіх шести біохімічних маркерів отримані репрезентативні абсолютні і відносні показники їх постмортального вмісту в м'язовій тканині міжреберних м'язів і залежно від давності настання смерті. Встановлено, що рівень вмісту глікогену в аналізованих часових інтервалах варіював від (7,821±0,0649) мг/г через 3 години після настання смерті до (3,204±0,030) мг/г через 13 годин, достовірно (р<0,001) відрізняючись кожні 2 години постмортального періоду. Показовою виявлена динаміка вмісту лактату, яка характеризувалася прогресивним (р<0,01) зростанням до 9 годин з моменту настання смерті (з (6,847±0,042) ммоль/г в 3 години до (12,960±0,085) ммоль/г в 9 годин). Рівень вмісту ліпофусцину в аналізовані тимчасові інтервали також прогресивно збільшувався: від (2,258±0,031) ед/г – через 3 часа, до (5,589±0,030) ед/г – через 13 годин, достовірно (р<0,001) відрізняючись кожних 2 години постмортального періоду. У системному взаємозв'язку вивчені парні кореляційні показники між біохімічними і біофізичними маркерами стану тканини міжреберних м'язів і визначені відповідні коефіцієнти системоутворення по шести часових інтервалах раннього постмортального періоду, що у свою чергу дозволило обґрунтувати критеріально значимі з них для підвищення точності діагностики давності настання смерті.Item Обгрунтування критеріальної значимості структурно-біохімічних змін м’язової тканини міокарду в судово-медичній діагностиці давності настання смерті(2019) Коновал, Наталія СтаніславівнаДосліджено м’язову тканину міокарду 30 трупів людей у ранньому постмортальному періоді (у часових інтервалах 3-13 годин з моменту настання смерті). Визначали структурно-біохімічні маркери у гомогенатах м’язів міокарду: вміст глікогену, кислої фосфатази, лактату, лактатдегідрогенази, ліпофусцину, холінестерази. Виявлено, що у ранньому постмортальному періоді структурно-біохімічні зміни м’язової тканини міокарду характеризуються визначеними морфологічними, біохімічними та біофізичними закономірностями, основним з яких є: 1) поступове та постійне зменшення впродовж 3-13 год з моменту настання смерті відносної оптичної щільності ядра та цитоплазми кардіоміоцитів; темп та ступінь цієї динаміки нелінійно залежить від давності настання смерті; для цих біофізичних маркерів морфологічних постмортальних змін кардіоміоцитів обґрунтовані та отримані кількісні закономірності (у вигляді поліномів). Окрім цього, виконано порівняльне морфологічне дослідження ультраструктури кардіоміоцитів у ранньому постмортальному періоді (в різні часові інтервали, залежно від давності настання смерті); 2) у ранньому постмортальному періоді відбуваються статистично достовірні біохімічні зміни міокарду, найбільш показовими з них є: зменшення вмісту глікогену та динамічне зростання вмісту ліпофусцину. Для усіх шести структурно-біохімічних маркерів в дослідженні отримані репрезентативні абсолютні та відносні значення їх вмісту залежно від давності настання смерті; 3) у системному взаємозв’язку досліджено парні кореляційні показники між біохімічними та біофізичними маркерами стану м’язової тканини міокарду і визначені відповідні (по часовим інтервалам кожні 2 години) коефіцієнти системоутворення, обгрунтовані критеріально значимі структурно-біохімічні маркери для підвищення точності судово-медичної діагностики давності настання смерті.Item Оригінальний "Android" додаток для судово-медичного визначення давності настання смерті(2018) Борщ, Сергій Сергійович; Саєнко, Михайло Сергійович; Губін, Микола ВолодимировичНа підставі аналізу існуючих алгоритмів та методів розрахунку давності настання смерті за трупним охо- лодженням, розроблено оригінальну авторську сучасну програму для обчислення давності настання смерті для пристроїв під керуванням операційної системи «Android». Наведено основні етапи використання запропонованої програми експертами Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи на практиці