Наукові праці. Кафедра судової медицини, медичного правознавства імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса
Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/554
Browse
2 results
Search Results
Item Структурно-біохімічні зміни тканини міжреберних м'язів та їх значення в судово-медичній діагностиці давності настання смерті(2019) Коновал, Наталія СтаніславівнаЗа результатами вивчення м'язової тканини міжреберних м'язів в ранньому постмортальному періоді (ПМП, 3-13 годин) у 30 трупів людей отримані абсолютні і відносні показники вмісту глікогену, кислої фосфатази, лактата, лактатдегідрогенази, ліпофусцина і холіноестерази. Доведено, що в ранньому постмортальному періоді відбуваються відповідні біохімічні і біофізичні зміни м'язової тканини, серед яких найбільш показові: зменшення вмісту глікогену і зростання вмісту лактатдегідрогенази, а також ліпофусцину. Для усіх шести біохімічних маркерів отримані репрезентативні абсолютні і відносні показники їх постмортального вмісту в м'язовій тканині міжреберних м'язів і залежно від давності настання смерті. Встановлено, що рівень вмісту глікогену в аналізованих часових інтервалах варіював від (7,821±0,0649) мг/г через 3 години після настання смерті до (3,204±0,030) мг/г через 13 годин, достовірно (р<0,001) відрізняючись кожні 2 години постмортального періоду. Показовою виявлена динаміка вмісту лактату, яка характеризувалася прогресивним (р<0,01) зростанням до 9 годин з моменту настання смерті (з (6,847±0,042) ммоль/г в 3 години до (12,960±0,085) ммоль/г в 9 годин). Рівень вмісту ліпофусцину в аналізовані тимчасові інтервали також прогресивно збільшувався: від (2,258±0,031) ед/г – через 3 часа, до (5,589±0,030) ед/г – через 13 годин, достовірно (р<0,001) відрізняючись кожних 2 години постмортального періоду. У системному взаємозв'язку вивчені парні кореляційні показники між біохімічними і біофізичними маркерами стану тканини міжреберних м'язів і визначені відповідні коефіцієнти системоутворення по шести часових інтервалах раннього постмортального періоду, що у свою чергу дозволило обґрунтувати критеріально значимі з них для підвищення точності діагностики давності настання смерті.Item Обгрунтування критеріальної значимості структурно-біохімічних змін м’язової тканини міокарду в судово-медичній діагностиці давності настання смерті(2019) Коновал, Наталія СтаніславівнаДосліджено м’язову тканину міокарду 30 трупів людей у ранньому постмортальному періоді (у часових інтервалах 3-13 годин з моменту настання смерті). Визначали структурно-біохімічні маркери у гомогенатах м’язів міокарду: вміст глікогену, кислої фосфатази, лактату, лактатдегідрогенази, ліпофусцину, холінестерази. Виявлено, що у ранньому постмортальному періоді структурно-біохімічні зміни м’язової тканини міокарду характеризуються визначеними морфологічними, біохімічними та біофізичними закономірностями, основним з яких є: 1) поступове та постійне зменшення впродовж 3-13 год з моменту настання смерті відносної оптичної щільності ядра та цитоплазми кардіоміоцитів; темп та ступінь цієї динаміки нелінійно залежить від давності настання смерті; для цих біофізичних маркерів морфологічних постмортальних змін кардіоміоцитів обґрунтовані та отримані кількісні закономірності (у вигляді поліномів). Окрім цього, виконано порівняльне морфологічне дослідження ультраструктури кардіоміоцитів у ранньому постмортальному періоді (в різні часові інтервали, залежно від давності настання смерті); 2) у ранньому постмортальному періоді відбуваються статистично достовірні біохімічні зміни міокарду, найбільш показовими з них є: зменшення вмісту глікогену та динамічне зростання вмісту ліпофусцину. Для усіх шести структурно-біохімічних маркерів в дослідженні отримані репрезентативні абсолютні та відносні значення їх вмісту залежно від давності настання смерті; 3) у системному взаємозв’язку досліджено парні кореляційні показники між біохімічними та біофізичними маркерами стану м’язової тканини міокарду і визначені відповідні (по часовим інтервалам кожні 2 години) коефіцієнти системоутворення, обгрунтовані критеріально значимі структурно-біохімічні маркери для підвищення точності судово-медичної діагностики давності настання смерті.