Наукові праці. Кафедра судової медицини, медичного правознавства імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса
Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/554
Browse
2 results
Search Results
Item Контент аналіз судово–медичної оцінки давності настання смерті(2019) Григорян, Едгар КарловичВизначення давності настання смерті у більшості випадків судово–медичних експертиз є одним із найважливіших та найчастіших питань, що потребують вирішення лікарем судово–медичним експертом. Задля більш точного визначення післясмертного інтервалу можуть використовуватись комплексні методики, з урахуванням різноманітних критеріїв. Проте, у більшості досліджень такі критерії визначають лише для інтервалу від 1 до 3 діб, що, будучи використаними в практиці судово– медичних експертів, не зможуть у повній мірі задовольнити потреби слідчих органів – у розслідуванні випадків смерті, коли після настання смерті минуло більше цього часу. У цьому дослідженні був проведений ретроспективний аналіз судово–медичної документації – експертиз трупів осіб. Були визначені інтервали між часом настанням смерті та моментом оцінювання давності настання смерті судово–медичними експертами. Також були проаналізовані особливості опису навколишнього середовища на місці виявлення трупа, використані методи оцінки давності настання смерті, вираженість окремих трупних змін. Виявлені недоліки при визначенні давності настання смерті та запропоновані способи його вдосконалення. Обґрунтована необхідність розробки та використання методів визначення давності настання смерті для пізнього післясмертного періоду. За допомогою використання статистичного аналізу, також, були виявлені потенціальні критерії, що мали достовірну залежність від післясмертного інтервалу, і, при проведенні подальшого ретельного аналізу яких, могли б сприяти більш точному визначенню давності настання смерті. Ці потенціальні критерії, а саме: довжина тіла, ступінь вгодованості трупа особи, вік, та ступінь вираженості післясмертних змін внутрішніх органів, згідно з даними гістологічних висновків (наявність автолітичних змін одного або декількох з наступних органів: головного мозку, гіпофіза, серця, легень, печінки, нирок, селезінки, наднирників, підшлункової залози, передміхурової залози, матки), можуть бути у подальшому досліджені та впроваджені у практику судово–медичних експертів у якості як додаткових критеріїв до існуючих методик, так і для виокремленого вивчення, зокрема, автолітичних змін внутрішніх органів.Item Судово-медична оцінка післясмертних змін при визначенні давності настання смерті(2019) Ольховський, Василь Олексійович; Григорян, Едгар Карлович; Фурман, Ольга Олегівна; Кожушко, Іван ОлексійовичУ роботі представлено аналіз наукових джерел, який розкриває пе- реваги та недоліки сучасних методів оцінки післясмертних змін, для оптимізації визначення давності настання смерті (ДНС) у практиці судово‑медичних експертів та виокремлення перспективних напрямів подальших досліджень. Мета роботи — за допомогою аналізу сучасних наукових джерел до- слідити особливості сучасних методів визначення ДНС, за оцінкою післясмертних змін. Висновок. Стан трупів на місці виявлення буває різним і численні чинники можуть брати участь у перебігу розвитку трупних явищ до приходу експертів. Отже, важко порівнювати лабораторні експерименти та реальні випадки через відмінності клімату, географічного положення, особливості методів, що використовуються, та постановки дослі- дження. На теперішній час не існує єдиного методу оцінки, який міг би забезпечити точний розрахунок ДНС у діапазоні від декількох годин до декількох місяців, тому наразі необхідні розробка та впровадження нових методів визначення ДНС.