Наукові праці. Кафедра судової медицини, медичного правознавства імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса
Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/554
Browse
3 results
Search Results
Item Первинна судово-медична експертиза травм органів зовнішнього дихання у потерпілих осіб(2021) Губін, Микола Володимирович; Малихіна, Олена Іванівна; Войтов, Євген ОлексійовичПотерпілі з закритою тупою травмою органів зовнішнього дихання нерідко стають об’єктом первинної судово-медичної експертизи. Метою роботи став аналіз особливостей проведення первинної судово-медичної експертизи із визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілих з закритою травмою органів зовнішнього дихання в залежності від її морфо-клінічної характеристики та тяжкості для пошуку шляхів уніфікації експертної оцінки. Проаналізовано 131 висновок первинної судово-медичної експертизи, яка проведена у Харківській регіональній експертній установі з приводу закритої тупої травми органів зовнішнього дихання. Виникнення травм відбувалось за наступними механізмами: в 123 (93,9%) випадках мала місце ударна дія тупих твердих предметів на шию та ділянку грудної клітки, в 7 (5,3 %) спостереженнях мало місце стиснення шиї руками або іншими тупими твердими предметами, в 1 (0,8 %) випадку – стиснення шиї руками та петлею. Визначено сучасні підходи до експертної оцінки тілесних ушкоджень при даній травмі. Тяжкі тілесні ушкодження встановлені в 9 (6,9 %) випадках травм з виникненням небезпечних для життя явищ, а саме гострої дихальної недостатності, травматичного шоку, механічної асфіксії. Ушкодження середньої тяжкості встановлені в 112 (85,5 %) випадках переважно травм з переломами ребер та хрящів гортані за відсутністю небезпеки для життя. Легкі тілесні ушкодження встановлено в 10 (7,6 %) випадках переважно травм гортані ускладнених її посттравматичним запаленням. Встановлено відсутність єдиного науково-методичного підходу для об’єктивної оцінки травм органів зовнішнього дихання. При проведенні судово-медичної експертної оцінки зазначеної травми мають місце випадки, як недооцінки так і переоцінки ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. За результатами проведеного дослідження визначено шляхи подальшої уніфікації морфо-клінічного підходу при судово-медичній оцінці вказаних тілесних ушкоджень.Item Висновки комісійних судово-медичних експертиз при визначенні тяжкості травм під’язиково-гортанного комплексу(2020) Губін, Микола Володимирович; Малихіна, Олена Іванівна; Войтов, Євген ОлексійовичДосліджено висновки 32 комісійних судово-медичних експертиз, які виконані у провідній експертній установі Харківського регіону у випадках закритої тупої травми під’язиково-гортанного комплексу. Визначено особливості встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень при даній травмі. Тяжкі тілесні ушкодження встановлені в 11 (34,4 %) випадках при смерті постраждалих від механічної асфіксії, а в одному – від травматичного шоку. Ушкодження середньої тяжкості встановлені експертами: в 6 (18,8 %) випадках летальних та в 6 (18,8 %) випадках нелетальних травм з переломами хрящів гортані; в 2 (6,2 %) спостереженнях нелетальних травм з різким набряком, гематомою, стенозом гортані другого ступеня. Як легкі тілесні ушкодження кваліфіковано 6 (18,8 %) випадків нелетальних травм гортані з розвитком гострих посттравматичних ларингітів. Встановлено відсутність у наявній науково-методичній літературі морфо-клінічних критеріїв для об’єктивної оцінки травм під’язиково-гортанного комплексу. На основі отриманих результатів визначено шляхи подальшого вдосконалення судово-медичної оцінки вказаних тілесних ушкоджень.Item Судово-медичне визначення небезпеки для життя при закритих травмах гортані(2019) Ольховський, Василь Олексійович; Губін, Микола Володимирович; Малихіна, Олена Іванівна; Войтов, Євген ОлексійовичМета роботи — порівняльний аналіз підходів щодо визначення небезпеки для життя при закритих травмах гортані в України та деяких країнах зарубіжжя, для пошуку шляхів підвищення ефективності судово‑медич- ної діагностики при визначенні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Матеріал і методи. Досліджено нормативно-правові акти України, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Російської Федерації щодо визначення небезпеки життя під час встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Опрацьовано 57 експертних висновків зі складених із приводу закритих травм гортані, проведених у Харківському облас- ному бюро судово‑медичної експертизи у 2005–2018 рр. Результати. Встановлено, що в нормативних документах України та переважної більшості країн зарубіжжя, які були проаналізовані, переважає морфофункціональний підхід при визначенні небезпеки для життя при закритій травмі гортані. Висновки. Застосування в судово‑медичній практиці лише суто мор- фологічного підходу при експертизі закритої травми гортані, коли сама морфологія дозволяє її віднести до тяжких тілесних ушкоджень, незалежно від наявності небезпечних для життя патологічних станів, не є обґрунтованим.