173 results
Search Results
Now showing 1 - 10 of 173
Item Ендокринна дисфункція в патогенезі бойової хірургічної травми й посттравматичного стресового розладу (науковий огляд)(2024-01-23) Усенко, О.Ю.; Хоменко, І.П.; Коваленко, А.Є.; Негодуйко, Володимир Володимирович; Місюра, К.В.; Забронський, А.В.Резюме. Сучасні воєнні дії створили унікальні проблеми для медичної, хірургічної та реабілітаційної допомоги військовозобов’язаним, які отримали поранення в бойових умовах. Досвід надання медичної допомоги учасникам бойових дій показав, що дисфункція ендокринної системи є провідною патогенетичною ланкою, яка впливає на організм людини при бойовій хірургічній травмі та посттравматичних стресових розладах. Основний патогенетичний механізм травми й посттравматичних стресових розладів пов’язаний з дисфункцією гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі. У нейроендокринних механізмах розвитку стресу беруть участь гормони: кортизол, дегідроепіандростерон, адреналін, норадреналін, які регулюють і контролюють реакцію на стрес, а також відображають стадійність його перебігу й адаптивні можливості організму. Дисфункція гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдної осі має велике значення в регуляції як гострого, так і хронічного стресу з клінічним розвитком різних захворювань щитоподібної залози: гіпертиреозу, хвороби Грейвса, автоімунних тиреопатій, зобної трансформації. У зв’язку з цим має практичне значення дослідження в клініці основних показників гіпофізарно-надниркової і гіпофізарно-тиреоїдної функції, моніторинг функції надниркових залоз і щитоподібної залози. Корекція цих порушень, лікування і реабілітація пацієнтів з бойовими травматичними пошкодженнями повинні здійснюватися з урахуванням спеціалізованої ендокринологічної допомоги, що буде актуальним для військової медицини України в наступні роки.Item Surgical tactics in fire kidney injury and the first experience in performing laparoscopic nephrectomy at the II level of medical support (role II) in combat conditions: Case report(2023-04-23) Gumeniuk, Kostyantyn; Lurin, Igor; Savytskyi, Oleksandr; Nehoduiko, Volodymyr; Makarov, Vitaly; Smolianyk, KostiantynIntroduction and importance: According to the data from the American Urological Association (AUA) and the European Urological Association (EAU) (2020), kidney is the most frequently damaged organ of the genitourinary system. Kidney damage occurs in approximately 5 % of injured people and accounts for 24 % of traumatic injuries to abdominal organs. Surgical treatment remains the gold standard in unstable patients with gunshot and stab wounds. Minimally invasive surgical treatment of kidney injuries, which is usually performed after laparoscopic diagnosis, at the II level of medical care becomes possible in the first hours after injury. Case presentation: We performed two laparoscopic nephrectomies caused by gunshot shrapnel damage to the kidney in a military mobile hospital at the II level of medical support. The time since the injury was 64 ± 16 min. The wounded were extubated after the operations, activated on the first day. In one case, the drain was removed on the third day, in the other – on the fourth day. During the monitored period (30 days) after the operation, there were no complications in both wounded. Clinical discussion: Laparoscopic nephrectomy in gunshot damage to the kidney was characterized by presence of a retroperitoneal tense hematoma. When opened, there were signs of bleeding from the kidney parenchyma, difficulty of anatomical visualization of anatomical structures - ureter, renal artery and vein. Conclusion: It is possible to perform endovideosurgical operations - laparoscopic nephrectomy in combat kidney injury at a military mobile hospital with available high-tech equipment at the II level of medical support (Role II), thus bringing highly specialized care closer to the wounded. We noted a better cosmetic effect after the laparoscopic operationsItem A new approach for reconstruction of the gunshot defect of the flexor surface of the ungual (distal) phalanx by the proper transverse branch of the digital artery: a case report of combat patient injured in the RussoUkrainian war(2023) Tertyshnyi, Serhii; Lurin, Igor; Khomenko, Igor; Gumeniuk, Kostiantyn; Shapovalov, Volodymyr; Nehoduiko, Volodymyr; Gorobeiko, Maksym; Dinets, AndriiItem Надання першої медичної допомоги при пораненнях великих судин кінцівок в умовах бойових дій. Турнікетний синдром та його профілактика(2023) Самарський, І.; Хорошун, Едуард АнатолійовичМетою дослідження була оцінка поточної практики застосування кровоспинних турнікетів в умовах широкомасштабного російського вторгнення. Матеріал та методи. Проаналізовані результати госпіталізацій поранених у кінцівки під час бойових дій російсько-української війни (2014-2022), в тому числі дані щодо типу накладених турнікетів, клінічний перебіг поранення в залежності від тривалості накладання турнікету, клінічні висліди після реконструктивних втручань, кількість ампутацій, функціональний стан кінцівок впродовж 24 місячного періоду катамнестичного спостереження. Додатково проведений аналіз клінічних наслідків 12 випадків, коли турнікет знаходився на ураженій кінцівці більше ніж 6 годин. Статистична обробка проведена методами частотного та дисперсійного аналізу із застосуванням програмного забезпечення Statistica 13.0 (TIBCO, США). Результати. За період активних бойових дій до медичних підрозділів Південного оперативного командування надійшло 2496 хворих із пораненнями кінцівок, які потребували накладання турнікетів. Встановлено структуру поранення у кінцівки в залежності від кількості накладених турнікетів Термін знаходження турнікета на кінцівці коливався від 50 до 380 хвилин. У 92 (3,7%) випадках були виконані ампутації кінцівок. Кількість летальних випадків склала 101 (4,0%) випадків. За час активних бойових дій ми зіткнулися з 11 випадками тяжкого турнікетного синдрому, у 9 (81,8%) випадках вдалося врятувати кінцівку. Основною причиною ампутацій після тривалого знаходження турнікету була наявність обширних некрозів. Висновки. При коректному накладанні турнікету час його знаходження на кінцівці не має перевищувати двох годин. За період активних бойових дій до медичних підрозділів Південного оперативного командування надійшло майже 2,5 тисяч хворих із пораненнями кінцівок, які потребували накладання турнікетів. Найбільш часто спостерігалися поранення нижніх кінцівок – 84,4%. Відповідно, ураження верхніх кінцівок зустрічалися у 15,6%. Як правило, поранений мав один накладений турнікет –61,6%, два турнікети було – 21,4%, три турнікети – у 17,0% випадках. Термін знаходження турнікета на кінцівці коливався в середньому 205,9±8,1 хвилин, тобто у значної кількості випадків мала місце тривала ішемізація тканин. Дотримання правил використання кровоспинного турнікету дозволяє уникнути виникнення турнікетного синдрома. Своєчасне виконання вимог сучасної тактичної медицини щодо тріажу та евакуаційного забезпечення дозволяє в деяких випадках зберегти уражену кінцівку, навіть коли термін накладання турнікету перевищує регламентний.Item Лікування поранених з бойовими ушкодженнями грудей(Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, 2023) Лурін, Ігор Анатолійович; Хорошун, Едуард Анатолійович; Гуменюк, Костянтин Віталійович; Макаров, Віталій Володимирович; Негодуйко, Володимир ВолодимировичМонографія є узагальненням досвіду медичного забезпечення Збройних сил України під час бойових дій, яке підготували відомі практичні фахівці, науковці військової медицини, Національної академії медичних наук України, Міністерства охорони здоров’я України. Головна мета авторів цієї праці – підвищення якості надання медичної допомоги даній категорії поранених. Книга буде корисною для широкого кола медиків різних спеціальностей, студентів, закладів вищої та післядипломної освіти.Item Лейкоцитарные индексы интоксикации у больных синдромом диабетической стопы(ХНМУ, 2015-01-20) Прийменко, Дмитро Сергійович; Чопозидис, ХристосЦелью нашего исследования является изучение изменений лейкоцитарных индексов интоксикации по Кальф-Калифу (ЛИИК) и Островскому (ЛИИО). Можно констатировать, что рост значений указанных индексов свидетельствует о повышении уровня эндогенной интоксикации и активизации процессов раневого распада. Показатели ЛИИК, ЛИИО, на наш взгляд, способствуют более точной оценке глубины и распространенности гнойно-некротического процесса, являясь важным диагностическим критерием при выборе лечебной тактики.