Search Results

Now showing 1 - 10 of 229
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості рівня маркерів імунної регуляції при негоспітальній пневмонії у дітей з різним рівнем фізичного розвитку
    (2017) Бородіна, Ольга Сергіївна; Фролова, Тетяна Володимирівна
    Незважаючи на істотні досягнення в питанні діагностики та лікування, рівень захворюваності та летальності від ННП у дітей все ще залишається досить високим в усьому світі. Мета дослідження: вивчення імунної відповіді на запальний процес у пацієнтів дитячого віку, хворих на ННП з різним рівнем фізичного розвитку (ФР)
  • Thumbnail Image
    Item
    Геометрическая модель пространственной организации сократительного аппарата постмитотических кардиомиоцитов
    (2018) Загоруйко, Г.Е.; Загоруйко, Ю.В.
    Исходя из анализа изображений случайно ориентированных срезов КМЦ, наиболее приемле- мой геометрической моделью сократительного аппарата (СА) КМЦ является комплекс последовательно рас- положенных дисков, которые состоят из множества филаментов актина и миозина. Диаметр дисков соответ- ствует диаметру сечения КМЦ, а ширина – расстоянию между телофрагмами. Располагаются диски поперек продольной оси КМЦ, плотно прилежат друг к другу и соединены между собой телофрагмами. Для названия диска – структурной единицы СА КМЦ, предлагаем использовать термин «саркосома». Модель саркосомы КМЦ – низкий цилиндр, диаметр основания которого равен диаметру поперечного сечения КМЦ (d, мкм), а высота – длине саркомера l, мкм (расстоянию между двумя Z линиями).
  • Thumbnail Image
    Item
    Мистецтво навчання і викладання у вищій медичній освіті
    (2021) Садовниченко, Юрій Олександрович; М’ясоєдов, Валерій Васильович; Пастухова, Наталія Леонідівна
    Пандемія COVID-19 стала своєрідним стрес-тестом освітнього процесу, загостривши основну галузеву проблему – якість навчання і викладання, зумовлену розривом поколінь. Здобувачі освіти належать до цифрового покоління Z, у якого технологічність та прагматичність об’єднані з інфантилізмом, егоїстичністю, «кліповим» мисленням, низьким рівнем знань, мотивації навчання, самоорганізації, соціальної та комунікативної компетентностей тощо [2]. Перехід до дистанційного навчання дозволив підвищити рівень цифрової компетенції викладачів, однак це не призвело до збільшення заглибленності стейкхолдерів у навчальнй процес. Одним з найбільш успішних способів активізації навчального процесу є підвищення мотивації тих, хто навчається і навчає. Результати опитувань студентів свідчать, що вони завзятіше навчаються у викладачів з глибоким знанням своєї дисципліни, є широко ерудованими особистостями, вміють цікаво і зрозуміло пояснити матеріал, проводять наукові дослідження, мають досвід практичної діяльності, впроваджують новітні методики викладання, встановлюють емоційний контакт зі здобувачами, і об’єктивні при оцінюванні [1]. Натомість викладач очікує від студента зацікавленості та відповідального ставлення до вивчення навчальної дисципліни. А за теперішніх умов викладач має бути не лише транслятором знань, педагогом, психологом, дослідником, інноватором, а й організатором, фасилітатором, аніматором і митцем. Аналіз діяльності викладачів, у яких хотіла б навчатися більшість студентів, довів, що вони не лише вільно володіють матеріалом дисципліни, а й використовують новітні педагогічні технології, такі як метод стандартизованого пацієнта, кейс-метод, медичні квести, технологію «перевернутого класу» тощо. При цьому викладачі створюють комфортне навчальне середовище, заохочують студентів до коригування самого педагогічного процесу шляхом пошуку новітньої науково-практичної інформації та пропозицій впровадження дистанційно-ефективніших методів навчання. Талановиті викладачі є небайдужими до здобувачів вищої освіти, тож вони здобувають визнання студентської спільноти як фахові тьютори та ментори. Крім того, кращі викладачі є високоосвіченими та творчими особистостями, які реалізуються в інших сферах, як поети та письменники, художники, актори тощо. Втім, кожному справжньому митцю притаманний індивідуальний стиль викладання та спілкування зі студентами. Розвиток людського капіталу університету в аспекті підвищення якості навчання і викладання має і адміністративну складову як валідну систему їх оцінювання, розробки і контролю індивідуальної освітньої траєкторії, узагальнення і поширення кращих освітніх практик, профілактики емоційного вигорання, заохочення не лише кращих науково-педагогічних працівників, а й тих, хто досяг найбільшого прогресу протягом навчального року.
  • Thumbnail Image
    Item
    Навчальний процес у закладах вищої медичної освіти в умовах пандемії COVID-19
    (2020) Садовниченко, Юрій Олександрович; Пастухова, Наталія Леонідівна
    Вступ. Пандемія COVID-19 оголила слабкі сторони вищої освіти, зокрема медичної, що потребує аудиту навчального процесу у галузевих ЗВО задля можливості його коригування за нових умов. Основна частина. Наразі закладам вищої медичної освіти варто передбачити можливості змін графіку навчального процесу, розкладу занять та форми навчання протягом року, в тому числі перенесення канікул та переходу від очної до дистанційної та змішаної форм навчання в залежності від епідеміологічної ситуації задля забезпечення проведення повноцінних практичних занять. Важливо також оптимізувати поділ студентів на групи й підгрупи, скоординувати та задіяти усі можливості університетських клінік, осучаснити алгоритм проведення практичних занять та індикатори успішності їх проходження, поєднавши їх з критеріями оцінки роботи лікаря. Нові реалії потребують і модернізації матеріально-технічної бази ЗВО задля забезпечення безперебійної роботи платформ дистанційного формату освіти, належної швидкості інтернету, засобів формування відповідного контенту, розвитку цифрової компетентності усіх учасників навчального процесу. Не меншого значення набувають при цьому й соціально-психологічна та економічна підтримка і заохочення викладачів та студентів, піклування про дотримання усіма сторонами навчального процесу санітарних норм. Висновки. Таким чином, зміни, прискорені пандемією COVID-19, мають стати каталізатором подальшої еволюції медичних ЗВО.
  • Thumbnail Image
    Item
    Репродукційні особливості у родинах з X-зчепленим іхтіозом
    (2021-04) Федота, Олена Михайлівна; Рощенюк, Лариса Вадимівна; Садовниченко, Юрій Олександрович; Гонтар, Юлія Вікторівна; Меренкова, Ірина Миколаївна; Воронцов, Віталій Михайлович; Рижко, Павло Петрович
    Актуальність. X-зчеплений рецесивний іхтіоз (OMIM 308100) пов'язаний мутаціями гену стероїдної сульфатази (steroid sulfatase, STS). Зміни його функцій пов’язані також з низкою мультифакторіальних, у зокрема, гінекологічних патологій: з ендометрозом, аденоміозом, міомою матки, раком ендометрію та яєчників (Rižner, 2016). Мета роботи. Дослідження структури родин з X-зчепленим іхтіозом для оцінки репродукційних особливостей чоловіків та жінок. Матеріали та методи. Генеалогічний аналіз проведено для дев’яти великих сімей, які включали до 31 члена I-III ступенів спорідненості, усього 169 осіб. Молекулярно-цитогенетичний аналіз гену STS виконано методом FISH. Статистичний аналіз проведено із перевіркою статистичних гіпотез методами Манна-Уїтні, Стьюдента та Вілкоксона, із оцінкою рядів розподілу за допомогою критерію χ2 Результати. У досліджених осіб встановлено інтерстіціальну делецію гену STS, кариотип ish del(X)(p22.3p22.3)(STS-). Підвищена рекомбінаційна здатність і можливість хромосомних порушень на цій ділянці може впливати на репродукційну функцію. Показники плодючості чоловіків з X-зчепленим іхтіозом є нижчими (0,9), ніж в здорових родичів (2,3) (p=0,014). Серед їхніх нащадків відмічено зсув співвідношення чоловічої та жіночої статей у бік останньої - 1:3 (p=0,045), на відміну від здорових родичів. Оскільки у сім’ях хворих чоловіків не відмічено репродукційних втрат на ранніх термінах вагітності до 7 тижнів, можливо обговорювати вплив гаметичного добору проти сперматозоїдів з Y-хромосомою. Коефіцієнт пристосованості хворих на X-зчеплений рецесивний іхтіоз склав 0,56, а коефіцієнт добору проти гемізиготного генотипу — 0,44. Відомо, що слабка пологова діяльність асоційована з високим рівнем ускладнень з боку матері та плоду та перинатальних втрат (Татарчук, 2014; Радзинский, Топичев, 2014), що не спостерігається в облігатних гетерозигот із дефіцитом стероїдної сульфатази. Рівень фертильності в них не знижено - середня кількість дітей на жінку - 2,2±0,2, в середньому по області - 1,4±0,1 (p=0,011). Відомо також, що дефіцит стероїдної сульфатази знижує можливість розвитку гормонзалежних пухлин, в тому числі лейоміоми матки, кіст яєчників, раку молочної залози (Rižner, T.L., 2016, Radzinskij, V.E., 2014), що забезпечує подовження в жінок репродукційного періоду, тривалості та якості життя. Таким чином, складається селективна репродукційна перевага жінок вказаної групи у соціальній структурі родини: «ефект бабусі» (grandmothering effect) полягає у можливості їхніх дочок народити першу дитину у більш ранньому віці та зменшити інтервал між народженням дітей в традиційних культурах, де прабатьки беруть участь у догляді за потомками та їхньому вихованні (Friederike Kachel, 2011). Висноски. Встановлено, що в хворих чоловіків показники плодючості є нижчими, у потомстві жіноча стать переважає над чоловічою у співвідношенні 3:1. Рівень фертильності в облігатних гетерозигот не знижений, середня кількість дітей на жінку - 2,2±0,2.