519 results
Search Results
Now showing 1 - 10 of 519
Item Особенности техники выполнения эмболизации маточных артерий у женщин с лейомиомой матки(2013-05-07) Калиновская, Ольга Ивановна; Коноз, Валерий ПавловичВ работе рассмотрен наиболее прогрессивный в настоящее время метод органосохраняющего лечения лейомиомы матки - эмболизация маточных артерий.При прекращении кровоснабжения миоматозных узлов в них происходят дегенеративные процессы, приводящие к необратимому уменьшению их размеров. При этом целью эмболизации является полная окклюзия сосудистого русла миоматозных узлов, что достигается введением эмболизата.Item Вплив аутоімунного тиреоїдиту на важкість перебігу аномальних маткових кровотеч(2022) Алєксєєва, Олена Сергіївна; Овчаренко, Ольга БорисівнаПроблема аномальних маткових кровотеч не втрачає своєї актуальності. Аномальні маткові кровотечі зустрічаються хоча б один раз у житті більш ніж у 1/2 жінок, однак лише кожна четверта з них звертається за медичною допомогою, та характеризуються збільшенням тривалості менструацій, об’єму крововтрати та кількостей таких епізодів. Персональне сприйняття норми менструації розрізняється через соціально-культурні та етнічні особливості. Тому пацієнтки не завжди об’єктивно оцінюють обсяг кровотечі івплив менструації на якість життя, що створює певні труднощі у виявленні АМК. Мета дослідження. Визначити рівні гормонів репродуктивної системи, щитоподібної залози та антропометричні показники у жінок з аномальними матковими кровотечами на патологією щитоподібної залози; встановити взаємозв’язки між ними. Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 55 жінок віком від 19 до 49 років з АМК на тлі захворювань ЩЗ, які увійшли в основну групу (І група). У пацієнток групи порівняння (ІІ група; n=30) спостерігалось АМК без патології ЩЗ. Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз проліферативної дисгормональної патології та функції щитоподібної залози підтвердив залежність розвитку поєднаних проліферативних дисгормональних процесів статевих органів (гіперпластичного синдрому) від гіпофункції щитоподібної залози (χ2=101,045, р<0,001) за наявності сильного прямого кореляційного зв’язку між гіпофункцією щитоподібної залози і гіперпластичним синдромом. У поєднанні нозологічних патологій у жінок з проліферативними дисгормональними захворюваннями репродуктивних органів лейоміома матки виявлялась у 66,3% випадках, патологія ендометрія (гіперплазія, поліпи ендометрія) – 82,0%, зовнішній генітальний ендометріоз – 46,3%, аденоміоз – 40%. Висновки. У жінок з аномальними матковими кровотечами та патологією щитоподібної залози часто виявляється супутня екстрагенітальна патологія, особливо ожиріння. Вивчення рівнів гормонів репродуктивної системи, щитоподібної залози та антропометричні показники у жінок з аномальними матковими кровотечами та патологією щитоподібної залози дозволили встановити сильні кореляційні взаємозв’язки між ними.Item Проблеми хронічного ендометриту та безпліддя(KNMU, 2019-05-30) Сідора, Альона Олександрівна; Артеменко, Маргарита ЄвгеніївнаУ пацієнток з нез’ясовнимбезпліддям встановлена висока частота розповсюдженості хронічного ендометриту. Можна зробити висновок, що своєчасна діагностика і лікування хронічного ендометритузначно підвищують частоту спонтанного настання вагітності й живонародження у таких пацієнток.Item Использование транскутанного облучения иммунокомпетентных органов гелий-неоновым лазером при синдроме гиперстимуляции яичников(2015-05) Гайворонская, Светлана Ивановна; Любомудрова, Екатерина СергеевнаНа основании проведенного исследования можно сделать вывод о возможности использования низкоинтенсивного красного излучения гелий-неонового лазера для ускорения выздоровления пациенток с синдромом гиперстимуляции яичников и для профилактики развития более тяжелых форм этого заболевания.Item Состояние иммунного статуса женщин, инфицированных папилломавирусом, при использовании лазерной иммунной коррекции(2013) Гайворонская, Светлана Ивановна; Танько, Ольга Петровна; Лященко, Ольга Анатольевна; Выговская, Людмила АнатольевнаЦелью данной работы явилось изучение факторов иммунного ответа у женщин инфицированых онкогенными штаммами вируса папилломы человека (16, 18), при применении метода иммунологической коррекции лучом гелий-неонового лазера. Изучалась концентрация цитокинов ФНП, IL-6, уровня лизоцима, ЦИК, Ig А, М, G. С целью иммунокоррекции применялся гелий-неоновый лазер ЛГ-72 с длиной волны 632,8 нм, дающий красное монохромное излучение.Item Бронхіальна астма як фактор виникнення плацентарної дисфункції(2020-06-26) Лазуренко, Вікторія Валентинівна; Білий, Євген Євгенович; Черепова, Валентина Іванівна; Каліновська, Ольга Іванівна; Борзенко, Ірина БорисівнаБронхіальну астму у вагітних жінок можна вважати фактором ризику розвитку плацентарної дисфункції, що підтверджується даними об'єктивного обстеження фетоплацентарного комплексу та обумовлено порушеннями функції деяких ендотеліальних факторів, що призводить до ускладнень під час вагітності та пологів.Item Современные методы лечения бактериальных вагинозов(Харьковский национальный медицинский университет, 2012) Каджарова, Эльвина Арифовна; Плисова, Мария Александровна; Паращук, Юрий Степанович; Лященко, Ольга Анатольевна; Гайворонская, Светлана ИвановнаИзучение эффективности современных методов лечения женщин с бактериальным вагинозом.Item Проблема гестаційного цукрового діабету у жінок з ожирінням під час війни в Харківській області(2024) Лезуренко, Вікторія Валентинівна; Железняков, Олександр Юрійович; Шарашидзе, Ангеліна Георгієвна; Лященко, Ольга Анатоліївна; Овчаренко, Ольга БорисівнаХоча число пролікованих вагітних під час військового стану в КНП ХОР «Облас-на клінічна лікарня» знизилося майже вдвічі порівняно з довоєнним часом, кількість вагітних з екстрагенітальною патологією зросла з 70,6% до 97,2%. Перше місце серед соматичних захворювань у вагітних посідає ендокринна патологія (24,3%), де на провідних позиціях знаходяться гестаційний цукровий діабет та ожиріння, частота яких збільшилася під час військового стану до 37% та 31% відповідно, погіршуючи стан матері та плода та підвищуючи відсоток оперативного розродження.Item Патогенетичні чинники ризину невдалих спроб ексракорпорального запліднення у жінок з тромбофілією(2020-05-22) Загородня, Марина Сергіївна; Таравнех, Діана ШакерЕтіопатогенетичним ризиком невдалих спроб ЕКЗ у жінок з тромбофілією є: Наявність АФС і генетичної тромбофілії (мутація FV Leiden, мутація протромбіну G20210A, MTHFRС677Т, поліморфізм гена PAI-1 або інші тромбогенні дефекти фібринолізу і тромбоцитів), поєднання яких підвищує ризик тромботичних ускладнень і призводить до відсутності імплантації ембріона в порожнині матки. 2. Превалювання в структурі мультигенних форм тромбофілії, поліморфізм генів, ендогенний гіпофібріноліз і порушення синхронізації процесів фібринолізу і фібриноутворення. 3. Висока концентрація циркулюючих АФА в поєднанні з гіпергомоцистеїнемією і антитілами до кофакторів АФА.Item Оптимізація діагностичних заходів у пацієнток із аденоміозом та/або гіперпластичними процесами ендометрія(2021) Мєліхова, Тетяна Володимирівна; Грищенко, Ольга Валентинівна; Лазуренко, Вікторія Валентинівна; Сафонов, Роман Анатолійович; Алєксєєва, Олена СергіївнаДосліджено 128 пацієнток у віці від 27 до 53 років. Перша група – 38 (29,6%) пацієнток з діагнозом аденоміоз І–ІІ ступеня, друга – 41 (32,1%) пацієнтка з поєднанням аденоміозу І–ІІ ступеня з ГПЕ та/або лейоміомою матки, третя – 39 (30,5%) жінок тільки з ГПЕ, четверта (контрольна) – 10 (7,8%) жінок без патології ендометрія. Пацієнткам виконувалася гістероскопія з прицільною біопсією, виявлялися патоморфологічні особливості сполучнотканинного компонента ендометрія і перехідної зони матки, вивчалися специфічні маркери прогресування аденоміозу, а саме судинний ендотеліальний фактор росту та показник проліферації Ki-67, а також визначалися параметри ультразвукової еластографії зсувної хвилі. Рутинним гістологічним дослідженням аденоміоз був підтверджений тільки в 11 (30,6%) випадках із 36 передбачуваних, тоді як ГПЕ (поліпи, залозиста гіперплазія) і гіперпластична патологія ендоцервікса (поліпи) – у 34 (97,1%) випадках з 35 передбачуваних. Експресія антигену Ki-67 була позитивна в ядрах епітеліальних клітин залоз вогнищ аденоміозу і меншою мірою клітин цитогенної строми. Більше значення експресії відзначалося в епітелії залоз поверхнево розташованих гетеротопій при аденоміозі I–II ступеня в порівнянні з іншими досліджуваними групами. При виконанні еластографії зсувної хвилі виявлені достовірні відмінності за кольором фарбування міометрія між пацієнтками першої, третьої і контрольної груп. Незмінений міометрій у всіх пацієнток контрольної групи характеризувався фарбуванням у відтінках синього кольору, при цьому фарбування було однорідним у 9 (90%) обстежених. Для покращення діагностики аденоміозу рекомендується включити до лабораторно-інструментального обстеження ультразвукову еластографію зсувної хвилі, визначення експресії білка проліферації Ki-67 та інтенсифікацію процесу неоваскуляризації в біоптатах ендометрія, що дозволить оптимізувати діагностичні заходи в пацієнток із аденоміозом та/або ГПЕ.