780 results
Search Results
Now showing 1 - 10 of 780
Publication Особливості інформаційного забезпечення наукових досліджень в медичній галузі(Харківський національний медичний університет, 2005) Киричок, Ірина Василівна; Киричок, Ирина ВасильевнаPublication Паранеопластичні ревматологічні синдроми(2019) Журавльова, Лариса Володимирівна; Олійник, Марія Олександрівна; Сікало, Юлія КостянтинівнаПаранеопластичний синдром є досить рідкісним проявом злоякісних новоутворень, однак наявність його у пацієнта може маскувати типовий перебіг пухлинних захворювань, а отже й впливати на ранню діагностику та вчасний початок протипухлинної терапії. Цей огляд адресовано ревматологам та лікарям загальної практики, в діагностичному пошуку яких повинно бути місце для виключення злоякісного процесу під маскою ревматичних захворювань. Описано типові м’язово-скелетні прояви злоякісних новоутворень, їх характерні особливості, а також висвітлено сучасні погляди щодо основних патомеханізмів цих синдромів.Publication Показатели метаболизма костной ткани у больных с остеоартрозом и при его сочетании с сахарным диабетом 2-го типа(2017) Журавлева, Лариса Владимировна; Олейник, Мария АлександровнаСовременными исследованиями была обнаружена значительная роль нарушений метаболизма субхондральной кости в развитии остеоартроза. С другой стороны, есть основания предполагать многокомпонентное влияние инсулина на процесс костного ремоделирования при сахарном диабете 2-го типа с последующим формированием ОА. Ключевым фактором развития ОА служит дефицит инсулина. Его относительный дефицит при СД 2-го типа приводит к снижению уровней ростовых факторов, ИФР-связывающих белков и нарушений в системе роста - ИФР-1. В результате ослабляется стимуляция остеобластов, снижается выработка ими белков костного матрикса и его минерализация; скорость образования остеонов снижается на 40%. Гипергликемия также способствует глюкозурии, которая приводит к гиперкальцийурия и гипокальциемии, ускоряя потери костной ткани.Publication Англоязычный читатель: организация информационно-библиотечного обслуживания в университетской библиотеке(2012) Киричок, Ирина Васильевна; Киричок, Ірина ВасилівнаPublication Інституційний репозитарій ХНМУ – оптимальний шлях до світового наукового простору(2022) Павленко, Тетяна БорисівнаPublication Влияние прерывистого электромагнитного излучения на репродуктивную систему животных в эксперименте(2016-09) Завгородний, И.В.; Литовченко, Е.Л.; Перцев, Д.П.; Горголь, Н.И.; Тесленко, А.С.В статье приводятся результаты морфологических исследований по изучению влияния прерывистого электромагнитного излучения (ПЭМИ) промышленной частоты на репродуктивную систему лабораторных животных. Эксперимент проводился в течение месяца на 20 половозрелых белых крысах-самцах, которые подвергались влиянию ПЭМИ (частота 70 кГц, напряжение 600 В/м, электромагнитное излучение с периодом 20 с - время действия 10 с). Результаты морфологических исследований показали, что в части наблюдений в семенных железах наблюдались дистрофические изменения клеток сперматогенного слоя, что свидетельствует о нарушении сперматогенеза у лабораторных животных под влиянием ПЭМИ.Publication Стереотипи харчової поведінки студентів як фактор ризику неінфекційної захворюваності(2022-10-21) Мокрякова, Марина Іванівна; Mokriakova, Maryna; Оліфіренко, Діана ЄгорівнаДізнатися харчові переваги та їх вплив на стан фізичного розвитку у студентів та обґрунтувати шляхи оптимізації харчуванняPublication Деякі етіопатогенетичні підходи до корекції постгістеректомічного синдрому(2014-07) Щербина, Микола Олександрович; Скорбач, Олена ІванівнаУ статті представлені дані вивчення нейровегетативних, психоемоційних, гемодинамічних та імунних порушень у 90 жінок репродуктивного віку після гістеректомії з метою пошуку оптимальних підходів до терапії. У ході дослідження виявлено ознаки нейровегетативної дисфункції, порушення гемодинаміки в яєчникових артеріях та цитокіновий дисбаланс у жінок після гістеректомії. Комплексний метод лікування, який нами розроблений, дозволив домогтися відновленню цитокінового балансу, покращення гемодинамічних параметрів, усунення ендотеліальної та нейровегетативної дисфункції.Publication A Mathematical Approach to the Analysis of Data on a Combined Influence of Ecological Factors on the Organism(DGAUM, 2021-03) Zavgorodnii, Igor; Litovchenko, Olena; Perova, Iryna; Kapustnik, Valeriy; Böckelmann, IrinaPublication Umgang und Verhalten in Stresssituationen und arbeitbezogenes Verhaltensmuster von Hochschullehrern(DGAUM, 2022) Sushchenko, E.; Tymbota, Myroslav; Zavgorodnii, Igor; Kapustnyk, Valery; Lysak, Maryna; Thielmann, B.; Böckelmann, IrinaDer richtige Umgang mit Stresssituationen und das individuelle Stresserleben spielen eine wichtige Rolle für das persönliche Wohlbefinden, Arbeitszufriedenheit und den beruflichen Erfolg. Das Ziel der Studie war es, den Umgang und das individuelle Verhalten in Stresssituationen von Hochschullehrern in der Ukraine zu ermitteln und diese in Geschlechtergruppen zu analysieren. An der Studie nahmen 105 Hochschullehrer (21 Männer und 84 Frauen) im Durchschnittsalter von 44,7 ± 12,73 Jahren teil. Es wurde das Arbeitsbezogene Verhaltens- und Erlebensmuster (AVEM) und zur Untersuchung der Stressbewältigung das Differentielle Stress Inventar (DSI) verwendet. Es lassen sich anhand der elf AVEM-Kategorien zwei gesundheitsförderliche AVEM-Muster G und S sowie zwei AVEM-Risikomuster A und B unterscheiden. Des Weiteren gibt es fünf DSI-Typen: I Normaltyp, II Überbeansprucht, III Stressresistent, IV Niedrige Beanspruchung – Erfolgreiches Coping und V Hohe Beanspruchung – Erfolgreiches Coping. Gesundheitsförderliche AVEM-Muster waren bei 28,6 % der Männer und 23,8 % der Frauen vom G-Muster und bei 4,8% der Männer und 4,9 % der Frauen vom S-Muster nachweisbar. 33,3 % der Männer und 40,5 % der Frauen boten das Risikomuster A sowie 33,3 % der Männer und 23,8 % der Frauen das Risikomuster B. Es fand sich kein signifikanter Unterschied in der Verteilung der AVEM-Muster in den Geschlechtergruppen (pχ² = 0,618). Ergebnisse des DSIFragebogens zeigten, dass 14,3 % der Männer und 20,2 % der Frauen vom Typ I waren, 14,3 % der Männer und 20,2 % der Frauen vom Typ II, 42,9 % der Männer und 38,1 % der Frauen vom Typ III, 23,8 % der Männer und 11,9 % der Frauen vom Typ IV, 4,8 % der Männer und 9,5 % der Frauen vom Typ V. Die Verteilung der DSI-Typen war in beiden Geschlechtergruppen vergleichbar (pχ² = 0,586). Zusammenfassend lässt sich sagen, dass mehr als 60 % der Hochschullehrer beider Geschlechter negative arbeitsbezogene Verhaltens- und Erlebensmuster aufweisen. Das kann sich auf die psychische Gesundheit negativ auswirken, wenn organisationale und persönliche Ressourcen nicht ausreichend vorhanden sind. Die meisten Hochschullehrer erlebten zwar vermehrt psychischen Stress, konnten diesen aber noch gut kompensieren. Für diese Berufsgruppe besteht die Notwendigkeit von betrieblichen gesundheitsförderlichen und präventiven Maßnahmen.