Search Results

Now showing 1 - 10 of 38
  • Thumbnail Image
    Item
    Мистецтво навчання і викладання у вищій медичній освіті
    (2021) Садовниченко, Юрій Олександрович; М’ясоєдов, Валерій Васильович; Пастухова, Наталія Леонідівна
    Пандемія COVID-19 стала своєрідним стрес-тестом освітнього процесу, загостривши основну галузеву проблему – якість навчання і викладання, зумовлену розривом поколінь. Здобувачі освіти належать до цифрового покоління Z, у якого технологічність та прагматичність об’єднані з інфантилізмом, егоїстичністю, «кліповим» мисленням, низьким рівнем знань, мотивації навчання, самоорганізації, соціальної та комунікативної компетентностей тощо [2]. Перехід до дистанційного навчання дозволив підвищити рівень цифрової компетенції викладачів, однак це не призвело до збільшення заглибленності стейкхолдерів у навчальнй процес. Одним з найбільш успішних способів активізації навчального процесу є підвищення мотивації тих, хто навчається і навчає. Результати опитувань студентів свідчать, що вони завзятіше навчаються у викладачів з глибоким знанням своєї дисципліни, є широко ерудованими особистостями, вміють цікаво і зрозуміло пояснити матеріал, проводять наукові дослідження, мають досвід практичної діяльності, впроваджують новітні методики викладання, встановлюють емоційний контакт зі здобувачами, і об’єктивні при оцінюванні [1]. Натомість викладач очікує від студента зацікавленості та відповідального ставлення до вивчення навчальної дисципліни. А за теперішніх умов викладач має бути не лише транслятором знань, педагогом, психологом, дослідником, інноватором, а й організатором, фасилітатором, аніматором і митцем. Аналіз діяльності викладачів, у яких хотіла б навчатися більшість студентів, довів, що вони не лише вільно володіють матеріалом дисципліни, а й використовують новітні педагогічні технології, такі як метод стандартизованого пацієнта, кейс-метод, медичні квести, технологію «перевернутого класу» тощо. При цьому викладачі створюють комфортне навчальне середовище, заохочують студентів до коригування самого педагогічного процесу шляхом пошуку новітньої науково-практичної інформації та пропозицій впровадження дистанційно-ефективніших методів навчання. Талановиті викладачі є небайдужими до здобувачів вищої освіти, тож вони здобувають визнання студентської спільноти як фахові тьютори та ментори. Крім того, кращі викладачі є високоосвіченими та творчими особистостями, які реалізуються в інших сферах, як поети та письменники, художники, актори тощо. Втім, кожному справжньому митцю притаманний індивідуальний стиль викладання та спілкування зі студентами. Розвиток людського капіталу університету в аспекті підвищення якості навчання і викладання має і адміністративну складову як валідну систему їх оцінювання, розробки і контролю індивідуальної освітньої траєкторії, узагальнення і поширення кращих освітніх практик, профілактики емоційного вигорання, заохочення не лише кращих науково-педагогічних працівників, а й тих, хто досяг найбільшого прогресу протягом навчального року.
  • Thumbnail Image
    Item
    Навчальний процес у закладах вищої медичної освіти в умовах пандемії COVID-19
    (2020) Садовниченко, Юрій Олександрович; Пастухова, Наталія Леонідівна
    Вступ. Пандемія COVID-19 оголила слабкі сторони вищої освіти, зокрема медичної, що потребує аудиту навчального процесу у галузевих ЗВО задля можливості його коригування за нових умов. Основна частина. Наразі закладам вищої медичної освіти варто передбачити можливості змін графіку навчального процесу, розкладу занять та форми навчання протягом року, в тому числі перенесення канікул та переходу від очної до дистанційної та змішаної форм навчання в залежності від епідеміологічної ситуації задля забезпечення проведення повноцінних практичних занять. Важливо також оптимізувати поділ студентів на групи й підгрупи, скоординувати та задіяти усі можливості університетських клінік, осучаснити алгоритм проведення практичних занять та індикатори успішності їх проходження, поєднавши їх з критеріями оцінки роботи лікаря. Нові реалії потребують і модернізації матеріально-технічної бази ЗВО задля забезпечення безперебійної роботи платформ дистанційного формату освіти, належної швидкості інтернету, засобів формування відповідного контенту, розвитку цифрової компетентності усіх учасників навчального процесу. Не меншого значення набувають при цьому й соціально-психологічна та економічна підтримка і заохочення викладачів та студентів, піклування про дотримання усіма сторонами навчального процесу санітарних норм. Висновки. Таким чином, зміни, прискорені пандемією COVID-19, мають стати каталізатором подальшої еволюції медичних ЗВО.
  • Thumbnail Image
    Item
    Репродукційні особливості у родинах з X-зчепленим іхтіозом
    (2021-04) Федота, Олена Михайлівна; Рощенюк, Лариса Вадимівна; Садовниченко, Юрій Олександрович; Гонтар, Юлія Вікторівна; Меренкова, Ірина Миколаївна; Воронцов, Віталій Михайлович; Рижко, Павло Петрович
    Актуальність. X-зчеплений рецесивний іхтіоз (OMIM 308100) пов'язаний мутаціями гену стероїдної сульфатази (steroid sulfatase, STS). Зміни його функцій пов’язані також з низкою мультифакторіальних, у зокрема, гінекологічних патологій: з ендометрозом, аденоміозом, міомою матки, раком ендометрію та яєчників (Rižner, 2016). Мета роботи. Дослідження структури родин з X-зчепленим іхтіозом для оцінки репродукційних особливостей чоловіків та жінок. Матеріали та методи. Генеалогічний аналіз проведено для дев’яти великих сімей, які включали до 31 члена I-III ступенів спорідненості, усього 169 осіб. Молекулярно-цитогенетичний аналіз гену STS виконано методом FISH. Статистичний аналіз проведено із перевіркою статистичних гіпотез методами Манна-Уїтні, Стьюдента та Вілкоксона, із оцінкою рядів розподілу за допомогою критерію χ2 Результати. У досліджених осіб встановлено інтерстіціальну делецію гену STS, кариотип ish del(X)(p22.3p22.3)(STS-). Підвищена рекомбінаційна здатність і можливість хромосомних порушень на цій ділянці може впливати на репродукційну функцію. Показники плодючості чоловіків з X-зчепленим іхтіозом є нижчими (0,9), ніж в здорових родичів (2,3) (p=0,014). Серед їхніх нащадків відмічено зсув співвідношення чоловічої та жіночої статей у бік останньої - 1:3 (p=0,045), на відміну від здорових родичів. Оскільки у сім’ях хворих чоловіків не відмічено репродукційних втрат на ранніх термінах вагітності до 7 тижнів, можливо обговорювати вплив гаметичного добору проти сперматозоїдів з Y-хромосомою. Коефіцієнт пристосованості хворих на X-зчеплений рецесивний іхтіоз склав 0,56, а коефіцієнт добору проти гемізиготного генотипу — 0,44. Відомо, що слабка пологова діяльність асоційована з високим рівнем ускладнень з боку матері та плоду та перинатальних втрат (Татарчук, 2014; Радзинский, Топичев, 2014), що не спостерігається в облігатних гетерозигот із дефіцитом стероїдної сульфатази. Рівень фертильності в них не знижено - середня кількість дітей на жінку - 2,2±0,2, в середньому по області - 1,4±0,1 (p=0,011). Відомо також, що дефіцит стероїдної сульфатази знижує можливість розвитку гормонзалежних пухлин, в тому числі лейоміоми матки, кіст яєчників, раку молочної залози (Rižner, T.L., 2016, Radzinskij, V.E., 2014), що забезпечує подовження в жінок репродукційного періоду, тривалості та якості життя. Таким чином, складається селективна репродукційна перевага жінок вказаної групи у соціальній структурі родини: «ефект бабусі» (grandmothering effect) полягає у можливості їхніх дочок народити першу дитину у більш ранньому віці та зменшити інтервал між народженням дітей в традиційних культурах, де прабатьки беруть участь у догляді за потомками та їхньому вихованні (Friederike Kachel, 2011). Висноски. Встановлено, що в хворих чоловіків показники плодючості є нижчими, у потомстві жіноча стать переважає над чоловічою у співвідношенні 3:1. Рівень фертильності в облігатних гетерозигот не знижений, середня кількість дітей на жінку - 2,2±0,2.
  • Thumbnail Image
    Item
    Цифрова трансформація парадигми студентського наукового гуртка з медичної біології
    (ТНМУ, 2024) Садовниченко, Юрій Олександрович; Пастухова, Наталія Леонідівна; М'ясоєдов, Валерій Васильович
    Цифровізація гурткової роботи студентів-медиків сприяє диференціюванню навчання та їхньому професійному самовизначенню.
  • Thumbnail Image
    Item
    Динаміка шлюбно-міграційної структури районів Харківської області
    (2020) Садовниченко, Юрій Олександрович; Лисак, Михайло Петрович; Колодяжний, Олег Віталійович; Федота, Наталія Михайлівна; Мовчан, Наталія Вікторівна
  • Thumbnail Image
    Item
    Формування ключових компетентностей засобами технології контекстного навчання
    (2020) Пастухова, Наталія Леонідівна; Садовниченко, Юрій Олександрович; М'ясоєдов, Валерій Васильович
  • Thumbnail Image
    Item
    Удосконалення цифрової компетентності стейкхолдерів вищої медичної освіти в контексті розвитку генеративного штучного інтелекту (на прикладі дисципліни «Медична біологія»)
    (2024) Садовниченко, Юрій Олександрович; М’ясоєдов, Валерій Васильович; Пастухова, Наталія Леонідівна
    Представлено досвід використання інструментів штучного інтелекту в освітньому процесі медичного ЗВО в контексті осучаснення форм і методів навчання, оптимізації трудозатрат і вдосконалення цифрових та соціальних навичок стейкхолдерів, а також сприяння їхньому професійному становленню.
  • Thumbnail Image
    Item
    Оцінювання навчальних досягнень здобувачів вищої освіти з медичної біології в умовах пандемії COVID-19
    (2021) Садовниченко, Юрій Олександрович; Пастухова, Наталія Леонідівна; М'ясоєдов, Валерій Васильович
    Вступ. Пандемія COVID-19 загострила проблему дотримання правил академічної доброчесності під час контрольних заходів. Тому метою цієї роботи став аналіз здобутків кафедри медичної біології ХНМУ в оцінюванні навчальних досягнень студентів. Основна частина. Опанування студентами онлайн-курсу «Академічна доброчесність» не гарантує її дотримання, тому викладачами кафедри розроблено регламент проведення контрольних заходів, який включає мінімальні вимоги до технічного забезпечення, оточуючого простору та поведінки усіх стейкхолдерів. Контроль засвоєння знань та практичних навичок здійснюється у режимі відеоконференції або виконання завдань з використанням систем управління навчанням (системи дистанційного навчання ХНМУ на базі Moodle та коропоративних аккаунтів Google Suite), інструменторію для створення і публікації контенту, навчальних об’єктів (конструктор тестів Moodle, Google Forms, Mentimetr тощо), а також для співпраці (Google Classroom, Google Docs тощо) з обмеженням часу на відповідь. Для розвитку комунікативної компетенції завдання формулюються у вигляді індивідуальних ситуаційних вправ на основі опису клінічних випадків, адаптованих для студентів І курсу, задач та фото препаратів збудників паразитарних хвороб. Для тестового контролю розроблені і постійно поповнюються банки завдань різних видів, що дозволяють формувати випадковим чином і самі завдання, і відповіді до них. Висновки. Система контролю навчальних досягнень студентів з медичної біології дозволяє мінімізувати можливість порушення принципів академічної доброчесності.
  • Thumbnail Image
    Publication
    Модель співпраці бібліотеки і кафедр медичного університету
    (2018-05-17) Киричок, Ірина Василівна; М'ясоєдов, Валерій Васильович; Садовниченко, Юрій Олександрович
    У роботі розглянуто модель співпраці бібліотеки і кафедр університету щодо придбання необхідної літератури для раціонального забезпечення навчального процесу та наукових досліджень, що, у свою чергу, сприятиме оптимізації навчально-виховного процесу та підвищить інформаційну компетентність всіх учасників освітнього процесу. В работе рассмотрена модель сотрудничества библиотеки и кафедр университета по приобретению необходимой литературы для рационального обеспечения учебного процесса и научных исследований, что, в свою очередь, будет способствовать оптимизации учебно-воспитательного процесса и повысит информационную компетентность всех участников образовательного процесса.
  • Thumbnail Image
    Item
    Проблеми та перспективи змішаного навчання : медична біологія
    (2021) Садовниченко, Юрій Олександрович; М'ясоєдов, Валерій Васильович; Пастухова, Наталія Леонідівна
    Переведення освітнього процесу у віртуальне середовище, пришвидшене пандемією COVID-19, виявило низку проблем, які прямо чи опосередковано віддзеркалюються на якості освіти. Однак кваліфікаційні вимоги медичної освіти дозволяють здійснювати навчання у змішаному форматі, що виявилося навіть більш ефективним, ніж традиційне [1]. Метою цією роботи був первинний аудит напрацювань кафедри медичної біології ХНМУ із запровадження змішаної освіти.