Єщенко Алла Валентинівна

Person:
Єщенко Алла Валентинівна

Name

Full item page

Search Results

Now showing 1 - 10 of 13

Клінічні наслідки психоемоційного стресу в підлітковому віці
(2024) Страшок, Лариса Анатоліївна; Strashok, Larysa; Рак, Лариса Іванівна; Rak, Larysa; Єщенко, Алла Валентинівна; Yeshchenko, Alla; Кашіна-Ярмак, Вікторія Леонідівна; Kashina-Yarmak, Victoriia; Завеля, Еліна Михайлівна; Zavelya, Elina; Ісакова, Марина Юріївна; Isakova, Maryna
Актуальність проблеми стрес-індукованих порушень здоров’я відчутно підвищилася під час воєнних дій в Україні. Підлітковий вік характеризується значними випробуваннями для організму у зв’язку з інтенсивними анатомо-фізіологічними, нейроендокринними та психологічними змінами. Підлітки відрізняються підвищеною чутливістю до впливу стресових факторів, зокрема, за рахунок дозрівання стрес-чутливих відділів мозку та пов’язаних із цим змін гормональної реактивності. Стрес, зумовлений чинниками війни, в українських дітей і підлітків стає хронічним. Він може призводити до порушення функцій організму, зриву адаптаційних можливостей, формування чи загострення органічної патології. У цій статті проаналізовані дані сучасної наукової літератури щодо клінічних проявів гострого та хронічного стресу у дітей підліткового віку. Особлива увага приділена соматичним змінам у дітей і підлітків, які індукуються хронічним стресом або спостерігаються на його тлі. Описано порушення фізичного розвитку, функціонування шкіри та кістково-м’язового апарату, особливості перебігу певних захворювань бронхолегеневої системи. Зосереджено увагу на формуванні серцево-судинної патології, зокрема життєзагрозливих станів, на розладах діяльності різних відділів шлунково-кишкового тракту та мікробіому кишечника, на змінах функції нирок і сечовивідної системи. Наведена актуальна інформація щодо проявів ендокринних хвороб, порушень вегетативної регуляції й імунного гомеостазу під впливом психоемоційного стресу. Подано результати власних досліджень щодо частоти та характеру клінічних проявів у підлітків, які мешкали в зоні воєнних дій або стали вимушеними переселенцями, а також наявності дисбалансу стрес-забезпечувальних систем у підлітків у період війни. Визначено особливості сприйняття болю й ознак захворювання в умовах хронічного стресового стану, зокрема, зменшення фіксації уваги на особистих соматичних відчуттях у дітей, які постійно перебували в зоні проведення бойових дій та були свідками обстрілів. Психоемоційний стрес, пережитий у підлітковому віці, може мати тривалі істотні наслідки у вигляді стійких змін функціонування різних органів і систем організму, який росте, а також захворювань у подальшому житті.
Проблемні питання надання медичної допомоги підліткам – світові тренди та виклики сучасності
(2025) Страшок, Лариса Анатоліївна; Strashok, Larysa; Водолажський, Максим Леонідович; Vodolazhskyi, Maksym; Сидоренко, Тетяна Павлівна; Sydorenko, Tetiana; Ісакова, Марина Юріївна; Isakova, Maryna; Завеля, Еліна Михайлівна; Zavelya, Elina; Єщенко, Алла Валентинівна; Yeshchenko, Alla; Кошман, Татьяна Володимирівна; Koshman, Tatyana; Фоміна, Тетяна Вадимівна; Fomina, Tetyana
Динаміка стану здоров’я дітей та підлітків віддзеркалює вплив факторів навколишнього середовища. За останні 5 років Україна зіткнулася з кризовими проблемами глобального масштабу: пандемією COVID-19 і воєнною агресією з боку російської федерації, які суттєво вплинули на стан медичного забезпечення учнівській молоді. Метою дослідження було визначити теоретичні і практичні засади щодо створення науково обґрунтованої моделі медичного забезпечення школярів та підлітків у періоди соціальної небезпеки. Проаналізовано світові та вітчизняні тенденції медичного забезпечення школярів у мирний час. За допомогою розроблених в ДУ «ІОЗДП НАМН України» опитувальників проведено анонімне анкетування 26822 підлітків та 38357 їхніх батьків протягом пандемії COVID-19 та 2 років повномасштабної війни в Україні. Також у 2021-2023 рр. проанкетовано 215 лікарів, які надають медичну допомогу дітям та підліткам, з метою пошуку шляхів її удосконалення. Зіставлення і узагальнення результатів опитування дозволило визначити найчастіші емоційні реакції дітей та підлітків на стресові явища, особливості фізичної активності, харчування, проведення вільного часу, схильності до шкідливих звичок, зацікавленості у навчанні в очній чи дистанційній формі, потребу в інформаційному забезпеченні щодо збереження здоров’я. Також були проаналізовані відповіді на питання про можливості отримання медичних послугу у період кризових подій. Вивчений міжнародний досвід медичного забезпечення школярів, а також встановлені під час проведеного дослідження, найбільш значущі несприятливі медико-соціальні чинники під час пандемії COVID-19 та воєнного стану дозволять в подальшому визначити провідні напрямки удосконалення організації медичного забезпечення дітей шкільного віку в Україні.
Стан гепатобіліарної системи в підлітків з цукровим діабетом 1-го типу
(2023) Страшок, Лариса Анатоліївна; Strashok, Larysa; Турчина, Світлана Ігорівна; Turchinа, Svitlana; Ісакова, Марина Юріївна; Isakova, Maryna; Завеля, Еліна Михайлівна; Zavelya, Elina; Єщенко, Алла Валентинівна; Yeshchenko, Alla; Хоменко, Маргарита Андріївна; Khomenko, Margaryta; Бузницька, Олена Вікторівна; Buznytska, Olena
Цукровий діабет 1-го типу (ЦД1) є одним із захворювань, за якого часто спостерігаються ураження печінки, такі як глікогенова гепатопатія та стеатоз печінки, що зумовило доцільність нашого дослідження. Метою даної роботи було вивчити стан гепатобіліарної системи у підлітків, хворих на ЦД1, на основі результатів біохімічного дослідження крові, ультразвукового дослідження (УЗД) гепатобіліарної системи та динамічного спостереження. До дослідження було залучено 173 підлітки (87 дівчат і 86 хлопців віком від 10 до 18 років) з ЦД1. Хворих поділено за рівнем цільових показників глікемічного контролю (ГК): 1 група – оптимальний (глікозильований гемоглобін (HbA1c) < 7,0 %), 2 група – субоптимальний (HbA1c = 7,0-9,0 %), 3 група – показники високого ризику (HbA1c > 9,0 %). До контрольної групи включено 20 здорових підлітків. У більшості обстежених підлітків відмічалися больовий, диспептичний синдроми та збільшення розмірів печінки за результатами УЗД незалежно від рівня цільових показників ГК. УЗД-ознаки стеатозу печінки найчастіше визначались у хворих 3 групи. Динамічне спостереження свідчило про відсутність позитивної динаміки щодо зменшення розмірів печінки та нормалізації ехогенності її паренхіми у 50 % пацієнтів навіть після досягнення оптимального рівня цільових показників ГК. У більшості підлітків із ЦД1 відмічалася гіпотонія жовчного міхура, а ущільнення стінок жовчного міхура та біліарний сладж частіше спостерігалися у хворих 2 і 3 груп. У 2 і 3 групах відмічалася підвищена активність аланінамінотрансферази, яка на тлі компенсації ЦД1 знизилася лише в половини хворих. Параметри ліпідограми мали атерогенну спрямованість у всіх хворих незалежно від рівня цільових показників ГК. Результати проведеного дослідження свідчать про високу частоту гепатопатії в підлітків з ЦД1, що потребує ретельного динамічного спостереження. До діагностичного алгоритму слід внести неінвазивні дослідження стану гепатобіліарної системи.
N-terminal propeptides and C-terminal telopeptides of type I collagen in diagnosingof liver fibrogenesisin children with obesity
(2024) Strashok, Larysa; Страшок, Лариса Анатоліївна; Buznytska, Olena; Бузницька, Олена Вікторівна; Isakova, Maryna; Ісакова, Марина Юріївна; Yeshchenko, Alla; Єщенко, Алла Валентинівна
The results of the study of liver fibrogenesis in obese children are presented. The N-terminal propeptides and C-terminal telopeptides of type I collagen in the blood serum of children were studied. Non-invasive diagnostic methods using serum biomarkers of liver fibrosis, such as N-terminal propeptides and C-terminal telopeptides of type I collagen, have confirmed their diagnostic sensitivity in establishing the early stages of liver fibrosis in obese children.
Ліпідні маркери прогнозування неалкогольної жирової хвороби печінки в юнаків із гіпоандрогенією
(2022) Страшок, Лариса Анатоліївна; Strashok, Larysa; Турчіна, Світлана Ігорівна; Turchina, Svitlana; Косовцова, Ганна Василівна; Kosovtsova, Ganna; Бузницька, Олена Вікторівна; Buznytska, Olena; Завеля, Еліна Михайлівна; Zavelya, Elina; Ісакова, Марина Юріївна; Isakova, Maryna; Єщенко, Алла Валентинівна; Yeshchenko, Alla; Хоменко, Маргарита Андріївна; Khomenko, M.A.
Метаболічний синдром та асоційовані з ним стани є актуальною проблемою людства. Гастроентерологічним компонентом метаболічного синдрому вважається неалкогольна жирова хвороба печінки, у формуванні якої важливими є ожиріння, гіперліпідемія, інсулінорезистентність. Наразі немає даних про те, як впливає гіпоандрогенія на перебіг метаболічного синдрому та який з цих станів розвивається первинно. Метою проведеного дослідження було визначити прогностичне значення змін у ліпідному профілі для формування неалкогольної жирової хвороби печінки у юнаків з гіпоандрогенією. Комплексне обстеження юнаків 13–18 років з гіпоандрогенією включало антропометрію, біохімічні аналізи крові з визначенням рівня γ-глутамілтранспептидази, аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, лужної фосфатази, загального білірубіну і його фракцій, ліпідного профілю, рівня тестостерону, імунореактивного інсуліну, HOMA-IR. Морфофункціональний стан гепатобіліарної системи вивчали за ультразвуковим дослідженням. Прогностичну оцінку щодо формування стеатозу печінки при гіпоандрогенії було проведено за допомогою ROC-аналізу з розрахунком AUC. У підлітків з гіпоандрогенією виявлено дисліпідемію атерогенної спрямованості, більш виражену у хворих з ознаками стеатозу печінки. Визначено предикторну цінність визначення рівня β-ліпопротеїдів для виявлення неалкогольної жирової хвороби печінки у юнаків з гіпоандрогенією.
Liver pathology in adolescent boys with endocrine diseases
(2024) Strashok, Larysa; Страшок, Лариса Анатоліївна; Isakova, Maryna; Ісакова, Марина Юріївна; Zavelya, Elina; Завеля, Еліна Михайлівна; Yeshchenko, Alla; Єщенко, Алла Валентинівна; Khomenko, Margaryta; Хоменко, Маргарита Андріївна; Buznytska, Olena; Бузницька, Олена Вікторівна; Zakrevskyy, Andrii; Закревський, Андрій Миколайович
The aim of the study was to determine the nature and prognostic factors of liver pathology in adolescent boys with obesity, delayed puberty and type 1 diabetes mellitus. 46% of obese boys were diagnosed with MASLD. 70% of them have signs of atherogenic dyslipidemia. In 65% of boys with delayed puberty, signs of atherogenic dyslipidemia were detected. Type 1 diabetes mellitus was detected in 40% of boys. All of them had atherogenic dyslipidemia. The study showed that adolescents with obesity, delayed puberty and diabetes mellitus have atherogenic dyslipidemia.
Фізична активність підлітків в умовах воєнного часу, шляхи її оптимізації
(2024) Рак, Лариса Іванівна; Rak, L.; Кашіна-Ярмак, Вікторія Леонідівна; Kashina-Yarmak, V.; Єщенко, Алла Валентинівна; Yeshchenko, Alla
Війна особливо несприятливо позначилася на дітях підліткового віку, які переживають період інтенсивного зростання, статевого дозрівання та формування особистості. Фізична активність (ФА) здатна зменшити вплив стресу, тому її підтримання можна розглядати як лікувальний антистресовий спосіб. Мета – визначити рівень ФА підлітків в умовах воєнного часу і шляхи її підвищення, оцінити ставлення й мотивацію підлітків до рухової активності. Матеріали та методи. Протягом грудня 2022 року – червня 2023 року проведено анкетування 103 підлітків віком 11–17 років, що мешкають у м. Харкові та Харківській області, щодо їхньої ФА. 88 з них зазначили власне ставлення до ФА, а також те, що впливає на її рівень. Результати. ФА підлітків значно знизилася під час війни порівняно з карантинним періодом: 70,9% підлітків мали низький рівень ФА, 16,5% – середній, 12,6%– високий. Основним видом активності були прогулянки, більшість дітей стали робити ранкову зарядку. 77,0% респондентів позитивно ставилися до ФА, але мотивація до збільшення вправ була низькою. Проаналізовано думки підлітків щодо користі та причин недостатньої рухової активності. Власне бажання є основним для підвищення ФА, на думку 87% дітей із низькою ФА та 93% дітей із високою ФА. Визначено кроки щодо забезпечення достатнього рівня ФА дітям у період соціальної кризи. Висновки. В умовах війни значно збільшилася кількість малорухомих дітей і зменшилася – із високою руховою активністю. Щоденні прогулянки (40–60 хв), ранкова зарядка та уроки фізкультури дають змогу забезпечити достатній рівень ФА. Збільшення мотивації підлітків до підвищення ФА – важливе завдання для батьків, вчителів, лікарів, психологів, громадськості.
Вплив стресу на підлітків під час статевого дозрівання (частина 2)
(2023) Страшок, Лариса Анатоліївна; Strashok, Larysa; Рак, Лариса Іванівна; Rak, Larysa; Даниленко, Георгій Миколайович; Danylenko, Heorhii; Єщенко, Алла Валентинівна; Yeshchenko, Alla; Кашіна-Ярмак, Вікторія Леонідівна; Kashina-Yarmak, Victoriia; Завеля, Еліна Михайлівна; Zavelya, Elina; Ісакова, Марина Юріївна; Isakova, Maryna
У другій частині статті подано інформацію щодо активності гіпофіза, надниркових та статевих залоз у періоді статевого дозрівання та під час стресових станів. Докладно описано взаємозв’язки між гормонами та нейромедіаторами, що забезпечують діяльність організму. Зокрема, наведено ефекти фолікулостимулюючого, лютеїнізуючого гормонів, пролактину, соматотропного та адренокортикотропного гормонів, мелатоніну, кортизолу, адреналіну і норадреналіну, естрогенів, тестостерону тощо. Подано дані власних досліджень щодо впливу фізичної активності різної інтенсивності (як стресмодулюючого чинника) на підлітків з різним перебігом пубертатного періоду. Дані підтвердили тісний зв’язок між перебігом статевого дозрівання та стресзалежними нейроендокринними факторами; показали статеві відмінності у механізмах регуляції в періоді пубертату. Особливу увагу у статті зосереджено на основних патологічних станах та захворюваннях, які можуть бути провоковані тяжким чи тривалим стресом у підлітковому віці. Особливості перебігу стресових реакцій у підлітків пов’язані з ще незавершеним ремоделюванням регулюючих структур. Поряд з посиленою вразливістю до стресових чинників існує висока адаптивна пластичність і життєздатність. Розуміння механізмів взаємодії нейроендокринних впливів стресу та перебудови організму, спричиненої статевим дозріванням, може сприяти відпрацюванню ефективних заходів медичної допомоги зі збереження соматичного та психічного здоров’я підлітків та підтримки оптимальної резильєнтності у підлітковому віці.
Фізична активність підлітків в умовах соціального обмеження
(2023) Рак, Лариса Іванівна; Rak, Larysa; Кашіна-Ярмак, Вікторія Леонідівна; Kashina-Yarmak, Victoriia; Єщенко, Алла Валентинівна; Yeshchenko, Alla
Зменшення активного руху є причиною багатьох захворювань сучасної людини. За період карантину у зв’язку з пандемією COVID-19 фізична активність дітей знижувалась у багатьох країнах світу. Підвищення рухової активності є одним із потужних засобів профілактики низки серцево-судинних хвороб і порушень метаболізму. Мета роботи: визначити рівні фізичної активності підлітків в умовах карантинних обмежень у зв’язку з пандемією COVID-19; встановити види діяльності, що забезпечують достатню та низьку рухову активність; позначити шляхи підвищення активності в підлітковому віці. Було проаналізовано 138 анкет підлітків віком 10-18 років (68 дівчат і 70 хлопців), час анкетування – з весни 2020 року по лютий 2022 року. Результати показали, що 50,1% підлітків мали низьку фізичну активність, 22,4% – середню, 27,5% – високу. У групі підлітків із низькою фізичною активністю лише третина мали рухові ігри на свіжому повітрі та ранкову зарядку, 62% із них відвідували заняття фізкультури та 18% – спортивну секцію. Діти із середньою фізичною активністю у 35% випадків відвідували секцію, 84% – заняття фізкультури, кожний другий робив ранкову зарядку й мав активні ігри. Висока фізична активність складалася з поєднання занять спортом (82%) і уроків фізкультури (87%), активних ігор (66%) та ранкової зарядки (68%). Майже всі підлітки незалежно від рівня фізичної активності мали піші прогулянки, але в кожного третього з низькою активністю їхня тривалість не перевищувала 30хвилин.За середньої та високої фізичної активності тривалість прогулянок у більшості осіб становила понад 40 хвилин. Найважливішим завданням освітян, батьків, лікарів і держави в цілому є підвищення мотивації підлітків до фізичної культури та розширення оздоровчо-спортивних напрямків, адаптація їх у періоди соціальних обмежень. Для досягнення оптимальної фізичної активності мають значення як різноманіття видів активності, так і їхня тривалість.
Статеві особливості вияву гепатопатії у підлітків із цукровим діабетом 1 типу
(2023) Страшок, Лариса Анатоліївна; Strashok, Larysa; Турчіна, Світлана Ігорівна; Turchina, Svitlana; Ісакова, Марина Юріївна; Isakova, Maryna; Завеля, Еліна Михайлівна; Zavelya, Elina; Єщенко, Алла Валентинівна; Yeshchenko, Alla; Хоменко, Маргарита Андріївна; Khomenko, M.; Бузницька, Олена Вікторівна; Buznytska, O.
Захворюваність на цукровий діабет у світі, зокрема в дитячій популяції, невпинно зростає. Цукровий діабет (ЦД) 1 типу – це захворювання, що асоціюється з частим пошкодженням печінки у вигляді глікогенозу, стеатозу та фіброзу. Метою нашої роботи було визначити статеві особливості клінічного перебігу гепатопатії у підлітків, хворих на ЦД 1 типу. У дослідження було залучено 86 хлопчиків і 87 дівчаток віком від 8 до 18 років (діти шкільного віку в період гормональної пубертатної перебудови), хворих на ЦД 1 типу. Клініко-анамнестичне та лабораторно-інструментальне обстеження проводили відповідно до сучасних стандартів. Біохімічне дослідження крові передбачало визначення рівня аспартатамінотрансферази (АСТ), аланінамінотрансферази (АЛТ), лужної фосфатази, загального білірубіну та його фракцій, загального холестерину, тригліцеридів, холестерину ліпопротеїдів високої щільності, р-ліпопротеїдів. За результатами ультразвукового дослідження підлітків із ЦД 1 типу розподілили на групи за розміром печінки. Результати та обговорення. За характером диспепсичних скарг групи статистично значущо не відрізнялися. За даними ультразвукового дослідження, збільшення розмірів печінки статистично значущо частіше виявляли у хлопчиків, тоді як частота ознак стеатозу не залежала від статі. Зафіксовано відсутність позитивної динаміки цих ознак у 50 % пацієнтів незалежно від стану глікемічного контролю. Майже в усіх підлітків незалежно від статі виявлено функціональні розлади біліарного тракту. Показники ліпідного профілю у дівчаток були дещо вищі, ніж у хлопчиків, а за рівнем р-ліпопротеїдів різниця була статистично значущою. У більшості підлітків вміст холестерину ліпопротеїдів високої щільності був у межах норми, але частота його зниження у хлопчиків зі збільшенням розміру печінки була більшою порівняно з дівчатками. Активність АЛТ статистично значущо підвищилась лише у дівчаток зі збільшенням розміру печінки, тоді як у хлопчиків мала лише тенденцію до підвищення. Частота збільшення активності АЛТ у дівчаток зі збільшенням розміру печінки була в 1,5 разу вищою порівняно з хлопчиками. Величина співвідношення АСТ/АЛТ у кожного п’ятого хворого незалежно від статі та розмірів печінки > 1,3 (маркер формування фіброзу). Дослідження виявило статеві особливості клінічних, ультразвукових та біохімічних виявів гепатопатії при ЦД 1 типу в підлітковому віці, що може бути підставою для призначення пацієнторієнтованих терапевтичних, профілактичних і реабілітаційних заходів.